Для збірної України фінальний турнір Євро-2024, на превеликий жаль, розпочався з дуже дошкульної поразки: у стартовому поєдинку підопічні Сергія Реброва пропустили три «сухі» м’ячі від Румунії, в підсумку залишаючи поле мюнхенської арени з опущеними головами та важко відшукуючи слова для пояснення того, що відбулося.
ЛОГІКА Й АЛОГІЧНІСТЬ РОЗГРОМУ
Оцінюючи шанси суперників у прем’єрному протистоянні групи Е, фахівці, журналісти й букмекери віддавали статус фаворита українцям. Збірна Румунії – «найдешевша» команда Євро-2024 (на думку експертів авторитетного порталу Transfermarkt) – у поточному році не виграла до цього жодної дуелі, завершивши нульовою нічиєю навіть спаринг із скромним Ліхтенштейном.
Утім, звісно, наставники румунів прискіпливо вивчали опонента. Скажімо, один із консультантів нинішнього штабу, екстренер «трикольорових» Ойген Нягу напередодні вказав на слабке місце в побудові українців.
«Команда Реброва має проблеми з центральними захисниками, я побачив їх ненадійними, – зізнався він у розмові з кореспондентом ProSport. – Коли вони втрачають м’яч, у оборони української збірної одразу виникають проблеми» (Fanday.net, 16.06.24).
Власне, неприємності в матчі для наших саме й почалися з невпевненої гри в епізоді одного з центрбеків – Матвієнка. Замість того, щоб вибити м’яч куди подалі, він дочекався жорсткого пресингу з боку суперника й відпасував на Луніна. Той у «запарі» також зіграв не дуже вдало, а вже завершальний удар Станчу «підправляла» Фортуна, неначе натякнувши, що румуни цей диво-гол заслужили.
Статистика очікуваних голів (xG) зовсім не свідчить про беззаперечну перевагу переможців – 1.32 на 0.55. Дійсно, Довбик і його партнери по атаці цього разу були не надто гострі та наполегливі. Але ж і суперник два свої перші м’ячі створив практично з нічого. Другий – знов-таки не без помилки Луніна, котрий аж ніяк не являв собою взірець холоднокровності.
«Невпевненість, наче вірусна хвороба, причепилася ледь не до кожного з гравців збірної України, і, за великим рахунком, упоратися з нею команда не змогла аж до самої перерви. Так, епізодично за рахунок хаотичної навали м’яч потрапляв до воротарського майданчику Ніце, проте чогось серйознішого за єдиний удар-простріл Мудрика, що теж виявився заблокованим, справа не дійшла, – переповідає той відтинок зустрічі Денис Борисенко (Footclub.com.ua, 17.06.24). – Із роздягальні наша команда мала б вийти більш урівноваженою та холоднокровною, але цього, на жаль, не відбулося...»
Шкода, що другий влучний удар здалеку від Резвана Марина стався в той момент, коли, за ідеєю, «синьо-жовті» мали б попрацювати на відновлення паритету. А гол третій – то вже як у боксерському поєдинку, коли один із спортсменів упіймав кураж, а другий відчайдушно намагається втриматися на ногах у стані середньої важкості нокдауну.
«Провальний матч від голкіпера мадридського «Реалу». Квінтесенція нашої бездарної гри при кутових. Це було проти поляків двічі, це ми побачили і на самому Євро, – виступає з критикою Владислав Личик (Ua-football.com, 17.06.24). – Ось чому товариські ігри взагалі не є показником. Максимально бляклі у контрольних матчах румуни на «Альянц Арені» діяли агресивно, динамічно та буквально вгризалися у газон. А ми, таке відчуття, продовжували перебувати у підготовчих спарингах…»
Проте, нічого ще не втрачено, попереду – два групові поєдинки, а формула турніру дозволяє сподіватися на продовження боротьби у плей-офф навіть із третім місцем у квартеті. Можна пригадати чемпіонат світу 2006 року, коли команда Олега Блохіна почала шлях із 0:4 від Іспанії, але фінішувала у вісімці найкращих збірних планети. Ребров, до речі, грав у тому колективі одну з перших скрипок, тож, вірогідно, знайде необхідні слова перед наступною зустріччю – 21 червня в Дюссельдорфі проти Словаччини.
