Отже, три Євро для України позаду, є матеріал для аналізу і висновків. У 9 матчах фіналу маємо 2 перемоги і 7 поразок ( причому 6 підряд, що є антирекордом для європейських збірних). Програвали з різними складами і тренерами, тому - висновок №1: загалом наш улюблений футбол на рівні збірних є слабеньким, синюшним і недоношеним.
Чогось не вистачає у гравців збірної всіх поколінь. Тесторону? гену переможців? Вміння розмовляти на соловїній мові? На мій хлопський розум,загалом для гравців збірна не є найголовнішою командою. Основне місце роботи для них - клуб, там контракт, зарплата, відповідальність, карєра. а збірна -то таке, викличуть-не викличуть. Як це лікувати? Не знаю, але думаю тут не допоможуть ні походи до церкви чи до музеїв, ні зустрічі з президентами. Людина або цінує свою державу, свій прапор, історію - або її це не гріє, не болить. Висновок№2 - загалом в українському спорті втрачено вміння готувати збірні команди. Тренери, методисти, федерації ще на індивідуальному рівні якось забезпечують призи і медалі, на командному - повний швах. Українці згуртованіше, злютованіше воюють, ніж бігають на спортмайданчиках. Може ми просто за природою індивідуалісти, самітники, не вміємо строєм ходити, виконувати злагоджено командні рухи? Висновок №3 Спорт загалом і футбол зокрема не є загальносуспільним трендом в Україні. З екранів ТБ, з мас-медіа майже зникли спорт передачі, українців більше турбують статки, заробітки - свої і олігархів. У Києві повно набудовано спортмайданчиків, футб, полів, але грати на них майже нікому. Бути спортсменом - це клопітно, витратно, виснажливо, але не престижно. Ресурс для вибудови піраміди якісного професійного спорту підірваний. Тому і надалі.....Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости