Відновлення чемпіонату України одразу ж подарувало сюрприз та загострило боротьбу за золото. Вистачало на минулому тижні й інформаційних битв навколофутбольного плану.
ГІРНИКИ ПІДПУСКАЮТЬ КОНКУРЕНТІВ БЛИЖЧЕ
Після паузи на матчі збірних відновився чемпіонат України. Найбільш резонансний результат на минулих вихідних був зафіксований в Одесі, де місцевий «Чорноморець» не програв лідеру УПЛ «Шахтарю» (2:2).
Команді Романа Григорчука першою вдалось забрати очки у підопічних Ігора Йовичевича у цьому році.«Команди Йовичевича та Григорчука провели видовищний перший тайм із чотирма забитими м'ячами, а після перерви донеччани так нічого й не вигадали в атаці. Хоча в кінцівці Йовичевич постійно намагався підсилити гру своєї команди в нападі свіжими гравцями, проте вони не давали «Шахтарю» належної якості, і в підсумку все завершилось тим, що гості банально не могли створити гольових нагод у чужому штрафному навіть за примітивного вертикального футболу», – пише сайт Football.ua (02.04.23).
«Чудовий матч в Одесі. Мабуть, найкращий за весь тур. «Шахтар» уперше цієї весни втрачає очки у рамках УПЛ, а колектив Григорчука продовжує утримувати успішну серію. Цього разу «Чорноморець» добротно виглядав на тлі однієї з найкращих команд країни, тим самим довівши, що справи у них йдуть на покращення. «Шахтар» же дозволив «Дніпру-1» трохи скоротити відставання, проте все ще має плюс один від головного переслідувача», – зазначає журналіст Георгій Грошев (Ua-football.com, 02.04.23).
«Гра вийшла динамічною і видовищною, одесити зовсім не боялися своїх іменитих суперників і не виглядали слабшими», – віддає належне «Чорноморцю» портал Sport.ua (02.04.23).
Осічка гірників дозволила «Дніпру-1» упритул наблизитись до лідера УПЛ. Команда Олександра Кучера в свою чергу взяла три очки в матчі з «Металістом 1925» (3:0), хоча рахунок насправді не зовсім відображає хід гри. Дніпряни не могли забити суперникам аж до 71-ї хвилини, після чого Артем Довбик за десять хвилин оформив хет-трик.
«Непроста, але переконлива перемога «Дніпра-1». Хет-трик дозволив Довбику зміцнити своє лідерство в бомбардирській гонитві. Тепер на рахунку форварда 15-ть забитих м'ячів. Це на чотири більше ніж у Віталія Буяльского, який продовжує відбувати дискваліфікацію.
А за годину дніпровці отримали ще одну чудову звістку. «Шахтар» втратив очки в протистоянні з «Чорноморцем», що дозволило скоротити відставання від лідера всього до одного очка», – пише оглядач Сергій Ситник (Footboom.com, 02.04.23).
Не відпускає лідерів і луганська «Зоря», котра в неділю здобула чергову перемогу – над «Рухом» (3:0). Цей успіх також дозволив команді Патрика ван Леувена зберегти перевагу в чотири очки над київським «Динамо», котре в свою чергу перемогло у Львові однойменний клуб.
Традиційно до матчу киян було прикуто багато уваги ЗМІ, особливо в зв'язку із своєрідним ювілеєм Мірчі Луческу, який проводив сотий матч на чолі «Динамо» в усіх турнірах. Зрештою підопічні потішили румунського тренера гарним результатом, хоча в першому таймі вони й відчували серйозні труднощі в боротьбі з суперником.
«Але після відновлення зустрічі щось говорити про атаки господарів не доводилось, бо їх фактично й не було. «Динамо» повністю захопило ініціативу, провадило власні наступи, і зрештою створило підготовчий момент для Попова під час подачі кутового з правого флангу, але захисник головою пробив повз ближню стійку. Значно більш удалим у киян вийшло наступне стандартне положення – штрафний удар на 52 хвилині, який Шепелєв покотив на Ваната, а той потужно пробив у правий нижній кут.