«Класична фраза «будемо розбиратися» набуває сенсу, – досліджує причини поразки редакційний текст Footboom1.com (17.06.24). – Неодноразово писали про помітну неозброєним оком ваду програшу центрхавами підборів у своїй опорній зоні. Зазначали й періодичні помилки Матвієнка у фазі виводу м’яча та початку атак… А ще ненав’язливо припускали, що вибір голкіпера, можливо, варто зробити на користь Трубіна, якого у клубі зараз психологічно нічого не навантажує.
Чи катастрофа з огляду на вихід з групи? Поки ні. Ще два матчі... А от чи слід очікувати в цих двох матчах іншої гри та результату – питання виключно до тренерського штабу та гравців».
Питання, на які отримати відповідь – обов’язково. І краще – у вигляді самовідданої, яскравої, результативної гри. Аби потрібні та правильні слова футболістів, тренерів і функціонерів про патріотизм, відповідальність і мотивацію не перетворилися на порожній звук.
Зрозуміло, що по гарячих слідах навряд чи варто було очікувати якоїсь розлогої аналітики від Сергія Реброва. На пресконференції він відбувся стислою констатацією.
«Румунія – хороша команда. Я говорив перед матчем, що це футбольна нація. Вони вміють грати у футбол, і сьогодні вони це показали... Такого результату ніхто не очікував. Попереду на нас чекає дуже серйозна гра. Ми повинні поговорити між собою й підготуватися до наступної зустрічі», – цитує головного тренера офіційний ресурс УАФ (Uaf.ua, 17.06.24).
АВАНСИ, ЯКІ ТРЕБА ВИПРАВДОВУВАТИ
Подібний до крижаного душу результату гри проти Румунії поки не пролив світла на зміст експериментів і маніпуляцій штабу Реброва в товариських поєдинках, що передували Євро-2024. Приділяти надто багато уваги тим спарингам, зокрема, останній репетиції – з Молдовою в Кишиневі, наразі вже немає сенсу. Хіба що – повернутися до наріжних аспектів, які, вочевидь, ми остаточно усвідомимо тільки після завершення виступу українців на німецькому форумі.
Скажімо, чи здатна дисципліновано повертатися в оборону атакувальна трійка. Як взаємодіятиме зв‘язка Шапаренко – Судаков. Як Зінченко почуватиметься ліворуч у захисному квартеті. У понеділок ми побачили, що актуальним залишається й воротарське питання, над яким тепер Реброву й асистентам знову доведеться сушити голову.
Підбиваючи підсумки трьох спарингів, можемо констатувати, що вони загалом були позитивні. Вистражданий результат із сильним суперником в особі Німеччини (0:0), своєчасний і корисний (принаймні, так здавалося) ляпас від Польщі (1:3), й упевнений останній акорд у Молдові мали забезпечити нашій команді відповідний моральний стан перед стартом Євро-2024.
«У кожному з поєдинків те, що відбувалося на полі, можна зрозуміти, – пише Михайло Цирук (Хsport.ua, 12.06.24). – Із німцями відпрацювали «автобус», із поляками дали пограти резерву й переконалися, що з ним у нас усе ще великі проблеми, хоча сама гра, особливо у другому таймі, не була такою жахливою та безнадійною, як рахунок на табло. А матч із Молдовою, за всієї поваги до суперника, складно вважати показовим».
Утім, гра в Кишиневі мала ще один вельми важливий підтекст. Перемога дозволяла нашій збірній зберегти за собою 12-ту позицію в чинному рейтингу УЄФА, що, в свою чергу, забезпечить право в жеребкуванні відбору на чемпіонат світу-2026 потрапити до першого кошика.
Із розширенням кількості місць формат відбору відрізнятиметься від звичного з групами по 5-6 команд – тепер він проходитиме в 12 групах по 4 учасники. Володарі перших місць здобудуть прямі путівки на першість планети, другі – зіграють у плей-офф разом із чотирма найкращими командами Ліги націй.
Перша гра на Євро-2024 дозволила по-новому оцінити передстартові аванси, що їх щедро роздавали збірній України фахівці та журналісти. Багато з них просякнуті оптимізмом – як на цей момент з’ясувалося, поки що передчасним і надмірним...
Скажімо, оглядач порталу Goal.com Крішан Девіс передбачив, що синьо-жовта дружина має всі шанси опинитися серед головних сенсацій турніру. Мовляв, нинішнє покоління українських футболістів демонструє високий рівень у топових першостях континенту. До того ж Україна, напевно, користуватиметься підтримкою з боку нейтральних уболівальників на німецьких стадіонах через військову агресію Росії, що стане додатковим фактором на користь команди Реброва.
