Отож під звуки “Червоної рути” - нічия... Загалом рівна і достойна гра. Але ж нічия. Коли турнірне становище вимагало перемоги. Але у гри — своя логіка. Своя логіка, у якої і свої аргументи.
Отож гра збірних України та Боснії і Герцеговіни. Львів. Переповнений стадіон. Гімн України перед початком матчу у виконанні співака, про якого доводилось читати, що це кращий виконавець цього твору у подібних умовах.
“Червона рута”, яку співають на трибунах.Зі слів коментатора дізнаєшся, що у боснійської збірної — болгарський тренер. А це несподіванка. Бо ніби логічніше було б, коли б усе ж болгарську збірну тренував боснійський тренер. Бо футбол країн з колишньої Югославії ніби сприймається, як більш сильний і авторитетний, аніж футбол болгарський. Хоча і в болгарському футболі були помітні постаті.
Початок гри з обох сторін був досить обережним. І характеризувався намаганням не дати супернику увімкнути пресинг. М'яч не застоювався на одному з флангів, а постійно переміщувався з флангу на фланг. І з обох сторін початок гри до певної міри нагадував гру “Динамо”, яку воно інколи демонструвало вже при Луческу.
Потім був забитий гол. І гра стала більш відкритою і розгонистішою. Коли на атаку відповідали атакою.
Як був забитий гол?! Такі голи доводилося бачити не раз. Передача з лівого флангу. М'яч пересувається вздовж воріт. Переміщується десь на рівні лінії воротарського майданчика. З одного боку — ніби близько до воріт. З іншого — воротарю кинутись навперейми і перехопити м'яч важко.
А десь у районі правого кута воротарського майданчика (так би мовити, “больової” точки...) з'являється гравець, який і забиває гол. Усе ніби звично. І “Динамо” такі голи забивало. Але... Може, і помиляюсь, але голи з цієї точки Ярмоленко, здається, не забивав, а якщо і забивав, то рідко.
І ще один момент. Передачу Ярмоленко отримав якраз від Циганкова. Циганков з цієї ж точки голи забивав. Але подібних гольових передач від нього з лівого флангу, якщо не помиляюсь, здається, ще не було.
І ще. Початок матчу. А Циганков — ніби у тіні, як і значна частина нашої економіки у певний період розвитку України. А на лівому фланзі, де Циганков формально числився (але ж і грав теж!), дуже помітним був Соболь. А потім і Соболь ніби відійшов у тінь. На передній план вийшов Циганков і в результаті... гольова передача.
Згадується і гостра передача того ж Циганкова. З того ж лівого флангу. Але у матчі з Фінляндією.
Звернули на себе увагу передачі Ярмоленка з флангу на фланг. Передачі, що різко змінювали напрямок гри. І передачі точні. Здається, коли цей футболіст грав у “Динамо”, таких передач у нього ще не було.
І ще про гру Ярмоленка і Циганкова. Таке враження, що обидва вони грали по всьому полю, а не лише на тих флангах, до яких були приписані. І у свою чергу ефективною і дуже помітною була гра Соболя і Тимчика, у яких в результаті з'являвся простір для підвищеної активності. У Тимчика внаслідок цього були аж два гострих гольових моменти.
Щодо боснійців, то слід відзначити їх цікаву гру на флангах. Ефективне використання далеких передач. Високу індивідуальну майстерність. Особливо при завершенні атак.
У боснійців крім забитого голу були ще гострі гольові моменти. Кілька разів нашій збірній щастило. Один раз не пощастило і в результаті — нічия...
Таке враження, що за характером гри у першому таймі наша команда переграла суперників. Хоча у них і були моменти. Щодо другого тайму — враження протилежне.
Які думки щодо проведеного матчу?! Відчувається, що Петраков - тренер з творчою жилкою. Не знаю, як щодо переможних результатів, але спостерігати за грою нашої збірної, як мені здається, буде цікаво.