Після цього моменту господарі неначе зневірились у власних силах. Заміни від Безсмертного не зробили гру його команди більш жвавою, а натомість тиск від киян нікуди не подівся. «Динамо» зрештою забило й другий м’яч за підсумком відвертої помилки на лівому фланзі штрафного від Грисьо, який подарував м’яч Гармашу, а той дав можливість відзначитись голом Раміресу. На тому й закінчили, хоча ще до перерви гра була більш конкурентною», – розповідає сайт Football.ua (02.04.23).
Оглядач «Футбол 24» Тарас Котів відзначає тренерські рішення Луческу, який правильно зреагував на поразку від «Зорі». Зокрема, Дубінчак, який вийшов зліва в захисті, був одним із найактивніших на полі; непогано виглядав на «позиції Буяльського» молодий Царенко, а Беніто на правому фланзі атаки постійно створював загрозу суперникам.
Також автор звертає увагу на вдалі рішення Луческу безпосередньо по ходу гри.
«Цього разу дуже якісно спрацювали заміни Луческу. Один (Гармаш) асистував, інший (Рамірес) забив. Та ж зв'язочка могла і розгром організувати», – наголошує Котів (Football24.ua, 02.04.23).
Журналіст «UA-Футбол» Георгій Грошев теж фокусує увагу на тренерові киян, відзначаючи його зусилля у підборі складу на фоні серйозних кадрових проблем. На його думку, кияни за нинішнього становища досягли своєї головної мети: зараз команді значно важливіше поставити на потік набір очок, ніж тішити красою гри.
«Важливо, що президент клубу впевнений, що навіть за поточного місця в таблиці столична команда завдяки досвіду румунського коуча може все виправити. Хоча йшов клуб на міжнародну перерву в депресивному настрої після другої поразки в сезоні від луганської «Зорі», – зазначає автор (Ua-football.com, 02.04.23).
«ФутболХаб» у свою чергу виокремлює нападників «Динамо», кожен із яких відзначився голом. «Форвардів прорвало! Ванат і Рамірес дарують перемогу «Динамо» у Львові», – пише портал (Footballhub.ua, 02.04.23).
Сам Луческу передусім відзначив молодих динамівців, які все активніше залучаються до гри першої команди та в майбутньому повинні стати її основою.
«Важливо, що сьогодні ми задіяли низку молодих виконавців, які вже відповідають рівню першої команди. Радий і тому, що Беніто з кожним матчем додає все більше і більше. Дебютував ще один наш молодий гравець – Яцик. Він непогано грає, так що це важливий і для нас, і для нього дебют.
«Львів» не створив нам особливих проблем, ми мали 7-8 моментів, щоб забити ще. Але для того, щоб грати на рівні, який має бути у київського «Динамо», нам потрібен час. У нас була хороша команда, яка стала чемпіоном, проте з її складу пішло багато хороших виконавців, і тепер нам потрібен час, щоб перебудувати команду з орієнтиром на молодих гравців», – заявив Луческу (Dynamo.kiev.ua, 02.04.23).
Що ж, підготовка молодих гравців завжди була надважливим завданням не лише для «Динамо», але й для інших провідних клубів України, а у нинішні непрості часи, та ще й зважаючи на останні результати наших збірних, ця місія набуває дійсно вирішального значення для всього українського футболу.
«ШАХТАР» РОБИТЬ НОВИЙ КРОК У ПРОТИСТОЯННІ З ФІФА
Поки перша команда «Шахтаря» боролась за збереження першої сходинки в УПЛ, клубна адміністрація продовжувала боротьбу на іншому важливому фронті. Зокрема, донецький клуб подав скаргу до Комісії Європейського Союзу проти ФІФА щодо чинного призупинення трудових договорів із легіонерами та іноземними тренерами.
