Друзям - все, ворогам - закон.

Із Вікіпедії (куди ж без неї):
"Страйк італійський... — різновид страйку, при якому персонал буквально дотримується робочих та службових інструкцій, норм… "

Вчора знову вживу дивився лише перший тайм гри Зорі проти Шахтаря. А ввечері - лише огляд. І , чесно кажучи, Зоря сподобалась. Якщо в грі з Динамо її гра була анархічною, безсистемною, одним словом – хаосом, то вчора вже можна було вгледіти якийсь порядок, якусь думку чи, навіть, ідею.

Головне ж в грі зорян вчора було бажання, бажання і ще раз бажання. На жаль, коли гра в основному будується на бажанні, коли горять очі, а ноги випереджають процес переварювання гри в голові, то завжди бувають стики, накладки фоли.

Але що кинулось в очі, що зумовило дивитись на рішення арбітра, як на виставу одного актора в невдалому бенефісі? До речі: вся виручка в бенефісі йшла актору, але це так: між іншим.

Кинулось в очі вірність і відданість арбітра правилам гри. Не духу, а правилам. Але на жаль його вірність правилам гри чомусь проглядалась лише в одну сторону. Його вірність правилам оцінюювала гру лише одної команди – Зорі. І вже в першому таймі суддя підсадив Зорю на три гірчичники.

Так, всі вони були заслужені. Але ж, але ж гірники також мали б отримати хоча б одне попередження. Наприклад за мить до того, коли були попереджені Герреро і Джордан. Арбітр тоді «не помітив» порушення правил проти зорянина, коли Криськів топтав Горбача. Цей епізод і став квінтесенцією всієї гри. Бо зоряни, бачачи таке суддівство, просто поплили. Але, слава богу, не здались і влаштували гірникам зоряне пекло.

Одним словом – італійський страйк. Але арбітр судив чесно і справедливо лише одну команду- Зорю

Кажуть, що іспанський каудильйо Франко колись сказав: «Друзям – все, ворогам – закон». Не скажу, щоб зоряни були ворогами арбітра, але те, що гірники чомусь виглядали його друзями – факт.

І останнє, вже закінчуючи цей опус, я вирішив взнати прізвище самого справедливого в одну сторону арбітра. Знайшов - Дмитро Панчишин.

Стоп, та це ж той самий арбітр Дмитро Панчишин з Харкова, який також «чесно і сумлінно» вершив суд гри в Рівному, коли Верес вирвав нічию з киянами за рахунок пенальті, що був призначений з підказки арбітра ВАР за фол, який стався десь через тридцять секунд після закінчення компенсованого часу.

Пам’ятаєте ту гру з восьмима жовтими картками, з яких 5 були призначені після 90-ої хвилини гри, а три з них за суперечки з арбітром Панчишином. Все по - чесному. Все по - часнику. «Друзям - все, ворогам – закон». Хоч, чесно кажучи, гра киян в Рівному була жахливо потворною і до того ж боязливою.

Все це, колеги, моя думка. Можливо - маячня. Можливо - все вірно і чесно. Але запашок, як присмак, залишився. Принаймні у мене.

З повагою,
Скіф.