вячеслав

Відомий український тренер В’ячеслав Грозний поділився своїми очікуваннями весняної частини поточного чемпіонату України, яка стартує вже за тиждень.

«У кого найбільші шанси на золоті медалі? Я не оракул. Якби я знав, хто виграє, то певно професію змінив би. (Сміється). А якщо говорити серйозно, то в команд, які не грають у єврокубках, шансів більше. Вони свіжіші, в них навантаження зовсім інше. А логістика? В єврокубках наші команди не можуть грати в себе.

Плюс не забувайте, що лідери віддають більше за всіх у збірну. Ті ж “Шахтар”, “Динамо”. Вони віддають гравців, і в них додаткове навантаження. Уявіть собі, який в “Шахтаря” графік, особливо у гравців, які ще в збірних. Дуже щільний.

В кожного, хто бореться, є шанси, і якщо ми запитаємо будь-кого з гравців чи тренерів цих команд, то вони скажуть, що будуть боротися до кінця. Хіба “Полісся” не хоче стати чемпіоном? Хіба “Кривбас” не хоче? А “Дніпро-1”? “Динамо” й “Шахтар” без усілякого сумніву, в них завдання таке — стати чемпіонами кожен рік.

Буде цікавий чемпіонат, його весняна частина. Цікавою буде боротьба не тільки за чемпіонство, а за всі місця. Команди підсилилися, змінилися тренери. Хтось пробує тактично перебудовувати», — наводить слова Грозного SportNews.

Відомий український тренер В’ячеслав Грозний оцінив шанси донецького «Шахтаря» в протистоянні з французьким «Марселем» в плей-офф Ліги Європи за право виходу в 1/8 фіналу цього турніру.

— Якщо у французькій Лізі 1 йдуть матчі, і в січні, і в лютому, і «Марсель» має велике навантаження, і велика група їхніх гравців грають і в Кубку Африки в першу чергу, і в Кубку Азії, то УПЛ 23 лютого продовжить весняну частину чемпіонату. Ми свіжіші безумовно. Вони більш втомлені, і до цього великий відсоток травматизму в кожному клубі.

Я впевнений, що «Шахтар» пройде. Чому? Минулого сезону «Марсель» посів третє місце (в Лізі 1 — прим. ред.), і вони досить добре грали. І для мене було дивно, що «Марсель», досить добре виступивши, майже всіх гравців основного складу з різних причин відпустив.

Змінився тренер — Дженнаро Гаттузо. Скажімо так, тренерська кар’єра поки що в нього не така, як кар’єра гравця. Це важливо знати і важливо розуміти. Це не Гвардіола, який дає результат, і не інші тренери, які були хорошими гравцями, і стали гарними тренерами. Не так часто хороший гравець стає дуже сильним тренером. Він поки що має своє бачення гри, але не може його реалізувати.

Давайте будемо об’єктивно говорити: сьогоднішній «Шахтар» і сьогоднішній «Марсель» — це небо і земля. От якби був минулорічний «Марсель», я б сказав, що 50/50.

«Шахтар» у кращій позиції в усіх ситуаціях. Так, «Марсель» непогано контролює м’яч, коли всі основні гравці в обоймі. Але в багатьох травми, бо французький чемпіонат досить контактний.

«Шахтар» кращий в реалізації (за «Марсель» — прим. ред.), краще обороняється. Подивіться, «Марсель» у кожному матчі пропускає м’ячі. Я сьогодні не бачу системи гри «Марселя».

Мені оборона «Марселя» нагадує оборону «Барселони». Немає балансу, немає того, що було при Маліновському з усіма тими Стротманами, коли ті всі грали. Тоді була інша ситуація, вони невипадково третіми були (в Лізі 1 — прим. ред.). Сьогодні я впевнений, що група атаки «Шахтаря» швидша за групу оборони «Марселя». В «Шахтарі» практичні всі беруть участь у відборі м’яча, «Шахтар» грає компактно. В «Марселя» розриви великі. Ну і що, що вони індивідуально сильні гравці, якщо їхня індивідуальність не підкріплена роботою на команду.

Я бачив, «Ліону» вони програли 0:1. Так, створили ряд моментів, вони повинні були забивати. Але «Ліон» ще повинен був забивати. Він зараз бореться за виживання. Я не говорю про ігри з грандами.

І постійно Жиго, центральний захисник, постійно порушує, він не встигає. Центральні захисники залишаються один-в-один, вони не встигають. Вони не встигають страхувати один одного. Я допускаю, що вони побоюються «Шахтаря».

Можу сказати, що сьогодні козирі на боці «Шахтаря». Думаю, що «Марсель» побоюється «Шахтаря», — сказав експерт.

Колишній півзахисник «Шахтаря» В’ячеслав Піднебенной в інтерв’ю «УФ» назвав найталановитішого вихованця донеччан свого часу.

— Для мене Максим Ковальов завжди був за рівнем футболістом першої команди «Шахтаря». Коли купляли Степаненка та Кривцова, то Макс був сильнішим, ніж вони вдвох разом узяті, — сказав Піднебенной.

Півзахисник луганської «Зорі» В’ячеслав Чурко розповів, як змінювалась його команда при кожному з тренерів, які з нею працювали в поточному сезоні.

«Коли прийшов Лалатович, він не знав футболістів „Зорі“ і хто на якій позиції грає. Тобто він навіть не готувався до роботи. Це не професійний підхід.

За Патріка ван Леувена [в минулому сезоні] ми пробігали за матч сумарно 106 кілометрів мінімум. З Лалатовичем — 98 з „Ворсклою“, 99 з „Рухом“ в перших турах. Тобто 8 чи 9 кілометрів ми не добігали до свого мінімуму, який дав нам третє місце УПЛ. Якщо кожен футболіст не добігає за гру по 700−800 метрів, результату не буде.

Потів був Кривенцов. Виходить, що ситуацію він не виправив. Коли ж команду очолив Юрій Коваль, то він почав з того, що ми — „Зоря“. „Зоря“, якій завжди було нелегко. Але він зазначив, що „Зоря“ завжди долала усі труднощі. І зараз нічого не має змінитися.

Він почав робити акцент на колектив, команду і те, що ми маємо боротися одне за одного. Його методи роботи схожі для мене з роботою під керівництвом Патріка, це відтворення найкращих елементів. До того ж, він почав пристойно вантажити фізично. Особливо для тих, хто грав небагато, на зразок мене, це було дуже потрібно.

Якщо подивитися на зміст нашої гри з „Кривбасом“ та „Рухом“, то можно побачити, що ми зрозуміли, що не гірше цих команд, хоча між нами велика різниця в турнірній таблиці. Тепер маємо півроку, щоб довести всім, що також маємо бути вгорі», — наводить слова Чурка телеграм-канал «УПЛ ТБ».

Півзахисник «Зорі» В’ячеслав Чурко назвав УПЛ ТБ причини провалу команди в осінній частині сезону.

— Якщо аналізувати від самого початку, то все почалося зі зборів влітку. Прийшов новий тренер Лалатович, десь команда була не вкомлпектована. Гравці поступово підʼїжджали. Було чимало травмованих, зокрема і я. А без фундаменту хороший будинок не побудувати. Тож першочергово були провалені збори. Пішли досвідчені гравці, яких важко замінити — Булеца, Шахов і Русин.

Те, що я помітив — перші два матчі ми ще грали на тому бензині, на якому завершували минулий чемпіонат. Був той самий малюнок гри. А от з 3-4 матчу було зрозуміло, що щось міняється з новим тренером.

Можу сказати, що ми тільки зараз почали приходити до тями і набирати — зʼявилися тренування та навантаження. Ми почали отримувати навантаження і терпіти, а потім більш готовими виглядати в грі. Це дуже важливо.

Те, що ми здобули бронзу минулого сезону було, щонайменше, через те, що ми фізично були дуже добре готовими. Ми щодня бігали по 7-8, іноді 10 чи більше кілометрів кожен. Були помилки, але через те, що ми багато бігали, ми перекривали цим свої помилки.

Мабуть, влітку ми думали, що і далі піде по такій накатаній, адже в нас виходило фактично все. Але фізично виявилися неготовими. Одна помилка, друга, втратили впевненість, програли раз, другий. Подумали: це випадковість, ми ще своє наберемо. А тепер маємо те, що маємо.

І от лише під кінець року, коли прийшов Коваль, вони з Бартуловичем дали нам хороші тренування, достатньо жорсткі. Тож ми почали набирати форму і це позначилося на грі. Десь зачепили нічию, відчули, що є команда. Молоді новачки також почали розкриватися. Ми намагаємося забути про те, що сталося, тому що це вже не виправити в минулому часі. Ми намагаємося думати про те, що робити далі, аби виправити становище загалом, — сказав Чурко.