Ніби гортаєш сторінки неписаної історії нашого футболу...

Андрей Голобородько

3 днi тому

#НЕФОРМАТ: Залишаю інтригу;)

​Здавалося, мій лист на пошту просто загубиться серед інших або полетить у спам. Погодьтеся, яка ймовірність, що людина-епоха, чиє ім'я нерозривно асоціюється з київським «Динамо» і яка роками працювала з Лобановським, Базилевичем і Блохіним, відповість блогеру-початківцю?

​Але він відповів.Ми записали об'ємне інтерв'ю, де мій співрозмовник був максимально щирим і чесним. І за це я йому дуже вдячний!!!

​У цьому об'ємному інтерв'ю є факти, які будуть озвучені співрозмовником вперше ????. Матеріал вийшов настільки насиченим, що в один пост він точно не поміститься-випускатиму частинами.

Перша частина з'явиться вже наступного тижня. ​Хто мій гість? Ваші варіанти ⚽

х х х

#НЕФОРМАТ Знайомство з живими легендами рідкісне тим, що з кожним запитанням ти ніби гортаєш сторінки неписаної історії нашого футболу. Ця розмова з метром спортивної журналістики, близьким другом Валерія Лобановського та Олега Базилевича, а також автором знакових творів про Олега Блохіна Деві Аркадьєвим готувалася не для швидких новин. Це некваплива подорож крізь епохи — від воєнного дитинства в окупованій Одесі й перших кроків на боксерському ринзі до великих перемог і закулісся київського клубу, яким його бачили лише обрані. Публікуємо першу частину нашого ексклюзивного інтерв'ю.

Деві Аркадьєв

Андрій Голобородько: Ваш батько був видатним тренером і першим майстром спорту з боксу в Одесі, а ви самі пройшли серйозну школу на ринзі. Як цей бійцівський характер і спорт допомогли вам у подальшому житті та в ухваленні перших рішень у журналістиці?

Деві Аркадьєв: Батько, звичайно, дуже хотів, щоб я продовжив його справу, і я з дитячих та юнацьких років пройшов через жорстку школу рингу: наполегливо тренувався, виступав на змаганнях, досяг серйозних результатів, став першорозрядником, чемпіоном міста Кишинева, уявіть собі, 1953 року, коли навчався у столиці Молдови, у технікумі фізичної культури. Вважаю, що перелом у свідомості стався саме тоді, коли я зіткнувся з відвертою суддівською несправедливістю та закулісними справами на кишинівському ринзі. Якийсь внутрішній протест змусив мене, як то кажуть, уперше взятися за перо — я написав свої нотатки до "Вечірнього Кишинева" та "радянського спорту". Коли їх опублікували, я чітко усвідомив: боротися з несправедливістю можна і потрібно не лише на ринзі — заради Бога, не сприймайте це як пафос! — а й силою слова. Мабуть, це й стало моїм переломним кроком у професію.

Аркадій Давидович Бакман

(16.11.1905 — 23.05.1969)

-перший майстер спорту з боксу в Одесі, батько Деві Аркадьєва.

Андрій Голобородько: Деві Аркадійовичу, ваше раннє дитинство припало на 1941 рік — ви застали початок Другої світової війни та евакуацію з рідної Одеси. Яким залишився у вашій пам’яті той момент і ті страшні роки?

Деві Аркадьєв: Ми жили в Одесі, на території санаторію "Україна", де мама, комсомолка двадцятих років, ще будувала котельню і де була наша маленька квартира, а мені тоді саме виповнювалося сім років. Я дуже чітко пам’ятаю ті перші тривожні розмови дорослих. Пам’ятаю, як уже в червні зривав ще зелені абрикоси й говорив людям навколо, що "Сталін наказав нічого ворогові не залишати!" Ми готувалися до евакуації.

Андрій Голобородько: У радянські роки спортивне середовище часто стикалося з тиском із москви та прихованим або явним антисемітизмом. Чи доводилося вам і вашим колегам відчувати це на власному досвіді?

Деві Аркадьєв: Це йшло переважно згори — з москви, яка постійно намагалася тиснути на все українське, і це справді відчувалося. Навіть Віктор Каневський, капітан чемпіонського складу "Динамо" 1961 року, згодом відверто розповідав про свої роки "відмовника" (прим. — людини, якій радянська влада роками забороняла виїзд за кордон і перекривала будь-які можливості для роботи) та тиск системи. Але попри все це, у самому клубі, серед людей і гравців, як сам розповідав Каневський, подібного не відчувалося.

Далі буде... У наступних частинах — закулісні таємниці "Динамо", система Лобановського та невідома правда про відомих гравців.

​Усі архівні та ілюстративні матеріали використано виключно з ознайомлювальною метою з відкритих джерел та особистого архіву героя.

х х х

P.S.

Повинен уточнити, що тісна багаторічна дружба у нас була з Олегом Базілевичем, а з Валерієм Лобановським — 37-річне тісне співробітництво, з повагою один до одного і взаємним розумінням.

Д.А.

х х х

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости