Вчора своєю натужною перемогою над молодими хлопцями Шахтар подарував надію і на перемогу Динамо в сьогоднішній грі. Бо кого ще перемагати, як не Ференцварош.
Ференцварош нині звичайно ж не той, що гримів колись. Колись – це вже десь 50-60 років тому. Той Фроді, Ференцварош 60-их, золотий клуб, володар Кубку Ярмарку (нині Ліга УЄФА), клуб в якому грав лауреат Золотого м’яча легендарний Флоріан Альберт, клуб, що грав по бразильській системі – ви нам заб’єте скільки зможете, а ми скільки захочемо стільки й замочемо, скінчився в 1975 році поразкою від нашого Динамо в фіналі Кубку кубків, як пам’ятаєте.
Динамо лише тричі офіційно зустрічались з цим клубом, але завжди проходили його. І в 1975 році (що і не дивно, те Динамо, на мою думку було найкращим Динамо всіх часів, яке породили і вбили свої ж молоді коучі – такі собі Тараси Бульби , піддавшись спокусі зеленого змія науки), і осінню 2020 року (що дивно, бо Ференцварош, що почав відроджуватись в молодих і енергійних руках пана Реброва, хоч з натугою, ледве-ледве, але все ж обіграв досвідчений Луческу).
Тому чекаємо перемоги. І тільки.
Заради Динамо, заради нас, заради України. Бо, давайте ж до того не забувати, що цей клуб саме з Угорщини, з Угорщини, що нині є не тою дружньою колись Угорщиною ще Кадара, а йоббієвською Угорщиною проросійського в думках і справах фідесиста Віктора Орбана, який спить і мріє про наше Закарпаття, Угорщиною, що є занозою в ЄС. Звичайно спорт поза політикою, але ж ...
На всяк випадок нагадаю, що Фідес є націонал-консервативною правою партією Орбана, а Йоббік – це праворадикальна націолістична партія, яка підтримує Орбана) .
Тому - «Дайош Ференцварош!!!!!».
З повагою і надією,
Скіф.