Трах-перетрах...

Програли "Буковині". Ну, гаразд, програли б ШД чи "Поліссю". У крайньому випадку, ЛНЗ чи "Карпатам". Чи "Харкову", але ж прос... програли дебютанту УПЛ! Та як - 0:3! Так, "відзначився" воротар, а що зробили для перемоги решта гравців? Тут вчора "Барселона" начудила, пропустивши на своєму полі від "Райо Вальєкано" два голи, але ж у відповідь забила п’ять!

Прочитав допис Андрія Миколайовича у соцмережах. "Не зміг достукатися..." (с.)

До кого? До Кабаєва? А якби достукався, то той почав би потрапляти у ворота, а не по горобцях? До Дубінчака? А якби достукався, то той наглухо закрив би свій фланг, а під час підключень до атак почав би віддавати точні передачі у штрафний майданчик суперника? До Буяльського? А якби достукався, то той перестав би грати в "стоячку"? До Суркіса-молодшого? А якби достукався, то той заграв би, як Євген Рудаков у свої найкращі роки? І взагалі, до кого там "достукуватися", коли одна частина гравців переймається своїми зачісками, а друга настільки рясно "прикрашена" татуюваннями, що за кольором шкіри вже й не зрозумієш, де вихованці власної академії, а де легіонери з "дальнього зарубіжжя"?

Про Костюка. Типове "динамівське серце" на посаді головного тренера команди. Поясню простими словами. Головний тренер із "динамівським серцем" - це, як правило, випадковий пасажир, якому заборонено вимагати... Навіть не так... Йому заборонено навіть натякати про придбання більш-менш пристойних футболістів. Його головне призначення - передбачати найпотаємніші побажання та мрії власників ДК, навіть якщо ці побажання абсурдні до очевидності. Я взагалі не розумію, як Костюк або його можливий наступник може керувати командою, в якій є двоє родичів власників і один так званий "синок", якому вже обіцяно посаду спортивного директора і у якого, чого вже тут гріха таїти, головна мета на "ювілейний" сезон - побити рекорди Шацьких і Шевченка. Причому, що важливо, обидва ці родичі, м’яко кажучи, нічим не сильніші за своїх прямих конкурентів за амплуа. Що ж стосується майбутнього спортивного директора, а нині ще діючого гравця, то...

Відома історія. Коли 30-річний Мунтян(!!!) запитав у Лобановського, чому той не бачить його у збірній, то Лобановський "пояснив" йому, що в нього… слабкі стрибки. Я так розумію, що в майже 37-річного Андрія Миколайовича стрибки - ого-го! Так, тоді, коли Мунтян нібито перестав сильно стрибати, під рукою у Лобановського були такі... "стрибуни", як Веремеєв, Колотов, Буряк, Коньков, Бережний і вже рвався до основного складу молодий Безсонов. Я розумію, що сьогоднішні волошини та кабаєви не йдуть у порівняння з перерахованими вище легендами "того" ДК, але й майбутньому спортивному директору до Мунтяна, як... Навіть не хочу називати відстань - це прірва космічного масштабу.

Про власника(-ів). Ну, зрозуміло, грошей немає. До того ж, йде війна... Але навіть за таких обставин ДК все одно не найбідніший клуб УПЛ. А з такою грою, яку зараз демонструє команда, можна й до першої шістки не потрапити. Що, це малоймовірно? Але ж тут може спрацювати горезвісне "згорів сарай - гори й хата". Адже, як я розумію, і власникам, і ТШ, і гравцям байдуже, яке місце, четверте чи восьме - їм же лише перше подавай (до речі, нам, уболівальникам, теж). А для інших українських клубів і п’яте, і шосте місце будуть справжнім щастям. Та й залишити позаду себе такого гранда (ну, такого, який є), як ДК, теж престижно... Так от, щодо власників. Мабуть, треба шукати спонсорів та акціонерів - самі брати, судячи з усього, не витягнуть ДК із ями, в якій опинився клуб. Ну, а потім доведеться зайнятися "перетрахуванням" менеджменту. Хоча "перетрахувать" ніколи не зарано. Можна почати вже сьогодні.