Гра запитань

Доброго дня!

Давайте порадіємо вчорашній перемозі, давайте скажемо хлопцям «дякую» і будемо з нетерпінням чекати гри в вівторок, після якої футбол сезона 21/22 років для нас закінчиться і залишаться лише спогади, спогади й спогади…

Вчорашня перемога була нелегкою, незважаючи на 3:0. Ми зуміли самі створити лише один - перший - гол.

Тому мені цікаво, чи Шапаренко з Малиновським самі вирішили помінятись позиціями на поля, чи це була геніальна задумка тренера. Бо погодьтесь пропозиція нашого коуча в перерві гри: «Нужно, чтобы кто-то взял на себя ответственность и забил мяч. Кто-то должен проявить мастерство!» не є установкою на зміну тактики. Це, швидше, нагадує призив, щоб економіка була економною, який на початку 80-их сонями тисяч друкувався на плакатах і майорів майже над кожним «комом» (обкомом, райкомом, сількомом і т.д.).

Якщо на таку пертурбацію хлопці рішились самі, то їм дуже велику «спасибі». Бо це дозволило обстрілювати ворота вірмае Русланом з улюблених місць. Але таке ж велике спасибі й Петракову, якщо це рішення прийшло в голову йому. Тому, що ця перестройка й привела до перемоги.

Але звеніть увагу - наша збірна виявилась заручником уміння Малиновського сильно й точно бити по воротам. З 14-ти ударів по воротам майже половину (6 –ть) наніс Руслан. І з них 4 в площину воріт. Малиновський справжній VIP матчу (хоч чесно я до сих пір не знаю, кого вболівальники визнали Левом гри – не цікавився). А після першого пропущеного голу вірмени посипались і створили ще два голи в свої ворота.

Але друзі, яким би хорошим гравцем не був Руслан, яким би вбивчим ударом лівою він не володів, створювати команду його під ліву ногу – самогубство. З командами топ – класу ліва нога буде не вбивчою, а лише лівою. Це потрібно розуміти.

Нічого іншого цікавого в атаці ми майже не створили. Був випад на самому початку гори, коли комбінація Зінченко – Мудрик-Яремчук не була завершена через сейв кіпера гостей з промовистим вірменським прізвищем – Юрченко. Були ще пару раз непоганих комбінацій, але вони були якісь мляві й до того ж малосистемні. В першому таймі, як подає стастичний ресурс Whoscored.com наша збірна володіла мячем 76 відсотків, точність передач була захмарною - 90%, ми нанесли 5 ударів по воротам (Сидорчук, Циганков – двічі, Шараренко та Яремчук), але сумарне xG цих ударів не перевищувало 0,3 (тобто середня вірогідність голів від цих ударів не перевищувала 6%).

Висновок: ми не вміємо використовувати свою перевагу. Ми не знаємо, що з нею робити, ми не можемо створювати моменти для точних заваршальних ударів і вимога Петракова, щоб хтось (уявіть - не «хто», а «хтось») взяв на себе відповідальність і забив гола – це профанація тренерського мистецтва.

В черговий раз, на жаль, провалися талановитий Мудрик, «наше все». Михйло вміє грати і добре грає лише тоді, коли є простір, а захисники не володіють високою швидкістю. Вчора він лише раз (на 6-ій хвилині) зумів прочитати комбінацію, почату Зінченко, і віддав зручний пас Яремчуку. Мудрик може стати добрим і якісним гравцем, алеой як ще рано ліпити з нього зірку європейського масштабу, дуже рано і навіть злочинно – бо це буде злочином проти як самого гравця, так і проти нашого футболу, що не змогли з талановитого юніора виростити не менш талановитого футболіста. Тільки, на мою думку, у нас немає кому його вирощувати.

Давайте ще раз подякуємо хлопцям, що вони вирішили долю матчу, але давайте й ще раз подумаємо над тим, чи потрібно продовжувати контракт з нинішнім коучем. Я не знаю: може я дріб'язкого придираюсь до Петракова, може й я не правий, що не бачу в його штабі задатків штабу Шевченко - Мальдера, а може мабуть я дуже багато бажаю в нинішніх непростих умовах.

Але ця гра знову не була грою відповідей на кучу запитань, а ще більше стала грою запитань.

З повагою,
Скіф.