«Скарга пов’язана з наміром клубу оскаржити рішення Ради ФІФА про продовження дії тимчасових поправок до Правил ФІФА щодо статусу та трансферу гравців за допомогою Циркулярів 1800 і 1804. Було вжито заходів для подання цієї скарги до Європейської комісії, враховуючи важливість і залежність ФК «Шахтар» від здійснення операцій на трансферному ринку з гравцями в межах Європейського Союзу, а також очевидний вплив рішення ФІФА на ринкову діяльність клубу в ЄС. Таким чином, цілком законно та справедливо подати цю скаргу до Комісії ЄС, оскільки дії ФІФА порушують законодавство ЄС про конкуренцію», – йдеться у офіційній заяві «Шахтаря» (Shakhtar.com, 30.03.23).
Як уже неодноразово відзначалось, донецький клуб вважає неправомірним та дискримінаційним рішення ФІФА про автоматичне призупинення договорів із легіонерами та іноземними тренерами українських клубів після повномасштабного вторгнення Росії в нашу країну.
Внаслідок цього багато легіонерів пішли з «Шахтаря» та інших українських клубів в статусі вільних агентів. «Шахтар» розцінив заходи, застосовані ФІФА, як надмірні та такі, що призвели до втрати прибутку від трансферів гравців і виснаження основних доходів клубу на суму приблизно 40 мільйонів євро.
Донецький клуб уже оскаржував рішення у Спортивному арбітражному суді Лозанни (CAS), однак програв справу.
«Як клуб ми зіткнулися з упередженістю та несправедливістю, властивими міжнародній футбольній правовій системі – процесу, якому бракує чесності та прозорості, і він вочевидь не відповідає меті. ФІФА створила систему, за допомогою якої вона може впливати на результати рішень Спортивного арбітражного суду, тому ми закликаємо міжнародний футбол об’єднатися та реформувати юридичні процедури й стандарти управління нашого спорту», – підкреслює «Шахтар» (Shakhtar.com, 30.03.23).
«Шахтар» зазначив, що Спортивний арбітражний суд повинен бути захищений від впливу всіх зовнішніх сторін, включаючи ФІФА, і мати змогу виносити рішення у справах незалежно, з повною неупередженістю та справедливістю. А також висловив сподівання, що Європейська комісія зрозуміє та оцінить надзвичайний фінансовий тиск, який відчуває клуб через дії ФІФА на фоні спустошення нашої країни незаконною війною.
КРИВОСУДДЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ
Поки «Шахтар», на його думку, потерпає від свавілля міжнародних органів футбольного правосуддя, київське «Динамо» продовжує зазнавати утисків з боку аналогічних структур Української асоціації футболу.
На минулому тижні, зокрема, Контрольно-дисциплінарний комітет УАФ прийняв чергове резонансне рішення щодо гравця київського клубу.
«За вилучення після матчу 17-го туру чемпіонату УПЛ СК «Дніпро-1» (Дніпро) — ФК «Динамо» (Київ), який відбувся 12 березня, — відсторонити футболіста ФК «Динамо» (Київ) Віталія Буяльського від участі у змаганнях на три матчі за нецензурні й образливі вислови», – повідомляє сайт УАФ (Uaf.ua, 30.03.23).
Нагадаємо, що більшість експертів розцінили те вилучення Буяльського як наслідок некомпетентності або навіть упередженості головного арбітра Дмитра Кривушкіна та арбітра ВАР Євгена Арановського, що і спровокувало надмірно емоційну реакцію лідера «Динамо» після фінального свистка.
«Яку потрібно мати упередженість до команди, щоб вчинити так, як вчинив Кривушкін? Гравець «Дніпра-1», який не веде боротьбу за м'яч і не бере участі в єдиноборстві, просто підбігає до суперника і всією масою тіла ногою «проїжджається» по гомілкостопу Буяльського. І все це – перед очима Кривушкіна, який стояв в метрах десяти від епізоду і все прекрасно бачив.
Спершу суддя не ухвалив ніякого рішення – почалася конфронтація. Кривушкін, можливо, чекав якоїсь підказки й зрештою виніс покарання у вигляді жовтої карточки. Хоча це чиста червона. Потрібно читати правила.
