Не будемо сумувати

Два дні назад я писав: «Стережіть Константеліаса. Особливо в зонах між лініями». Якщо це було ясно мені, дилетанту, то чому тоді професіонал Бражко постійно кидав напризволяще цього грека, який, по словам нашого коуча, одинцем виграв матч.

Чому? Та мабуть це риторичне питання.

Костюк прекрасно розумів можливості Константеліаса, а Бражко, надіюсь, також торопав і кумекав, що грека ні при яких обставинах не можна залишати наодинці.

Багато кричать і волають, що перший гол привіз Волошин. Можливо: Волошин в боротьбі з Тайсоном якось по-безглуздому, але все-таки зумів відбити м’яча за межі карного, а потім чомусь розлігся на полі, як ембріон в тілі мами. Після чого круглого пустуна підхопили греки, передали його Костантеліасу, який вільно наблизився до ліній карного майданчика і завдав несильного, але досить точного удару.

Та придивіться де був наш 10-ти мільйонний (по Трансфермаркту) геній Бражко в ці долі гри, де знаходився опорник, який повинен був стерегти щосекунду грека як зіницю ока, де? На фото, що з’явились потім, видно високого гравця в носочках, який знаходився в цей момент десь метрів за 15 від м’яча в центрі карного майданчика і розмахуючи руками роздавав вказівки центральним захисникам. І тільки тоді, коли м’яча підхопив Костантеліас Володимир згадав по свою роль на полі, викинувся на грека, але було вже пізно…

А про роль Бражка в другому голі і писати не охота: він очолював роту почесного караулу, що в захваті супроводжувала Яніса Константеліаса.

Та що я все Бражко, Бражко… Як там в Дениса Давидова, знаменитого гусара часів першої вітчизняної, «Жоміні та Жоміні, а про горілку ні півслова…»

Наш тренер здивував складом. Можливо, що він змушений був так здивувати нас. Але мені чомусь згадалась перша зустріч, коли польське телебачення після третього пропущеного Динамо голу мигцем показало як старший Суркіс роздратовано покидає ложу для гостей. Здавалось, що пан Григорій нарешті зрозумів, що з таким Динамо каші не звариш, що необхідно щось змінювати. Що мабуть і було доведено Костюку.

Можливо це конспірологія, уява мого хворого розуму від невдач киян, але я чомусь гадаю, що вона має право на життя, бо вихід на поле Динамо в такому складі не міг приснитись в навіть моїх примарних фантазіях.

Дебютант Суркіс - воротар, а чому не Ольховий; Сич, який тільки но перейшов в Динамо і не зіграв жодної, навіть товариської гри; Тіаре, який неодноразово привозив голи при Шовковському і не зіграв жодної хвилини за Костюка; Михавко – лівий фулбек, який немає необхідної швидкості для такої позиції; Лонвейк, який після повернення в Динамо виходив лише раз на поле (на 87 –ій хвилині в другій грі з Університетою і встиг заробити гірчичника); та й вихід Буяльського в старті здивував, бо, на мою думку, ефективність Віталія є найбільшою, коли кияни триматимуть м’яча не менше 60 відсотків матчу, а в цій грі навряд чи кияни готувались до позиційних атак.

Звичайно можна все пояснити, що це авантюра це, а тверезий розрахунок? Не знаю. Я не можу, а вигадувати чогось не хочу.

Можливо назвати багато причин, чому кияни програли. На мою думку головних дві.

Перша. ПАОК краще контролював центральну зону, де його півзахисники частіше вигравали підбирання м'яча і швидше переводили його до воріт Динамо. Наші ж опорники не вміли цього робити, були повільними, як мокрі кури, і тримали Буяльського з Пономаренком на голодному пайку. Так, у нас є Бражко, але немає Родрі. На мою думку з Константеліасом значно краще зіграв би Михайленко, та він нині, на жаль, травмований. Справжній опорник для Динамо повинен бути метою номер 1, бо саме помилки в опорній зоні і в захисті призвели до всіх п’яти голів в ворота Динамо.

Друга. Невміння Динамо позиційно грати в атаці. Тільки раз можна було бачити по справжньому гостру атаку, коли Пономаренко включив Мессі і розкрутивши в центрі трьох греків віддав передачу Волошину. Після другого пропущеного м'яча були влучання в каркас воріт, але цього виявилося недостатньо для камбеку. До речі, більше по - справжньому Пономаренка, нашої палочки – виручалочки, на полі не було видно. промигтів, продріботів і зник.

Костюковський дебютант Тіаре був чомусь непомітним. Начебто й намагався щось зробити, але не зробив, начебто й пресингував, але недопресинговував, начебто в захисті не помилявся, та й не цементував його. Якось так сіро-сіренько.

Ну і Волошин, якого вже зробили цапом – відбувайлом. Стартував прекрасно. Був активним акі лев, але потім скис, як домашнє молоко, а після першого голу зовсім пропав.

Ну і про Суркіса – наймолодшого. На мою думку, він не припустив грубих помилок, але й не виручив. Нещерет навряд чи б зіграв краще.

Найкращим на мою думку був все - таки Кендзьора. Він надійно і без паніки грав в обороні і намагався підтримувати атаку. Не бачив статистики, але відчуваю, що Кенді виграв всі єдиноборства (якщо не всі, то більшість).

І останнє. Всі українські команди з честю, або без честі програли свої матчі в єврокубках. Дві з них вилетіло в УПЛ, а Динамо успішно пробилось в кваліфікацію Ліги Конференцій.

Та не будемо сумувати і ридати фонтанами: сьогодні починається УПЛ, найкраща футбольна ліга в Європі.

З повагою,
Скіф.