«У команді є таланти, здатні створити опонентам серйозні проблеми: Георгій Судаков, Михайло Мудрик, Артем Довбик... А такі гравці, як Олександр Зінченко, Микола Шапаренко та Віктор Циганков, пропонують поєднання умінь та досвіду. За останній рік Україна зіграла внічию з Англією, двічі з Німеччиною та Італією, вона цілком може пройти групу B над Бельгією, Словаччиною та Румунією. Якщо вони зможуть справити враження, ніхто не захоче зустрітися з ними у плей-офф», – цитує колегу Олександр Чеканов (Obozrevatel.com, 11.06.24).
Увагу нашій команді приділили й оглядачі авторитетного французького видання L'Equipe, зробивши акцент на ментальні козирі українців.
«Покоління змінюються, але Україна залишається вірною стилю, успадкованому від легендарного Валерія Лобановського: гра, що поєднує енергію, швидкість і перехід в атаку, – ретранслює думку французів сайт Dynamomania.com. – З приходом Сергія Реброва рік тому (одна поразка в 10 матчах) команда стала більш стабільною і здатна на прекрасні ігрові ходи.
На папері збірна України не виглядає достатньо сильною командою, щоб боротися за місце в чвертьфіналі, але на тлі війни з Росією Олександр Зінченко та його товариші сповнені такого духу, який проявився в плей-офф, що відкриває перед ними будь-які горизонти» Dynamomania.com (12.06.24).
На думку журналіста британської The Guardian Ніка Еймса, збірна України не мала задовольнятися участю в груповому турнірі Євро-2024, вона здатна на більше. Якщо, звісно, уникне травм, дискваліфікацій і, додамо, необов’язкових подарунків суперникам.
Мабуть, найбільш позитивний прогноз-напуття Ребров і його підопічні почули від колишнього наставника «Динамо» та «Шахтаря» Мірчі Луческу. Той факт, що склад команди формують переважно вихованці цих двох вітчизняних грандів, за словами румуна, дає ігрову та емоційно-ментальну однорідність. Іще одна перевага – представництво легіонерів із таких клубів, як «Реал», «Арсенал», «Челсі», «Бенфіка», «Жирона», таких ліг, як англійська УПЛ та іспанська Примера.
Назвавши ключовим виконавцем у нинішній збірній центрального захисника Іллю Забарного, виділивши в групі атаки пару Циганков–Довбик, Луческу декого, мабуть, навіть приємно шокував своєю оцінкою потенціалу команди.
Тепло відгукнувся пан Мірча про Сергія Реброва, вказавши на внесок головного тренера в побудову команди.
«Як тренер Ребров уже накопичив важливий досвід. Якщо не помиляюся, на його рахунку близько 5-6 завойованих чемпіонських титулів, зокрема за межами України, у «Ференцвароші», в «Аль-Айні», в Еміратах. Він подорослішав, і я впевнений, його внесок підніме рівень гри команди, який і без того високий. У принципі, з усіх східно-європейських команд, які будуть на цьому Євро, Україна – найкраща» (11.06.24, Pressing.net.ua, Dynamo.kiev.ua, Dynamomania.com, Ua-football.com, Ua.tribuna.com, Football24.ua та ін.).
ПІДКРІПИТИ СЛОВО ДІЛОМ
Сам Ребров у спілкуванні з репортером офіційного сайту УЄФА напередодні старту нашої команди на Євро-2024 виокремив особливу мотивацію гравців збірної.
«Я вижу настроение футболистов: они хотят показать все, что у них есть, ради Украины. Игроков сборной Украины сейчас не нужно мотивировать. Когда в стране продолжается война, ребята и так понимают, какой ответственностью является игра за национальную команду. Это действительно очень большая мотивация. Иногда мы говорим об этом, но я вижу по лицам игроков, по их отношению к тренировочному процессу и матчам, насколько они мотивированы. Это касается абсолютно всех игроков, приезжающих в лагерь сборной»(Uefa.com, 14.06.24).
Слід відзначити, що синьо-жовтих дуже приязно зустрічають у Німеччині. А Вісбаден, де квартирується команда, став для неї дійсно затишною домівкою. На першому відкритому тренуванні місцева арена була заповнена майже вщерть. Більшість аудиторії склали українці, котрі були вимушені залишити рідну державу через вторгнення російських терористів.
