Вірю?...

Читаю слова Бражко, що "Нам потрібна тут перемога, щоб пройти до наступного етапу. Завтра будемо робити все заради цього".

Стандартно, бо що ще скажеш напередодні гри. Але ось це, що "будемо робити все заради цього" вже визиває оскому, як і їх "дякуємо ЗСУ". Звичайно дякуємо, але не кажіть, а зробіть так, хлопці, щоб воїни ЗСУ , як і ми, там на передовій, тішились вашими досягненнями, а не словами.

Я не знаю як Ви, колеги, але в мене ця гра визиє значні побоювання. Бо й минула гра не була легкою прогулянкою. Так, пропущений гол, хоч і став квінтесенцією тої гри, але хто скаже, що він хоч і несподіванним, але не був правомірним.

Був правомірним. Був...

СкОтти, на відміну від сербських партизанів, чинили значний супротив і цей супротив зламав багато чого в грі киян. Одним з головним висновків для мене полягає в тому, що рейнджери зрозуміли, ким для Динамо є Ярмоленко і перекрили йому кисень, недаючи роздумувати кому далі передавати м'яча. Відсутність Тимчика, який є правою і також лівою ногою нашого капітана, значно звужила і зменшила Андрію простір як для роздумів, так і для гри. Тому вертикальних обрізуючих передач від Ярмоленко цього разу було обмаль, та й чи були вони. Так, Андрій забив, молодець, що скажеш, але від нього чекалось куди більшого: керування, управління чи як нині кажуть, менеджменту гри. А ось саме цього рейнджери й не дали йому зробити.

Після десь 65 хвилини Динамо дуже і дуже здало фізично. З цього моменту і до кінця гри воно було ніяке. За весь другий тайм лише один один неоковирний удар по воротам, який деякі статистичні сайти навіть не рахують ударом і вважають, що останнім ударом киян по воротам суперників був удар Шапаренко на 39 хвилині.

Заміни Шовковського, які до тих пір мені дуже подобались, в тій грі були провальними. Одночасова заміна Шапаренко і Піхальонка, як би вони не грали, була капітуляцією позиційної гри і розрахунком лише на якусь довбану лонгбольну контратаку.

До того ж, колеги, виявляється гравці Динамо фізично готові десь на 50 з мінусом відсотків. Другий тайм в грі з "легендарним" Вересом з міста, що носить однакове ім'я з моїм рідним селом, був якщо не провальним, то показовим в цьому відношені.

Тому, сьогодні, якщо наше з Вами, друзі, Динамо не ввімкне п'яту, ну в крайньому випадку четверту передачу, то, незважаючи на те, що клас Динамо, як мені здається, вищий, чим у Рейнджерс, воно не виграє і ми будемо насолоджуватись його грою в ЛЄ.

І останнє. Михавко. Хто, як не він буде грати ЦЛЗ, але ж саме проти нього будуть направлені основні зусилля скОттів. Хочеться вірити, що хлопець вистоїть. Хочеться, тим більше, що його гра мені подобається. До речі, знову і знову гадаю з якого бодуна продали Середу, який хоч і не хапав зірок з небес, але був куди надійнішим і Біловара, і поки що Михавка. Тим більше ж бачили, що Себальос досить швидко травмувався.

Одже, друзі, з великим побоюваням чекаю сьогоднішньої гри. Хочеться перемоги, дуже хочеться, аж свербить, та віри...

Вірю чи не зовсім?.. Дуалізм...

"Карамба, коррида и чорт побери", - як співав класик.
Майже по Тертулліану: "Credo quia absurdum", тобто "Вірю, тому що абсурд" .

З повагою і нетерпінням,

Скіф.