Що треба було придумати, що винести жовту, а не червону карточку? Це або повне незнання правил, або упереджений підхід. У Кривушкіна було лояльне ставлення до однієї команди, і строге – до іншої. Що також вилилося у червону карточку для Віталія Буяльського вже після фінального свистка», – так по гарячих слідах розібрав скандальну ситуацію ексарбітр ФІФА Мирослав Ступар (Ua-football.com, 12.03.23).
І хоча формально КДК УАФ прийняв своє рішення згідно з регламентними нормами, уся ситуація лише підкреслює системну упередженість і суддівського корпусу (самих арбітрів, VAR та відповідного комітету), і суміжних органів футбольного правосуддя (включно з комітетом етики та чесної гри), які застосовують санкції не до реальних винуватців, а фактично до жертв суддівських помилок.
Разом із тим, за взаємні нецензурні та образливі вислови тренера «Шахтаря» Йовичевича та віце-президента «Кривбаса» Артема Гагаріна КДК УАФ оштрафував обидва клуби на 10 тисяч гривень, що дуже нагадало відомий принцип Беніто Муссоліні: друзям – все, ворогам – закон...
Тим часом «казус Буяльського» спричинив іще одну надзвичайно скандальну ситуацію. Справа у тім, що на недбалість арбітра ВАР Арановського, який був просто зобов'язаний добитися від Кривушкіна перегляду рішення щодо фолу Бланко, відреагував виконком Асоціації футболу міста Києва, до колегії арбітрів якого входить Арановський.
«Визнати бездіяльність керівника бригади арбітрів VAR, арбітра FIFA Є. Арановського такою як навмисна або упереджена, що не відповідає його професійній кваліфікації. Рекомендувати Колегії футбольних арбітрів ГС АФК призупинити призначення Є. Арановського для обслуговування міських змагань та розглянути питання щодо його подальшого перебування у складі Колегії», – вирішив виконком АФК (Ukrfootball.ua, 17.03.23).
Відомо, що Асоціація футболу Києва, очолювана Ігорем Кочетовим, уже давно є чи не єдиною регіональною федерацією, яка не крокує в ногу з «партією», тобто УАФ – і за свою незалежну позицію була покарана виключенням із колективних членів національної асоціації (яке, втім, на думку АФК, було нелегітимним та оскаржується відповідним чином).
Черговий прояв «інакшої думки» столичного осередку в Будинку футболу, звісно, не стерпіли.
«Дізнавшись про рішення АФК, керівник суддівського корпусу України Лучано Луччі повідомив арбітрів, що входять до колегії арбітрів АФК (а це кілька десятків суддів), що їх більше не будуть залучати до суддівства матчів, що проходять під егідою УАФ (тобто в жодній лізі) у зв'язку з тим, що «АФК не є легітимним членом УАФ».
Цим арбітрам, якщо вони бажають продовжити співпрацю з УАФ, було рекомендовано змінити АФК на будь-яку іншу регіональну асоціацію. Ряд суддів на разі знаходиться в процесі цієї зміни», – повідомляє сайт «Чемпіон» (Champion.com.ua, 31.03.23).
Однак тоді виникає логічне запитання до Лучі: якщо «АФК не є легітимним членом УАФ», то чому він до цього активно залучав київських суддів до роботи на матчах національної першості? А якщо статус АФК насправді ні при чому, то чи не є його рішення звичайними репресіями та відвертим проявом подвійних стандартів?
Між тим, постійні скандали, пов'язані з суддівством, змушують ЗМІ більш глибоко аналізувати стан арбітражу в українському футболі.
«У 2023 році найобговорюваніша тема всередині українського футболу [...] Найбільше всіх зачіпає рівень суддівства у матчах – за останні місяці він дуже сильно впав. Це все накладається на загальну непублічність та небажання суддівського корпусу обговорювати помилки та будь-які пропозиції», – наголошує оглядач Володимир Гарець (Ua.tribuna.com, 31.03.23).
«Трибуна» перелічує численні випадки грубих суддівських помилок в цьому сезоні та підводить до висновку, що італійський дует керівників українських арбітрів Лучано Лучі – Ніколо Ріццолі поки не дає прийнятного результату.