«Перед початком тренування прем'єр-міністр землі Гессен Борис Райн привітав збірну України в центрі поля: «Дуже радий, що Україна вийшла на чемпіонат Європи з футболу в Німеччині. Україна належить до Європи та європейської футбольної родини. Сподіваюся, що ігри, які проводить збірна України, можуть трохи розрадити людей удома, а також їхніх співвітчизників, які змушені були приїхати до нас, у важкі часи. Всі українці в гостях у друзів – під час Євро й не тільки. Я бажаю Україні успіху на чемпіонаті Європи! Слава Україні!»(Uaf.ua, 13.06.24).
Після звершення заняття гравці приділили увагу вболівальникам, роздавши автографи та зробивши безліч селфі. На виїзді зі стадіону українці проводжали свою команду незліченним числом синьо-жовтих прапорів і вигуками «Слава Україні!»
На цей фактор Сергій Ребров також звернув увагу в інтерв’ю сайту Європейської футбольної спілки.
«Мы очень благодарны нашим болельщикам. Где бы ни играли – на матчи всегда приходит очень много наших людей, – зазначив Сергій Станіславович (Uefa.com, 14.06.24). – Мы знаем, что очень многие семьи уехали из Украины. Я вижу очень много детей на трибунах, вижу, что для наших футболистов это дополнительная мотивация. К сожалению, эти дети не могут быть сейчас в Украине, а мы не можем сыграть ни одного матча в Украине.
Помню, когда еще не был тренером сборной, но ходил на ее матчи, всегда был действительно невероятный ажиотаж. Это очень важный мотивационный момент для игроков. Мы ощущаем поддержку всех украинцев, кому футбол приносит положительные эмоции, которых, к сожалению, сейчас не хватает нашим людям» (Uefa.com, 14.06.24).
Вельми символічно, що збірна України стартувала на великому футбольному форумі наступного дня після завершення першого Саміту миру. Там, у Швейцарії, вся увага світової спільноти була прикута до нашої країни, до її героїчної боротьби з агресором.
У місії донесення до цивілізації антивоєнних, гуманітарних і соціальних меседжів футбол і, зокрема, участь нашої команди на Євро-2024, також є дієвим інструментом. На цьому Сергій Ребров і його підопічні наголошують ледь не в кожному публічному виступі.
До першості Старого Світу команда записала тремтливе й водночас моторошне відео з кадрами руйнувань українських міст російськими загарбниками. Уродженці Краснограда Лунін і Мудрик, запорожець Сидорчук і киянин Забарний, донеччани Таловєров і Трубін, черкащанин Довбик, вінничанин Циганков, кримчанин Матвієнко, Шапаренко з Великої Новосілки, Зінченко з Радомишля, житомирянин Малиновський і Зубков із Макіївки розповіли про свої рідні населені пункти, що постраждали від агресії чи перебувають наразі в тимчасовій окупації.
«Ми часто чуємо, що футбол поза війною, але це відео доводить протилежне. Немає жодного українського футболіста, жодного українського міста, стадіону, майданчика, жодної дитини, яких не торкнулася війна, – зокрема зазначив в одному з промо-сюжетів глава УАФ Андрій Шевченко.
Тут, на Євро-2024, ми можемо бути лише завдяки людям, які борються за нашу свободу. Серед них сотні тисяч футбольних уболівальників. Вони хотіли б бути на трибунах, але вони на фронті. Наші міста теж хотіли б приймати Євро, але зараз вони борються не за турнір, а за свободу», – цитує Шевченка сайт Dynamo.kiev.ua (14.06.24).
Наративи про незламність співвітчизників у боротьбі за демократію та безпеку в усьому світі присутні фактично в кожному інтерв’ю президента УАФ, а також першого амбасадора платформи UNITED24.
«Кожна перемога України, як на полі, так і поза ним, дуже важлива для кожного українця, особливо для тих, хто зараз захищає нашу країну, – це вже цитата з інтерв’ю польському виданню WP Sportowe Fakty. – Ми боремося за своє існування, але ми також боремося за цивілізований світ проти дуже сильного ворога. Й участь України в Євро-2024 в той час, коли в країні йде повномасштабна війна, – це дуже добра нагода нагадати про це світові» (Sport.ua, 14.06.24).
Хочеться, щоби подібні висловлювання – особливо на тлі проваленого старту команди на європейській першості – не лунали як виправдання невдачі. Хочеться, щоб вони спонукали гравців і тренерів до виправлення ситуації, до самовіддачі не на сто, а на двісті відсотків. Тільки тоді можуть справдитися всі аванси та сміливі прогнози.
