Чи можна було змусити клуби відпустити гравців на Олімпіаду?

В якості епіграфа: «Патріотизм — останній прихисток негідника» — афоризм британського літератора Семюела Джонсона.

Я спеціально використав у заголовку дієслово «змусити». Одразу визнаю, що це доволі провокативне запитання. Адже, з одного боку, усі знають про «FIFA Men’s International Match Calendar 2023-2030 і, як наслідок, право клубів приймати відповідні рішення на свій розсуд у відповідності до FIFA Regulations on the Status and Transfer of Players.

Разом із цим, “УАФ не мала права змусити клуби відпустити футболістів на Олімпіаду, — каже Ігор Гоцул, колишній віцепрезидент Національного олімпійського комітету України. — Але ж треба було домовлятися і переконувати. Принаймні так роблять у цивілізованих країнах. Футбольні клуби — приватні структури, які відстоюють свої інтереси. Для них футболісти — це ресурс, який вичерпується і який може зазнати пошкодження, а це додаткові фінансові втрати. Але, з іншого боку, є ж інтереси країни, має бути патріотизм, тож можна було відпустити гравців на Ігри”.

Так чи мала право УАФ змусити клуби чи не мала такого права?

На мою думку, УАФ має інструмент, який здатен змусити клуби відпускати гравців на заходи представницьких команд асоціації. Це «Міжнародний календар матчів УАФ». 29 стаття Регламент Української асоціації футболу зі статусу і трансферу футболістів, редакція 2021 року — Порядок виклику та відрядження футболістів до національних збірних команд України передбачає наступне:

«1.2. Футболіст, член національної збірної команди, обов’язково відряджається клубом до збірної команди на матчі чи навчальнотренувальні збори: 1.2.3. дати проведення яких вказано в Міжнародному календарі матчів УАФ, затвердженому Виконавчим комітетом УАФ.»

Так, FIFA Men’s International Match Calendar не передбачає вікон для the Olympic Football Tournament Games of the XXXIII Olympiad Paris 2024. Тим часом, якщо б існував Міжнародний календар матчів УАФ на 2024 рік і в ньому був передбачений Олімпійський турнір в якому приймає участь Україна, це змагання перетворилось би на обов’язкове для футбольних клубів нашої країни. Більше того, «Футболіст, зареєстрований у клубі, зобов’язаний позитивно відповісти на виклик УАФ для участі в матчі/матчах за одну з її збірних команд.» І далі.

«Футболіст, викликаний УАФ до однієї зі збірних команд, не має права брати участь у матчах за свій клуб протягом періоду, на який він був відряджений або повинен бути відряджений (якщо не укладено іншу письмову угоду між УАФ та відповідним клубом), та додатковий період у п’ять днів.» І це пряма регламентна норма, а не дисциплінарне правило.

Як відомо, груповий Олімпійський турнір для нас починається 24 липня, а завершується 30 липня. Тим часом, чемпіонат України починається 3 серпня. Навіть рахуючи від дня останнього матчу у групі, заборона на «участь у матчах за свій клуб» розповсюджується до 4 серпня… В принципі ця заборона стосується як офіційних так й неофіційних матчів (то б то товариських).

Таким чином, теоретично, УАФ мала інструмент примусу. Але не скористалась ним. Вперше з 2008, року появи Міжнародного календаря матчів та вищезгаданих принципів його застосування, він не був оприлюдненим та затвердженим. Календар 2024 року не затвердила стара адміністрація УАФ у 2023. Він, як правило, затверджувався Виконкомом в грудні. Також Міжнародний календар матчів УАФ на поточний рік не затвердила й нова адміністрація УАФ. Мабуть, вони знають те, що не знаємо ми?

Тим часом, дозволю собі зробити невеличкий аналіз ситуації.

Перше. Про потенційну проблему з викликом гравців в збірну U-23 було відомо, на мою думку, одразу після кваліфікації української команди на Олімпіаду. Це трапилось в липні минулого року. Часу для пошуку оптимальних рішень, на мій погляд, було вдосталь.

