Що далі?

На цьому сайті є кропивничани, колишні кіровоградці, які добре знають, що Кривбас це «чудище обло, озорно, огромно, стозевно і лаяй». Червоні картки в матчах Кривбаса та Зірки були найменшим «облом». Пляшки, як гранати, летіли на поле, майже в кожному поєдинку текла кров і, як апофеоз, ватага вболівальників посеред гри ганялась за арбітром, щоб здати його на мило.

Було… Було…Було…

Отож, незважаючи чому сам не знаю на симпатію до ван Леувена, мої відносити з криворіжцями далекі від лояльної прихильності. Навпаки. Тому рахунок 1:4 відправив мене в ступор. Не може так грати Динамо. Немає права. Жодна класна команда не сміє пропускати чотири гола в першому таймі, а п’ять за гру – тим паче.

«У нас молода команда», виправдовуючись часто говорить Костюк. Але ж вчора в першому таймі проти киян грала точнісінько така ж по віку команда – по 22,7 років. Цю ж молодь сам Костюк готував, на цю ж молодь сам Костюк зробив ставку, з цією молоддю Костюк заявив про майбутні перемоги. І саме цих костюківських молодиків молодики з Кривого Рогу зробили посміховиськом. Коробов, на жаль, абсолютно не розумів, що йому робити з Мендосою, Захарченко забув як страхувати партнера і до того ж разом з Михавко втрачав раз за разом позицію, з Яцика опорник як з мене Маріс Лієпа з Баришніковим в одному флаконі, а Пономаренко загубився серед криворізьких захисників.

Писав, пишу і, на жаль, ще мабуть довго прийдеться писати, що цих хлопців з дитячих років (і не тільки їх, а всіх пташенят Іщенка) вчили боротись, але не вчили думати. Це головна біда нашого футболу, це горе нашого футболу, це анігіляція нашого футболу. Навчити бігати, навчити боротись, навчити перемагати силою – значно простіше, швидше і , як виявляється, матеріально вигідніше, ніж навчити думати.

Скажіть, будь ласка, кого з молодих гравців Динамо можна назвати Моцартом футболу? Вірно - нікого. Всі одноманітні, буденні Сальєрі.

Вихід на поле Караваєва був необхідним, щоб нейтралізувати Мендосу. До речі, пам’ятаєте як в першому ж єдиноборстві Караваєв приклався по ногам венесуельця і той відразу ж потух.

Караваєв вийшов з метою нейтралізації Мендоси, а для перемоги потрібні були інші гравці. Гол Михавка не був переломним. Там м’яч по якійсь хитромудрій дузі, спонукованої вітром, так вправно ліг на улюблену ліву ногу Тараса, що не забити було тяжче, чим послати його в ворота.

Справжній перелом наступив на 62 хвилині коли на поле заміст ніякого Яцика вийшов вже підтоптаний ветеран Буяльський, який не вміє бездумно по-костюковські накручувати кілометри, але вміє думати на полі. І вже через три хвилини він виклав м’яча Волошину, який забив третій гол, а ще через п’ять хвилин сам Віталій зрівняв рахунок. А коли на поле замість втомленого Волошина, який до речі візуально здається попишнів, вийшов Ярмоленко і незважаючи на те, що Кривбас зумів забити п’ятий гол, я вже зі стовідсотковою впевненістю вірив у перемогу киян. Бо стара гвардія, як стара гвардія Наполеона, ніколи не здається.

Можна і потрібно похвалити киян за перемогу. Але в першу чергу необхідно задавати питання їхньому тренеру, чому кияни грали так, як грають дітлахи в пісочністі. Чому не вийшов в основному складі Буяльський, який в попередніх двох матчах був мозком команди, найкращим гравцем? Мені здається, що інколи Костюк заздрить Буяльському. Заздрить за те, що Буяльський на голову краще розуміє футбол ніж він, тренер. Можливо я перебільшую, можливо. Але чому ж тоді Костюк гноїв і продовжує, як виявляється, гноїти свого найкращого гравця, свого капітана команди. І випускає його тоді, коли справа йде до клозету.

До речі, наш сайт, як помітив тут блогер Харитончук, чомусь не включив Віталія в опитування про кращого гравця матчу і, навіть, не відмітив, що капітан виходив на поле. Якась антибуяльська масонська змова.

Буду закруглятись. Підкреслю знову, як і минулий раз: без особистостей команди не буває. Сірість може бути горластою, крикливою, бездумно самовпевненою, але ніколи не буде звитяжною. На жаль, без Караваєва, Буяльського, Ярмоленко нинішнє Динамо – це втілення сірості, це пономарьовське ЛНЗ на мінімалках. Тому й виникає питання: що далі?

З повагою,
Скіф

P.S. До речі, чи не здається Вам, колеги, що Суркіс зробив помилку, не продавши Яцика Металісту 1925. Цим трансфером він би не тільки отримав якісь би грошенята, а й послабив би суперника.