У далекому дитинстві я пішов записуватися до секції боксу. Шукаючи тренера, потрапив до кутка в залі, де кремезний хлопчина з насолодженням колошматив грушу, яка хиталась в різні боки, стогнучи і плачучи шкіряними сльозами. Мені стало її шкода, аж у самого кілька сльоз на підлогу впали, бо уявив себе на місці цієї груші.
І миттю вирушив на пошуки... ні, не тренера, а виходу із цього приміщення. Вважаєте, що я після цього пройнявся відразою до цього виду спорту? Зовсім ні, досі його люблю. А працюючи у пресі, довелось не раз спілкуватись з тренерами і спортсменами. Навіть у 1993-році брав інтерв'ю у чемпіона світу з кікбоксингу. Стоп-стоп, а при чому тут кікбоксинг? Так звали цього чемпіона Віталієм Кличком. Він ще відверто сказав мені, що хотів би у двох видах виступати, але українські боксерські чини категорично проти. Ось тут би мені його й заспокоїти:"Да грець з тим боксом! В кікбоксингу ти вже король, продовжуй далі". Добре, що я промовчав, а керівники вітчизняного боксу змінили гнів на милість. Інакше володарем всіх поясів на світовому рінгу був би лише Володимир, а хто би зараз сидів у кріслі київського мера, навіть й прогнозувати не можу.А тепер з чемпіонських та політичних вершин зійдемо до прозаїчної анатомії. Чи знаєте ви, які частини тіла повинні в першу чергу захищати боксери? Я теж не знаю, бо ніколи не був на ринзі, але чому не пометикувати? Отже.
-
Ніс. Як його не захищай, все рівно характерний слід залишиться на все життя. Та хїба лише у боксера може бути така ознака? Я колись запитав у нового сусіда з квартири напроти , вказуючи на його перебитий ніс :"Це вам так на рингу дісталось"? - Ні, від власної дружини, -ніяковіючи, зате чесно відповів він. Я подумав: як мені пощастило, що моя Жанна ніколи не захоплювалась боксом. А благовірну нещасного сусіда ми на всяк випадок обминали як могли.
-
Вуха. Випадки канібалізму в боксі, на щастя, майже не зустрічаються. Та коли Майк Тайсон повісив рукавички на гвіздок у своєму маєтку, його суперники-важковики зітхнули із полегшенням.
-
Внутрішні органи. Відомий український тренер і арбітр (на жаль, покійний) Віталій Бендаловський любив казати: "Бокс - це повільне відбівання печінки". А також шлунку, нирок, та інших важливих елементів життєдіяльності. То ж коли мiй шлунок починає свій страйк, заспокійливо кажу йому й собі:"Що з тобою було б, якби я затримався у боксерському залі".
-
Мізки. У згаданого В.Бендаловського був такий віршик: "Не відвертайся у бою, або дістанеш по...мізку". І справді, мізки боксеру та й будь-кому конче потрібні; без них чемпіоном не стати, а мером чи, наприклад, прем'єром або президентом, й поготів. Хоча в одній сусідній державі і це можливо.
Євген Шрайман
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
