Інформація до роздумів

Перше.
Сім з восьми команд, що вилетіли з ЧЄ після групового кругу тренували співвітчизники. Тільки Албанію тренував зальотний бразилець Сілвіньйо, який до збірної Албанії зміг протриматись в Олімпіку з Ліону в 2019 р. лише 9 турів (дві перемоги) і керував Корінтіансеном в 2021/2022 роках (44 гри, 17 виграшів).

Друге.
Якщо не рахувати топ-5, то в 6 командах з 11-ти, що вийшли в 1/8 фіналу ЧЄ, тренерами працювали іноземці (в Бельгії- німець, в Португалії - іспанець, в Туреччині - італієць, в Австрії - німець, в Грузії - француз, в Словаччині - італієць).

Третє.
В Україні тренерами національної збірної протягом 32 років працювалиі працюють тільки співвітчизники. Всього - 17 головних тренерів. І тільки 3 (три) до праці в збірній не працювали в Динамо (Прокопенко, Павлов і Маркевич). Під їх орудою збірна України зіграла аж 10 ігор з 315. І тільки товариські.

Я розумію, що Динамо - це мій улюблений клуб, але сказати, що Динамо є кузнею талановитих тренерів, на жаль не можу. Після того, як Шахтар став на ноги (виперся, як хочете) , тобто з 2002 року, коли гірники вперше стали чемпіонами, то лише 5 раз з 23 -х три вихованці Динамо приводили клуб до першості в Україні (Михайличенко - двічі, Дем'яненко і Ребров- двічі).

Якщо Динамо - це кузня талановитих коучів, то це НІЩО. Після 2015 року жоден тренер, вихованець Динамо, не займав зі свом клубом першого місця в Україні, хоч останні 14 років збірну України тренували лише вихідці з Динамо.

Не буду нічого ствержувати, не буду робити далекоглядних висновків, це лише інформація до роздумів.

З повагою,
Скіф.