Згідно з частинами першою та другою статті 34 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” спортивні заходи, у тому числі міжнародні, проводяться в Україні державною мовою. Спеціальні іншомовні терміни, що вживаються в окремих видах спорту, можуть використовуватися без перекладу.
нформаційні та інші оголошення під час проведення спортивного заходу виконуються державною мовою. Під час міжнародних заходів такі оголошення можуть дублюватися іншими мовами.Що чуємо з телетрансляції матчу Динамо -Шахтар на останніх хвилинах у доданий час?
Мяч влучає в арбітра матчу Дмитра Панчишина, за кілька секунд виходить за лицьову лінію. Панчишин сердито кричить на болбоїв: Давай мяч! Мяч бистрєє!.
Тобто порушує вимоги мовного закону.
Та про що тут говорити, сам собі думаю. Дрібниці життя, ексцес виконавця, емоції. арбітр теж людина.
Як відомо, пан Дмитро - з Харкова, земляк нашої головної арбітрині Катерини Монзуль. Думаю, навряд чи будуть у суддівському комітеті доскіпуватися до того епізоду, спишуть все на емоції, хоча в арбітра вони мають бути на мінімумі. Між тим, памятається, в 2023 році УАФ змусили покарати арбітрів за порушення вимог закону про державну мову під час спортивних змагань.
На жаль, я з екрану телевізора не зміг почути, якою мовою насправді арбітр Панчишин спілкувався протягом матчу.
Зате чітко бачив, як мяч двічі потрапляв у суддю. А це, за всіма методичками, свідчить, що арбітр неправильно визначав можливий рух мяча в ході гри, і хай мимоволі і незначною мірою, але впливав на її перебіг.
Перед тим був епізод, коли бразильський шахтарівець у боротьбі з динамівцем вискочив за бокову лінію, тут же повернувся на поле і одразу упав без жодного контакту, показуючи, що він травмований і вимагаючи зупинити гру. Рахунок був тоді ще на користь Шахтаря.
Це тягне на попередження за симуляцію, за затягування часу чи ні?
Чи свідчить усе це про нечіткий арбітраж протягом матчу в цілому?
Очікування нападу Росії на котрусь країну Балтії - це близько: територія мала і військ для оборони критично мало ; і це створює особливий контекст. Найімовірніші цілі армії Росі - Литва (Сувалкський коридор); або Естонія - невеличка Нарва буквально через короткий міст від Росії.
53-тисячна Нарва виглядає наймовірнішою ціллю, бо по суті це такий крихітний Донбас (і Крим) взірця 2013-го. «Найбільш російське місто Європи». Там до 90-95% російськомовних і російськокультурних. Орієнтовно половина має громадянство РФ (до окупації СССР в 1940-му прикордонна Нарва мала 65% естонського населення, тепер - 6%). Значна частка мешканців міста - ешелоновані вже російськими окупантами росіяни чи їх нащадки.
Місцеві мешканці переважно розмовляють російською і підтримують російську політику. Вони дивляться російські телеканали, читають російські пропагандистські ТГ-канали, щороку виходять на набережну, щоб подивитися концерт до «9мая», який Росія влаштовує саме для них як складник ідеологічної обробки. А в Естонії сил і бажання щось з цим робити дотепер не було.
З цього приводу в російському проєкті «Republic» з'явився цікавий розлогий матеріал «Естонська Нарва на розламі часів». Кілька цитат мешканців Нарви з цієї статті варто навести.
Громадяни Естонії з Нарви Кірілл, його жінка Наталья, дочка Соф'я. Вся рідня Натальї живе в Україні, однак вона твердить: «...я думаю, що Путін все одно правий». Кірілл додає: «Ми не проти Європи, ми самі живемо в Європі, але ми не хочемо, щоб Європа знову ставала нацистською, а там зараз онуки нацистів при владі».
Народжений в Нарві Вадім, ІТ-шник з Таллінна, 31 рік (тобто, СССР вже не застав): «якби в Нарві провели опитування, чи хочуть нарвітяни, щоб Росія приєднала їхнє місто, то 70% відповіли б ствердно. Якщо нас змушують говорити естонською і забороняють російські прапори - це що, демократія?».
Тобто, де-факто Нарва вже окупована Росією. Через мову, через інформаційний пресинг, через культурні наративи. Автори статі про Нарву теж позначили ці причини: «Як так сталось? Люди звикли жити під акомпанемент російського ТБ, яке у Нарві ловиться без проблем та додаткових інструментів».
Тому нікого і не здивує, якщо слідом за російськими ТГ-каналами туди зайдуть і російські танки. «Рятувати» чергових російськомовних.
Але річ в тім, що до російських танків, до прильоту «Герані» панівна більшість громадян будь-якої держави вперто не хоче розуміти: «Камеді клаб», Пушкін і Барто, «Ірония судьби», «Маша і мєдвєдь», російська мова загалом - це теж смертельна зброя Кремля. Це те, що вбиває людей. Буквально, а не метафорично.
Мати Божа, які "співпадіння" поперли. Спершу по соцмережах пішов скрін ніби-то 12 пунктів для перемир'я, над котрим мудрує Зеленський і де прописане якесь "підвищення взаєморозуміння і поваги в діалозі щодо культурного, мовного та релігійного різноманіття". Шо це, бл....д? І тут же парламент ЗНІМАЄ з розгляду з З ПОДАЧІ УРЯДУ законопроект, який наводить лад в мовних російських маніпуляціях. І тут же малоросійський совковий персонаж і адепт інтересів Москви, такий собі нардеп Бужанський прямим текстом ваяє - "хочете миру, переглядайте закон про мову..." Тобто вертай московитський язик, диверсійно-релігійне ДРГ в рясах узаконюй. Це сотні тисяч жертв і третина зруйнованої країни були за те, щоб тупо погодитися на російський ультиматум щодо ідентичності? Серйозно?
А далі що, - лекції Дугіна в КНУ (Шеви), Лоліта почесним гостем знову в Кварталі і "Батяня комбат.." та "Яузкій" на гастролях в палаці Україна?
Москва підключає свою агентуру звідусіль прогинати свій головний інтерес - повернути в Україну російську ідентичність, закріпити цей динамітний плацдарм для розвитку тихої інтервенції когнітивними, сенсовими, онтологічними силами і засобами. І зараз стежте за руками і ротами тих, хто просуватиме це лайно під вивіскою "компроміси". До них СБУ, ДБР і всякі різні НАБУ з БЕБами не приходять, чомусь...
Але я про закон, про його вимоги і я хотів, щоб вони виконувалися у будь-якій ситуації, там де це належить. Хотів би, аби на наших дітей ніколи не гавкали з отим самим акцентом.