гливинский

Колишній прес-аташе національної збірної України Олександр Гливинський висловив свою думку про легендарного форварда «Динамо», а нині президента УАФ Андрія Шевченка, і чи може звільнити очільник УАФ головного тренера збірної України Сергія Реброва.

Читать полностью →

Колишній прес-секретар збірної України Олександр Гливинський відреагував на відсутність півзахисника київського «Динамо» Андрія Ярмоленка у списку гравців, які викликані на жовтневі матчі збірної України в Лізі націй (против Грузії та Чехії).

Читать полностью →

Асоціація спортивних журналістів України надіслала офіційного листа на ім’я президента Української Прем’єр-ліги Євгена Дикого, в якому наголосила на факті відверто образливих та брутальних висловлювань, які вжив президент клубу «Інгулець» Олександр Поворознюк у відповідь на запитання журналіста проєкту «Дніпрянин», члена АСЖУ Ігоря Лисенка.

Президент АСЖУ Олександр Гливинський звернувся до очільника УПЛ з проханням надати юридичну оцінку висловлюванням офіційної особи клубу — члена Української Прем’єр-ліги Олександра Поворознюка та застосувати відповідні санкції за образу честі й гідності журналіста.

«Гадаємо, зайве казати, що така манера поведінки та спілкування є неприйнятною та аморальною не лише у площині «журналіст — співрозмовник», а й контексті спілкування будь-яких членів суспільства», — говориться, зокрема, в листі.

Прес-секретар збірної України Олександр Гливинський повідомив, що залишив свою посаду.

«І кожен фініш — це, по суті, старт…

Цим постом хочу повідомити, що 14-річний період моєї роботи на посаді прес-секретаря національної команди України завершився. Це була цікава й тривала мандрівка у човні улюбленої команди усіх українців — національної команди України. Бути членом збірної України — це велика честь та, водночас, відповідальність, тому кожен день на цій посаді, навіть якщо щось не вдавалося, це велике й цінне надбання для мого життєвого досвіду.

142 матчі (від Україна-Литві 2010-го у Харкові — до Україна— Бельгія у Дюссельдорфі), які збірна провела за моєї присутності у штабі, 75 перемог — це статистика, яка залишає теплі й незабутні відчуття у серці. 10 головних тренерів, з якими я працював — були різними й працювалося з ними по-різному, але кожен із них, безсумнівно — особистість. Кожному з них — дякую за співпрацю, але особлива подяка Мирону Маркевичу, котрий 2010-го запросив мене на цю посаду і з легкої руки якого я залишився тут на 14 років.

Гравці… вони такі різні і з різними характерами, але знаходити з ними спільну мову було цікавим професійним викликом, від якого я, більшою мірою, отримував задоволення. Можливість поспілкуватися з ними безпосередньо, без камери й мікрофона, відчути, які вони насправді — унікальні моменти. Усі покоління у збірній, які пройшли повз мене — неординарні й особливі по-своєму, але нинішнє, у поєднанні досвіду й молодості, не буду казати чи „золоте“, але вдумливе, мисляче й здатне здобувати високі вершини.

І особливе місце у моєї серці — це STAFF (персонал, штаб) національної команди — менеджери, адміністратори, лікарі, масажисти, офіцери безпеки, шеф-кухарі, водії… Ці люди — найкращі, і як професіонали, і саме, як люди. Згуртованість колективу завжди створювала фундамент, на якому будувалося все інше. STAFF — це люди, віддані національній команді, люди обов’язку й честі: вони роблять усе, щоби головні виконавці процесу — тренери та гравці — не відчували потреби ні в чому. Бути IN TEAM, як ми називали наш STAFF — це було справжньою насолодою!

Рухаємося далі, концентруюся на журналістиці й усіма силами допомагаю ЗСУ, бо головне нині — це Перемога!», — написав Гливинський на своїй сторінці в мережі Facebook.