Друге. Час проведення Олімпійського футбольного турніру співпадає з періодом не лише підготовки команд до нового спортивного сезону, але й з матчами клубних змагань УЄФА.

Третє. Важко не погодитись. Маємо колізію. Зіткнення інтересів клубів та асоціації.

Четверте. Нагадаю. Футболістів готовлять клуби. Асоціація формує та готує національні збірні команди. Це шлях з двостороннім рухом. Якщо футбольна асоціація живе не одним днем, слід мати консенсус інтересів та поважати один одного. Альтернативи, на моє переконання, не існує. Безумовно, якщо асоціація має «стратегію розвитку інституту збірних». Правда, на мій пересічний погляд, спочатку з’являється стратегія, а вже потім, як наслідок, інститут. Але, як то кажуть, це не точно.

П’яте. Як наслідок — шлях перемовин. Довгі та ретельні перемовини й пошук компромісів. На моє переконання, наявність міжнародного календаря матчів це, у випадку, олімпійського футбольного турніру, лише додатковий аргумент в дискусії.

Шосте. Стосовно альтернативи. Альтернатива — це шлях конфлікту УАФ та клубів. То б то асоціація вимагає командирування усіх обраних гравців в зазначені терміни з перспективою подальшої заборони на участь у матчах команди та застосування передбачених регламентом дисциплінарних санкцій. На мою думку, це хибний шлях. У війні асоціації і клубів програють усі, але національна асоціація в першу чергу.

На мою думку нам не вистачає реальної оцінки ситуації, що склалась.

Протягом останніх чотирьох років, починаючи з березня 2020 року, відбувається деградація міжнародної ігрової практики представницьких команд УАФ. А разом з цим і самого інституту збірних команд УАФ, якщо він взагалі існував на момент березня 2020 року. За цей час усі національні збірні команди України, за виключенням команди «А», провели 13 міжнародних товариських матчів. Два UEFA Development Tournament — у 2023 та 2024 — я не брав до уваги, адже його організує УЄФА. Таким чином, в середньому за рік усі юнацькі та молодіжна збірна грали не більше трьох товариських матчів на рівні національних збірних команд. Як наслідок, на мій погляд, Міжнародний календар матчів УАФ втратив свій сенс. Мабуть тому про нього просто забули. Але це не точно.

До цього додається складна ситуація з клубами. Для іноземних, в якості відповіді на питання чи делегувати гравців на Олімпіаду, є Міжнародний календар матчів ФІФА. Для наших клубів — немає Міжнародного календаря матчів УАФ. Круг замкнувся. Асоціація опиняється в ситуації «вивченої безпорадності»? Чи я перебільшую?

Знову повторюсь, виникає колізія. І вимагати не зовсім можна, а грати потрібно. Тоді залишається лише апелювати до совісті, патріотизму та, наприклад, до того факту, що граємо на Олімпіаді вперше, а для футболістів вона відбувається раз у житті? Це риторичне запитання.

На мій погляд, УАФ вирішило дозволити речам йти своєю чергою. Як буде, так і буде.

Слід бути реалістами і вимагати неможливого лише в тому випадку коли існує добра воля клубів та розуміння того, що подібна міжнародна практика корисна для молодих футболістів, як було у випадку Жузепа Гвардіоли (до речі, Олімпійського чемпіона 1992 у Барселоні) та Ліонеля Мессі напередодні Олімпійського футбольного турніру в Пекіні в 2008. А поки у FIFA Men’s International Match Calendar не з’явиться вікно для Олімпіади, яке є у FIFA Women’s International Match Calendar, залишається шукати компроміси, бути реалістами й припинити апелювати до «вищих інстанцій». Але, як завжди, це лише оціночне судження автора, який, в свою чергу може помилятися. Тому пропоную тим, хто дочитав до цього абзацу спробувати самостійно робити висновки, якщо ця тема здалась вам цікавою.

Першоджерело.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости