Перспектив у киевского «Динамо» не видит никто

Київське «Динамо» поступилося італійському «Лаціо» в повторному матчі 1/8 фіналу Ліги Європи. Після нічиєї на виїзді — 2:2, команда Олександра Хацкевича програла вдома — 0:2.

Успішний результат першого поєдинку з «Лаціо» в Римі був зумовлений двома причинами. Недооцінкою «Динамо» з боку господарів поля та виходом у складі гостей усіх найсильніших футболістів на «рідних» позиціях. Перший фактор у Києві вже не міг спрацювати. «Лаціо» поставився до гри серйозно й одразу увімкнувся на повні оберти. Щодо другого, то цього разу «Динамо» традиційно само себе послабило. Бо коли на відсутність Гармаша не було ради — дискваліфікація, то що робили на полі одразу два нападники — залишилося загадкою.

Вихід Мораеса з перших хвилин зумовив повний провал «Динамо» в центрі поля. Цей нападаючий не володіє ані дриблінгом, ані швидкістю, ані точною передачею. Його метушлива біганина лише смішила гостей, які спокійно робили свою справу. А коли стало ясно, що «рятувати» команду вийдуть Гонсалес і Мбокані, залишалося сподіватися лише на шалену удачу. Перший із згаданих «рятівників» уже третій сезон «адаптовується» у складі. Другий волів не з’їздити з командою на жоден із п’яти виїзних матчів поточної Ліги Європи.

Можна посилатися на статистику, за якою «Динамо» ніколи не проходило італійську команду в матчах на виліт. Можна говорити про недостатній клас гравців нинішньої команди. Але на те і тренери, аби максимально використати потенціал тих, хто є, досягти переваги завдяки несподіваним тактичним рішенням, домашнім заготовкам тощо. Було це в «Динамо» у матчі з «Лаціо»?

Не лише в цьому матчі, а й у всіх поєдинках поточного сезону у грі команди не спостерігається певної ігрової думки.

Плюс дивна поведінка окремих футболістів — таких, як Хачеріді. Вони самі вирішують, чи готові зіграти. Після чого великодушно повідомляють про це тренеру. Яку перспективу може дати команді 32-річний Мбокані? Скільки ще сезонів буде «адаптовуватися» Гонсалес? По скільки матчів чекатиме нагоди вцілити у порожні ворота Мораес? Навіщо було звозити з-за кордону захисників, яких перша ж команда із сильного чемпіонату розкатала як дітей?

Не було би прикро, коли на полі помилялися б юні динамівці. Для них ця поразка стала б наукою для подальшого зростання. Упевнений, що без «іноземного десанту» його нинішньої якості «Динамо» зіграло би в Лізі Європи не гірше. А може, й краще. Принаймні ми би бачили перспективу. Тепер перспективи, як видається, не бачить ніхто.

Зі слів Хацкевича виходить, що вище за боротьбу з командами Албанії, Сербії та Швейцарії киянам не піднятися. То що, погодитися із цим і назавжди записатися до європейських невдах? І надалі вважати Мбокані, Мораеса, Гонсалеса, Кадара, Кендзьору, Піварича суперзірками — гравців, рівних яким нам удома не знайти? Коли так, то «Динамо» зайшло у безвихідь. Навряд чи це влаштує уболівальників команди. Їх, попри всі невдачі, залишається ще багато. А може, їх просто має бути менше? Щоб не заважали надалі скочуватися донизу?

Микола НЕСЕНЮК