Якщо ми вважаємо футбол творчим видом людської діяльності, а він таким і є насправді, то мусимо визнати право його учасників, авторів на експерименти, ризики і помилки.
Матч Динамо-ЛНЗ якраз і став такою очевидною помилкою ГТ Шовковського, який, очевидно, як і більшість болільницької спільноти, диванних експертів, занадто переоцінив вагу перемоги Динамо над Зріньськи і, зокрема, роль Ярмоленка як форварда (ми вже бачили і Вербича, і Гармаша на цій позиції в ролі каліфів на час).
Так, 6:0 - це було приємно і дуже, ми всі кинулися переглядати історію виступів Динамо в Єврокубках, переписувати скрижалі, те се...
Але чи міг заколисуватися цим під стукіт вагонних коліс ГТ і його штаб у переддень матчу з ЛНЗ? Ні, не міг і, сподіваюсь, він розумів, що гравці Динамо зараз проходять дуже насичений цикл матчів, і що на більшість гравців накочується хвиля втоми, фізичної та емоційної.
Провести з 18 жовтня по 9 листопада вісім матчів, у тому числі два єврокубкових, за кордоном - це навіть за мирних умов надзвичайний графік, а що вже говорити про дні теперішні.
І залишався один-єдиний матч, який навіть у випадку нічиєї міг би підвести цілком позитивну риску перед міжнародною паузою, зберегти для Динамо непогані позиції у боротьбі за чемпіонський титул.
Відповідно, треба було чітко визначитися з персоналіями гравців, які спроможні відіграти максимально ефективно відведений їм час, ну і з тактикою, коли належало долати черговий автобус чергового зухвалого вискочки в УПЛ.
Ротація-ротація-ротація, стукотіли колеса. Ротація, шепотіли пожовклі каштани і клени наколо стадіону Динамо.
А що ми побачили на полі? Попов, Михавко, Караваєв, Кабаєв, Піхальонок, Буяльський, Ярмоленко... Шапаренко на заміну.
Наполеон знову кидає свою стару грардію в бій, він вірить в її залізну стійкість і непохитність. Але люди не залізні.
Уже по першому тайму було видно якусь вихолощеність, емоційну виснаженість у діях більшості динамівців, звідси пішла неточність у передачах, ударах. Мотор гуде, а машина буксує.
І коли Караваєв, при черговій гострій контратаці ЛНЗ добіг до власного штрафного майданчика лише для того, щоб розвести руками, коли мяч уже припадав пилом у воротах, стало зрозуміло, що Шовковський просто не вгадав зі складом.
Не знаю, чи то медичний персонал недопрацював, не давши ГТ повну картину фізичної готовності кожного гравця до матчу, чи сам Шовковський переоцінив якості своїх лідерів.
У підсумку ми всі опинилися перед невеселим фактом - мінус 7 у турнірці. Ну, некритично, може і справді десь надолужимо, десь випаде щаслива карта.
Але ці три тижні загострили питання про вагу тренерських помилок та екпериментів.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
