Хто на новенького?

Така от дата кругленька підвернулася в календарі.

22 серпня 1966 року київське Динамо програло масковському Торпедо на виїзді 0:2. Це була перша поразка киян у сезоні, який тягнувся ще з березня. Кияни тоді понад 20 матчів йшли беззаперечними лідерами у турнірній таблиці, але у спорті сухих серій не буває, за всіма законами жанру поразка мала статися.

У тому "золотому" чемпіонаті Динамо поступилося в 36 матчах лише тричі - ще у Тбілісі та вдома Нафтовику (незабутнє). І що примітно, в усіх тих поєдинках на воротах стояв В.Банников, який тоді котирувався дуже високо, поїхав у складі збірної СРСР на ЧС в Англії, хоча і не провів там жодної гри.

То був якийсь дивовижний збіг обставин, чи зурочив хтось Банникова чи Дід В.Маслов зробив особливий тренерський хід? Хто зна. Але факт, що Є.Рудаков, який провів тоді 29 матчів, уникнув неприємної ролі переможеного. Ще й відстояв насуху у фіналі Кубку СРСР.

Так з двома воротарями, які отримали різний бекграунд, Динамо завершило той переможний чемпіонат. Наступного року В.Банников сповна реабілітувався, перебравши на себе роль основного кіпера, але згодом вимушений був таки залишити Динамо.

Спортивна доля непередбачувана і мінлива, особливо якщо ти голкіпер. Будь-яка помилка будь-якого польового гравця не обовязково стане результативною і фатальною, а от кіпер помилятися не може, це майже завжди "привіз", гол (привіт Г.Бущану). Тому воротар є стратегічною фігурою в команді, повинен бути в усякому разі.

Як казав великий Фергюссон, напад виграє матчі, а захист - титули.

На плечі нового молодого воротаря Динамо В.Суркіса випала важка ноша. Команда, мяко кажучи, невпевнено розпочала новий сезон, провалила весь відбір у єврокубках, здобула дві натужні перемоги у чемпіонаті.

Частка заслуг є в цьому і Вячеслава, як з плюсом так і з мінусом. Якщо його 5-хвилинний дебют у дорослій команді трапився, памятаємо, минулого сезону на день народження і це було сприйнято публікою поблажливо, дещо іронічно, то зараз до Вячеслава ставлення загострене, кожна дія розглядається під мікроскопом експертів та глядачів.

Нещерет травмований, Ольховський за кулісами десь у черзі, то ж давай, Славко, відповідай за прізвище сповна.

Добре, що в чемпіонаті трапилася пауза, у тренерів і гравців є нагода перезарядити емоції, дещо позабути про негатив, який згустився над Динамо. І розвіяти його не допоможуть ні заяви-обіцянки керівників, ні вірні дружини гравців, ні словесні перепалки - дише гра, лише результат.

Якщо, звісно, Динамо не перетворилося на фітнес-клуб і певні турнірні орієнтири все ж таки бачить перед собою.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости