фоменко

Бывший полузащитник киевского «Динамо» и сборной Украины Сергей Рыбалка раскрыл причины провала украинской национальной команды на Евро-2016.

«Когда мы выходили на Евро-2016, атмосфера в коллективе была просто космос. На тренировках все отдавались.

Потом из тренерского штаба сборной убрали Заварова. Уже тогда все понимали, что Шевченко будет руководить командой. Фоменко (Михаил Фоменко, тогдашний главный тренер сборной Украины, — прим. ред.) не влиял ни на что, потому что теорию уже проводил Шевченко. И как-то вся непосредственная подготовка к Евро пошла как-то так... Всё уже было не так.

Поэтому и получился такой результат (сборная Украины на Евро-2016 проиграла все три матча группового этапа, не забив ни одного мяча, — прим. ред.). С самого начала всё было не так. Пошли какие-то вызовы в сборную игроков, которые путевку Евро-2026 на поле не выгрызали. В квалификации не играли, а на сам чемпионат Европы они поехали. Не знаю, искусственно это было, или нет, но в состав их сразу начали ставить. А, например, Ротань, который прекрасно играл в сборной на протяжении всей квалификации, на Евро только в последнем матче вышел, который уже ничего не решал. И тогда Ротань был лучшим на футбольном поле и, если не ошибаюсь, тогда получил приз лучшего игрока матча.

Все эти вопросы — к руководителям. Они, наверное, знают, почему ставили в состав игроков, которые до Евро-2016 не были в коллективе, а те, кто в большей степени были готовы к Евро, не играли», — сказал Рыбалка в эфире YouTube-канала Дениса Бойко.

ПАМЯТИ ЛЕГЕНДАРНЫХ

Снимку чуть более 50 лет. 18 мая 1975 г. Киев, Республиканский стадион. Квалификационный матч ЧЕ-1976. СССР - Ирландия. (2:1).

В составе сборной Советского Союза 11 ДИНАМОвцев Киева!

Слева направо: Владимир МУНТЯН, Владимир ТРОШКИН (28 сентября 1947 — 5 июля 2020), Владимир ОНИЩЕНКО, Леонид БУРЯК, Виктор МАТВИЕНКО (9 ноября 1948 — 29 ноября 2018), Олег БЛОХИН, Владимир ВЕРЕМЕЕВ, Анатолий КОНЬКОВ 19 сентября 1949 — 4 октября 2024), Михаил ФОМЕНКО (19 сентября 1948 — 29 апреля 2024), Евгений РУДАКОВ (2 января 1942 — 21 декабря 2011), Виктор КОЛОТОВ (03 июля 1949 — 3 января 2000).

Читать полностью →

Колишній український футболіст Роман Пахолюк розповів, які тренери відіграли важливу роль у його кар’єрі.

— Назву Олександра Петракова. На той момент молодий, нікому невідомий тренер ЦСКА-2 повірив у мене. Він не раз мені казав, що я можу грати не лише за другу команду, головне — наполегливо працювати і не опускати руки.

У першій команді мені подобалося працювати під керівництвом Володимира Безсонова. У мене й досі з ним теплі стосунки. Я за нього дебютував в основі, постійно був в обоймі.

А ось Михайла Фоменка я дуже боявся. Не знаю, за що, але намагався зайвий раз не потрапити на очі. Навантаження у нього були неможливо важкі. Коли я вперше поїхав із першою командою на збір до Туреччини, то у нас була зарядка, а потім два тренування, незалежно від того, чи буде спаринг. Так от, коли я першого дня вийшов на зарядку, то старався, як міг. Але потім підійшов Сергій Ревут і сказав, що коли тренер відвернувся, зупинись, розслабся, а то так надовго тебе не вистачить. Все одно, було дуже важко. Все робилося на автоматі: номер, прийом їжі, тренування, снів прийом їжі, тренування, і так цілими днями, — розповів Пахолюк.

Захисник «Арсенала» Олександр Зінченко розповів про те, як Михайло Фоменко відреагував на інтерес «МанСіті» до нього.

«Агент зв’язався зі мною, маючи надзвичайні новини. Тому те, що він мені сказав, звучало як жорстокий жарт: «Алекс, «Манчестер Сіті» запитав про тебе». «Манчестер Сіті»?! Вони були чемпіонами АПЛ у 2014 році. Вони щойно найняли Пепа Гвардіолу на наступний сезон, найкращого тренера світового футболу. Це було смішно. «Зеніт», Дортмунд — я розумію, — сказав я. — Але «Манчестер Сіті»?! Тепер ти зайшов занадто далеко!»

Він запевнив мене, що їхній інтерес був щирим. У мене крутилась голова. Я був за крок до Євро, і ніхто не міг собі уявити такий крок. Я одразу отримав підтвердження цього.

