Днями сталося те, що мало статися рано чи пізно.
Наш рідний екс-киянин, екс-динамівець Забарний зіграв в офіційному матчі в одній команді разом з громадянином країни 404 сафоновим. Футбольне ландскнехство обєднало їх: представника країни, що зазнала найбільшого після ДСВ збройного нападу, і представника країни-агресора, капітана їхньої збірної, нині виключеної з офіційних матчів ФІФА та УЄФА.
Власне, особливого зашквару в цьому і немає.
Якщо Забарний переходив у команду, в якій уже грав московит, то зрозуміло, що вони віднині стали одноклубниками з усіма відповідними наслідками. Для повноти картини слід згадати ще й грузина Кварацхелію - це пострадянське тріо тепер цементує французький клуб. Водночас уособлюючи для любителів політкоректності тезу про те, що спорт поза політикою. Десь далеко люди, старики і діти, може й гинуть під бомбами і ракетами, окупант лізе на чужі території, але спорт, футбол тут ні до чого.
Памятаємо, що Забарний на початках свого переходу в ПСЖ зробив супердипломатичну заяву про те, що має чітку позицію щодо агресії РФ, виступає за ізоляцію російського футболу, але визнає професійні зобов'язання перед клубом.
Одночасно поширилися чутки про нібито вимогу Забарного про відхід рос.воротаря з ПСЖ, що було спростовано керівництвом паризького клубу, оскільки контракт з ним було укладено лише в 2024 році, чорнила ще не просохли на підписах.
Згодом зявлялися різні повідомлення щодо його контактів з московитом, зокрема про те, що Забарний наче був єдиним, хто не підписався на соціальні сторінки воротаря, але й були знімки, де вони наче тисли один одному руки. Таке...
Спражнього бензину у вогонь, який вже затухав, підлила дружина Забарного, яка перед матчем ЛЧ розмістила бомбезний пост про те, де не можна шукати малину, і де не можна шукати людину. Я особисто не дуже сприймаю, коли дружина лізе у професійні справи чоловіка, як і навпаки, але Ілля, очевидно, якось порузуміється зі свою половинкою.
А як ми, пересічні, порозуміємося з Іллею? Для нас він, як футболіст, є золотим динамівським талантом останніх років, молодою надією і надійною опорою збірної, капітаном її.
Але на сонці зявилися плями. Ілля-Троєщинець покинув рідний край, поїхав туди, де більше платять і де він став Іллюшею-з-матюшею.
Забарний добре усвідомлював, куди він переходить, знав, хто буде його новими партнерами по команді. Очевидно, зважував усі плюси і мінуси (з дружиною звісно радився) і зрештою зробив свій вибір.
З-за кордону війна в Україні не така вже й війна.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