ОЛІМПІЙСЬКІ НАДІЇ КОМАНДИ РОТАНЯ
На відміну від найстаршої збірної України, гравці олімпійської команди напередодні випробувань на Іграх у Парижі тріумфували на представницьких змаганнях Tournoi Maurice Revello у Франції.
Фестиваль футбольних надій, що в 50-й раз пройшов у Провансі, подеколи називають неофіційним молодіжним чемпіонатом світу. Збірна України хвацько виграла змагання у своїй «пульці», здобувши в чотирьох поєдинках чотири перемоги. У останній грі групового турніру підопічні Руслана Ротаня здолали команду Японії U19 – 2:1.
Суперником наших олімпійців у фінальному протистоянні стала збірна 20-річних футболістів Кот-д’Івуару, яка також достроково забезпечила собі першу сходинку на початковому етапі.
Завершальна дуель виявилася цілком змістовною та емоційною. Українці за підсумками першої півгодини впевнено вели в рахунку – 2:0 (відзначилися Денис Шостак із «Олександрії» та легіонер із польської «Лехії» Максим Хлань). Однак потім африканці відігралися, вистоявши й під час фінального штурму суперника, коли м’яч кілька разів лише якимось дивом оминав ворота Конана, найкращого голкіпера турніру.
«За регламентом одразу після гри команди визначали сильнішого в серії пенальті. Перший же удар українців був нереалізований – Хлань погано пробив, а голкіпер відбив його удар. Фесюн відбив удари Куассі та Зогбе. В підсумку, Україна одержала гору – 5:4», – констатує Football24.ua (16.06.24).
Отже, в дебютному для себе турнірі, який свого часу став трампліном у великий футбол для таких зірок, як Папен, Зідан і Жинола, Гаскойн, Бекхем і Лемпард, Стоїчков, Кафу та Кріштіану Роналду, українці святкували тріумф. А Хлань був визнаний найціннішим гравцем змагань.
Окрім переможного позитиву, турнір у Франції додав неоціненного досвіду гравцям і тренерам української команди.
«Під час групового етапу ми налагодили взаєморозуміння між гравцями, футболісти зрозуміли нашу ідею, – наводить слова Р.Ротаня сайт Ua-football.com. – Ми давно збиралися, тому це було головною задачею. На турнір особливих завдань не ставили, але коли вже вийшли у фінал, це дуже добре.
На полі всі розуміють чим займаються, тому залишається додати лише мотивацію, з чим у нас немає проблем. Ми більше дивимося на гру, а не на результати. Я задоволений тим, що демонструє команда на полі» Ua-football.com (15.06.24).
Тепер на порядку денному олімпійської збірної – безпосередня підготовка до Парижа. Поки що не відомо достеменно, яким саме складом поїде команда до французької столиці. Це питання вирішуватиметься вже найближчим часом.
«Уже менше ніж через місяць ми зберемося біля Бордо й будемо готуватися на саму Олімпіаду, – поділився планами Ротань (Ua.tribuna.com, 15.06.24). – Маємо не тільки фізично, а й ментально підійти до цього турніру, знати, що робимо, і найголовніше – що хочемо. Тому що всі розуміємо: це наш імідж, у нас зараз у країні війна, і ми повинні викластися на всі 100 відсотків, попрацювати на нашу країну.
Десь днів за 5-7 ми визначатимемо склад і розмовлятимемо з клубами. Цей діалог не всім сподобається, але, думаю, ми всі чітко розуміємо, що Олімпіада для нашої країни важлива».
Важлива – без ремарок! Як важливі фінальні континентальні змагання 19-річних у Північній Ірландії (старт – 15 липня) та вереснева завершальна фаза чемпіонату світу з футзалу, де Україна також буде представлена...
Утім, маємо розуміти, що футбольний турнір Олімпіади накладатиметься по строках із єврокубковою кваліфікацією клубів, і не лише українських, кольори яких переважно й захищає більшість потенційних кандидатів до лав команди Ротаня.
Саме цей факт ускладнюватиме її остаточну комплектацію. Адже клуби також ставлять перед собою амбіційні турнірні завдання і, фінансово вкладаючись у своїх гравців, без сумніву, намагатимуться їх вирішувати.
Отже, час покаже, що буде з українською заявкою на літні Ігри-24. Наразі ж максимальна увага до Євро, в якому основні випробування – ще попереду!
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 3
Загрузка комментариев