Погоджується з колегами сайт UA-Футбол, який констатує сталий регрес вітчизняних рефері, що з-поміж іншого призвело до того, що українські арбітри вилетіли з першої категорії УЄФА.
«Залишається представництво у другій категорії – найменш статусній серед тих, які отримують міжнародні призначення на дорослі чоловічі команди. При цьому, жодного призначення на міжнародні європейські матчі дорослих чоловічих команд у другій частині сезону 2022/23 жоден з наших арбітрів не отримав», – пише журналіст Ігор Семйон (Ua-football.com, 30.03.23).
Зрештою, портал «ФутболХаб» приходить до красномовного висновку: «Браво, Асоціаціє! Українські арбітри рухаються на дно» (Footballhub.ua, 28.03.23).
ЧОМУ ПРОГРАЛА ЗБІРНА?
Українські ЗМІ на минулому тижні продовжували активно обговорювати тему національної збірної, яка програла Англії в кваліфікації ЄВРО-2024. Після першої хвилі аналізу суто ігрових причин поразки, журналісти та експерти спробували зазирнути в корінь проблем – і прийшли до однозначної спільної думки.
«Катастрофа від УАФ: за 17 місяців національна збірна країни 175 днів не мала повноцінного головного тренера. Звинувачувати Ротаня, який кинувся на амбразуру і погодився закрити управлінські провали УАФ, ми не станемо. Ситуацію з тренерами головної команди країни за останні півтора роки інакше, як катастрофою, управлінським хаосом і безсиллям не назвеш», – вважає журналіст Богдан Грищук (Sportarena.com, 27.03.23).
«Як ми могли на щось розраховувати у матчі з Англією, якщо півроку не грали? З погляду підготовки національної команди ми повністю провалили матч із Англією. Це не футболісти винні, я навіть не знаю, чи винен Ротань – йому нав'язали цю посаду, він пішов та зіграв. Ми за півроку просто просрали підготовку до Англії. Англія тим часом працювала, а ми з'ясовували, хто у нас головний тренер», – заявив відомий коментатор Максим Гіленко (Fanday.net, 27.03.23).
Оглядач «Трибуни» Олександр Сажко переживає, що Україна взагалі ризикує втратити потенціал свого найкращого, на його думку, футбольного покоління, а збірну називає заручником УАФ.
«УАФ точно спробує списати всі ці проблеми на війну, але це лицемірство. Окремо вона точно вплинула на деякі ситуації, але помилок УАФ нароблено набагато більше.
Цирк з тренерами – питання поганого планування та жахливої комунікації, а не повномасштабних воєнних дій на території України. Півтора роки говорять, що Ребров очолить збірну і бачать тренером тільки його, але той досі не прийшов. Чи нормально приносити в жертву два відбори заради очікування будь-якого тренера?» – риторично запитує автор (Ua.tribuna.com, 26.03.23).
«Результати частково можна виправдати складними обставинами війни. Але, знову ж таки, чи були б вони настільки поганими, якби і з тренерами рішення приймались вчасно та логічно, і спаринги збірна отримувала, які потрібно та коли потрібно, і організацію всього процесу вела не ця УАФ? Ми ніколи не дізнаємось, але чомусь здається, що гірше відпрацювати останні майже 20 місяців неможливо.
Найбільше шкода гравців, які в цьому складі здатні бути значно краще. Але коли в тебе немає стабільності та логічності з тренером, коли немає системності з організацією процесу, спарингами та всім іншим навколо команди – неможливо показувати максимальний результат.
В нас зараз фантастичне покоління гравців, що підтверджує найбільша кількість українців в топ-лігах в історії. І на підході ще декілька класних молодих талантів. Це не значить, що ми маємо бути топ-збірною та перемагати Англію. Це не значить, що збірна повинна бути ідеальною. Але все не повинно бути настільки депресивно, як зараз. І саме УАФ відповідальна за хаос останніх 20 місяців», – підкреслює Сажко (Ua.tribuna.com, 26.03.23).
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 3
Загрузка комментариев
