Від доктора... політичних наук!

Нині у наших бібліотеках помічаєш: усе більше свіжовиданих книг — рідною мовою! І це добре. І беручи до рук ще нечитану тобою книгу, звичайно ж, звертаєш увагу і на те, а хто ж її автор. І ось, проглядаючи біографічну довідку, приведену на одній з книг, читаєш, що автор її... доктор політичних наук і кандидат наук історичних.

Ви запитаєте — а яка ж саме книга?! Не повірите...

Отож книга така — Валентин Северинюк “Популярні українські прислів'я та приказки” (Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2019 рік). Але реалії сучасної політики і скарби рідної мови — речі усе ж тісно пов'язані. Бо що таке прислів'я і приказки?! Це життєвий досвід. І досвід не лише чийсь персональний, а цілого народу. А народ наш таки немало настраждався і багато чого набачився. Отож і досвіду більш, ніж достатньо, і для щирої розмови, і для влучного вислову.

А політикам — треба переконувати! І своїх опонентів, і електорат у власній правоті. Інакше ідеї, що ними висловлюються, просто не матимуть можливості зреалізуватися. І той немалий життєвий досвід, що... чи відверто... чи приховано... усе ж міститься у такому жанрі, як прислів'я та приказки, аж ніяк не буде зайвим у цій справі.

Бо досвід — це і знання! Як саме чи говорити, чи вести себе у тій чи іншій ситуації. А якщо вже мова йде про знання, то важливо, щоб ці знання були не мертвими і закам'янілими, а усе ж бо... ні, живими і хвилюючими!

Отож з інтересом і розумінням сприймаєш зауваження автора книги Валентина Северинюка щодо того, що частина з короткоформатних висловів узята з інших книг, а не менш, ніж двісті, розмовних влучностей записані автором з уст людських.

Так, мова йде саме про автора, а не упорядника! Бо у підзаголовку книги вказано, що це... тематичний коментований словник. Тобто перлини народного фольклору розбиті за темами і... Ще крім самих прислів'їв та приказок там приведені і коментарі до кожного з висловлювань. Подібні видання, за словами Валентина Северинюка, не є чимось особливо новим. Але мені, як читачу, така книга зустрічається уперше.

А коментар до деяких коротких влучних висловів з уст рідного народу усе ж потрібен, щоб сповна осягнути глибину (і теперішню актуальність!) їх змісту.

Отож і хотілося б привести декілька прислів'їв та приказок з цієї книги. І не для того, щоб серед цих популярних короткоформатних творів, які виникли і поширились серед людей, знайти... найпопулярніші. А щоб привести те, що тобі особисто — найближче і найцікавіше! А кожен з читачів може, звичайно ж, у цій книзі знайти для себе щось, можливо, і привабливіше, і актуальніше.

І ще. Є можливість порівняти зміст вислову, приведений у коментарі, і те, як неординарно і яскраво він переданий у народній творчості.

Ось, скажімо, така думка -

У жовтня сльози холодні.

І відповідний коментар про те, що жовтневий дощ — не літній, не теплий.

Але ж зміст цієї думки можна і не зводити тільки... до погоди.

Багато що і у житті, і в політиці залежить і від удачі, і від обставин. І це добре відомо. А ось як про це у народній творчості -

Бог щирих любить, але долі не дає.

І коментар до цього положення від автора словника - хорошим людям, на жаль, не завжди щастить у житті.

Нам не раз треба приймати рішення, хоча б і на виборах... А для цього треба роздивитися, оцінити — що і як навколо. Отож і така думка -

Сонце — батько, а Місяць — вітчим.

І коментар від Валентина Северинюка, що такий вислів сприймати слід у переносному розумінні - серед обставин життя або чеснот людини треба вміти знаходити головні й вторинні та дорожити головними.

А ось як би ви сказали, як це мовиться у коментарі, про бувалу людину, яка багато що бачила і пережила в житті, пройшла випробування і труднощами, і славою? А у народній творчості сказано так -

Пройшов крізь сито й решето.

Бува і так, що коментар у словнику один, а прислів'їв, відповідних йому, більше десятка.

Скажімо, такий коментар - лише в радощах життя не проживеш, його досвід складний та суперечливий, дістається нелегко.

Але тут приведу лише два відповідних вислови.

Бог має драбину — і на гору, і в долину.

Життя прожити — не ложку облизати.

А життя — воно ж таке... непередбачуване! Особливо життя політичне... Тому наступне прислів'я про це ж -

Якби ж то знаття, яка в кума кутя.

Та і коментар у словнику до цієї думки відповідний - прикростей уникнути важко, бо усього, що може статися, наперед не передбачиш.

А ми і самі не раз помічаємо, що світ навкруг — усе ж недосконалий. Та і нам самим (а політикам у першу чергу!) варто було б... таки удосконалюватись з усіх сил. Про це і наступна сентенція -

Хата не церква, люди не ангели.

Та і коментар до неї у словнику витриманий у тому ж дусі - прагненням людини має бути духовне збагачення, творення добра, але вона залишається недосконалою істотою на незавершеному шляху “до себе”.

Але що може нам допомогти?! Досвід... хоч він буває і гіркуватим.

Отож вчитаймося у коментар з таким змістом - про людей, що мають багатий життєвий досвід; не слід вчити того, хто краще за тебе це знає. Цим словам поставлено у відповідність кілька влучних висловів, а тут приведений, мабуть, найсоковитіший і найсмачніший з них -

Не вчи кота сметану їсти.

І взагалі вищезгаданий словник (від доктора політичних наук...), де дуже немало неординарних висловів і думок, може стати у пригоді багатьом. Як політикам, так і не політикам.

Отож і цінуймо — солов'їну українську мову! Цінуймо, виходячи з різних аспектів життя і різних точок зору. І не забуваймо, що вона нам — рідна.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости