Про деякі візуальні спостереження

Може я й неправий, хотілося б помилитися, але..

Останнім часом не можу спокійно споглядати нашого ГТ. На його look, як кажуть нині, тобто зовнішній вигляд, візуальний образ. На тренерській лаві він якось непомітно перетворився з елегантного молодого чоловіка, цілком такого собі денді на знервованого дядька з посивілим нестриженим волоссям.

Зрозуміло, що тренерська лава - не найкраще місце для оздоровлення, не санаторій. Зрозуміло, йде погоня за чемпіонством, тим паче золото реально близьке. Зрозуміло, війна, тривоги, переїзди-перебазування, до вибору якого, як виявляється, ГТ не мав відношення, тобто був поставлений перед фактом

До всього, Шовковський - чи не єдиний ГТ в Динамо, під якого власники майже не купують якісне кадрове підсилення. Ставка на динамівську молодь, про яку нам так багато говорили, на ділі обернулася появою в команді Піхальонка, Брагару, Рубчинського і тепер ще й Лучкевича. В УПЛ грає повно легіонерів, у нас - унікальний Гереро, який ніяк не може закріпитися в основі.

Важкі випробування для Шовковського, що й казати. Але, так вважаю, це зовсім не привід відмовитися від послуг стиліста і виходити на офіційні матчі ніби щойно з тренування. Форма визначає зміст. За будь-яких умов і погоди імідж ГТ є своєрідним показником стану справ в команді.

Наше Динамо зараз на чолі турнірної таблиці, запас міцності є. Конкуренти важко хекають позаду. Форс-мажору уникли, передовсім завдяки зусиллям ГТ.

Форсити, звісно, не годиться, але хочеться бачити Олександра Шовковського спокійним, упевненим, переконливим, базовим.

І елегантним, чому ні.