Теми для роздумів

Футбольні поєдинки не схожі один на одного. Навіть коли грають одні і ті ж суперники. Є теми, що стосуються конкретного матчу, а є і такі, що мають характер позаматчевий і навіть позачемпіонатний.

Але розглянемо події у розвитку. “Динамо” грає з “Десною”. “Десна” діє обережно і у першому таймі підступитися до воріт суперника киянам було важко.

Та у другому таймі справа зрушилася з місця і в результаті “Динамо” перемогло — 4:0. Наступний матч з “Колосом”. “Колос” діє значно сміливіше, однак динамівці уже на перших хвилинах відкривають рахунок. Як наслідок, знову перемога “Динамо”, але вже — 7:0. “Металіст 1925” грав проти “Динамо” активно, по-бойовому. Але ж грав удома, перед своїми болільниками. А в такому випадку хто ж демонструватиме... ну, зовсім закритий футбол, хто ж гратиме на відбій?! І взагалі складалося інколи враження, що українським клубам, крім гірників та “Зорі”, грати проти “Динамо” легше у Києві, аніж удома. Саме з цієї причини. Динамівці перемогли харків'ян — 2:0.

До чого я веду? Наступний матч “Динамо” був з “Олександрією”. І перемога киян — 1:0 — була дуже нелегкою. А олександрійці грали у Києві досить сміливо і не були, як “Колос”, за це відразу ж покарані. Отож і хотілося б порівняти важку і драматичну перемогу з перемогами трохи легшими. Бо це завдання для “Динамо” постійне і, можна сказати навіть... хронічне — перемагати і перемагати!

Хотілося б звернути увагу на таку особливість. “Динамо” на початку гри, наступаючи, постійно переводило мяч з одного флангу на інший. І логіка у тому була. Для того, щоб увімкнути пресинг, потрібно створити чисельну перевагу на певній ділянці поля. А переведення мяча з флангу на фланг змушувало суперника постійно перегруповуватися і обмежувало можливості для нього застосовувати пресинг.

Десь у середині першого тайму динамівці у атаці стали діяти дещо простіше: за принципом — вперед і прямо. Тобто не перепасовуючи мяч з флангу на фланг. І кияни відразу ж почали швидко втрачати мяч. Але через кілька хвилин (чи підказка тренера вплинула... чи гравці зорієнтувалися самі...) динамівці повернулися до гри у попередньому вигляді і діяли вже більш упевнено і з меншими втратами м'яча.

А якщо згадати матч з “Колосом”, то як був забитий перший гол?! Не після атаки, а після перехоплення м'яча. Коли захисники “Колоса” передавали мяч один одному. І таке результативне перехоплення було у матчі не одне. У матчі ж з “Олександрією” намагання перехоплювати м'яч було не таке помітне. Надіялися більше на атаку, і моменти були, але ж... Можливо, підготовка до матчу з “Колосом” була більш ретельною (щодо вивчення дій суперника в обороні) і це дало результат. Адже “Колос” досить успішно проводив останні матчі з “Динамо” і увага до його гри була підвищеною. І коли, як у матчі з “Олександрією”, суперник діє активно і гостро, ключем до перемоги може виявитися (поряд з атакою) і більш ретельне та прискіпливе відстежування дій оборонців суперника.

Вражало і те, яка хороша пам'ять у захисників “Олександрії”. Бо досить було Циганкову (трапився такий момент...) одержати м'яч на правому фланзі, як динамівець виявився оточеним просто стіною з гравців-олександрійців.

Але ж і Циганков, і “Динамо” в цілому грають тепер по-іншому. Циганков курсує у досить широкому діапазоні позицій для атаки. Не зосереджується лише на правому фланзі. А на правому фланзі активно діяли Кендзьора, Буяльський (в інших матчах не він, а Сидорчук!) і піл кінець матчу Караваєв.

Звертаєш увагу більше на гру “Динамо”. Але коли динамівцям перемога важко дається, мимоволі замислюєшся, а яка ж команда є суперником киян. І хто ж у ній грає. А грають і колишні динамівці. А “Динамо” - це ж серйозна футбольна школа. Можна сказати навіть, футбольний університет. Та є і легіонери.

І варто згадати, що у матчі “Динамо” - “Олександрія” (і таке бувало нечасто... і чи було взагалі) на поле вийшли двоє аргентинців. Один у складі “Динамо”, інший у складі його суперників. Аргентинець, що грає у “Олександрії” - з італійського клубу. А це цікаво. Бо ми більше звикли, що українці — у Ітадію! А тут не такий варіант...

Кожен матч новий — це тема для роздумів. І такі теми ще будуть і будуть. Київським “Динамо” керує по-справжньому умілий тренер. Але ж на чолі українських клубів немало тренерів таких, що і хочуть, і можуть грі чужій протиставити власну гру. І тим цікавішим буде для нас наш національний чемпіонат.