Тренер збірної України Михайло Фоменко покликав мене на розмову, щоб повторити те попередження, яке Головко зробив мені кілька місяців тому. Для мене було неприйнятно грати в росії. «Алекс, ти розумієш, що якщо ти вирішив продовжувати грати в росії, то більше не будеш грати за збірну?» Тепер я зрозумів, що вони серйозно. Я відчув, що це вдалий момент, щоб поділитися з Фоменком потенційними хорошими новинами.

Я сказав йому, що у мене є декілька варіантів за кордоном. Фоменко — чоловік, який завжди смертельно серйозний. Він ніколи не посміхається, ніколи не виявляє жодних емоцій. Ви ніколи не дізнаєтеся з його обличчя, чи команда виграє 3:0 чи програє 0:3. Він запитав: «Де?». А я відповів: «Ну, мій агент отримав повідомлення від «Манчестер Сіті». Я міг би туди піти».

Цей суворий тренер, який ніколи не посміхається, просто подивився на мене і розреготався. Цей хлопець з «Уфи», 18 років? «Манчестер Сіті»?! Очевидно, це був якийсь жарт. Я мало не розсміявся разом з ним, бо теж не міг у це повірити. Я нікому не розповідав, боячись наврочити, а також тому, що знав, що у більшості людей буде така ж зневажлива реакція», — цитує автобіографію Зінченка «вЗбірна».

Колишній півзахисник і капітан київського «Динамо» Сергій Сидорчук, який зараз виступає за бельгійський «Вестерло», присвятив публікацію в Instagram сьогоднішньому Дню тренера.

«На цьому фото тренер Володимир Іванович Онищенко каже мені: «Потрібно не підігравати у футбол. А грати! Тобі треба більше грати». Тоді я боявся зробити помилку, намагався якнайшвидше позбутися м’яча.

Також назавжди в пам’яті слова Михайла Івановича Фоменка: «Футбол — це гра часу та простору». Такий підхід взагалі змінює та розширює футбольне мислення.

У всіх тренерів, з якими я працював та працюю зараз, своя специфіка, що приносить свої результати. Це і про ігрову модель. і про дисципліну поза полем. Кожного можна цитувати. Від кожного я багато чого навчився та вдячний за це.

Тренерські рішення понад усе, їх треба поважати, навіть коли не згоден. Багато з них можуть стати зрозумілими не одразу, а згодом, коли подивишся на команду та гру під іншим кутом.

Сьогодні в Україні святкують День тренера. Привітайте своїх тренерів, що ведуть вас до ваших особистих перемог та роблять внесок у ваше спортивне становлення», — написав Сергій.

Відомий журналіст Микола Несенюк у себе на сторінці в соціальній мережі Facebook поділився своїми думками щодо ролі тренера та ролі гравців у футболі.

Читать полностью →

Колишній тренер воротарів збірної України Юрій Сивуха розповів про те, що призвело до смерті Заслуженого тренера України Михайла Фоменка.

«Онкологія, а ще проблеми з серцем. Він все не наважувався зробити операцію. Хоча йому пропонували. Ось все це разом його і підкосило. Знаю, що він уважно ставився до свого здоров’я — перевірявся», — наводить слова Сивухи «Український футбол».

Нагадаємо, Михайло Фоменко пішов із життя 29 квітня.

Главный тренер «Миная» Желько Любенович поделился воспоминаниями о своём бывшем наставнике Михаиле Фоменко, который в минувший понедельник ушел из жизни на 76-м году жизни. Напомним, в бытность игроком Любенович выступал, в том числе, в симферопольской «Таврии», которую тогда тренировал Фоменко (с 2006 по 2008 год).

«Мои соболезнования родным Михаила Ивановича. Это был единственный тренер в моей карьере, с которым у меня расходились взгляды на футбол, но вместе с тем это был человек, которого я больше всего уважал. И очень ценил Михаил Ивановича за многие его качества.

От него научился, что подбор крайне важен в футболе, за что я ему очень благодарен. Это помогает мне в нынешней работе. При Фоменко за два года в моей карьере был очень большой прогресс. Считаю, что именно его наибольшая заслуга в том, что я сделал такую карьеру в Украине. Именно после совместной работы с этим тренером у меня всё было намного легче.

Помнится, каждый раз, когда он появлялся на тренировке, была такая тишина, будто пришел президент. Это говорит о том, насколько он был великий человек. Вечная память Михаилу Ивановичу.

Никогда Вас не забуду и ещё раз спасибо Вам за всё...», — приводит слова Любеновича «UA-Футбол».

Экс-футболист и тренер киевского «Динамо» Леонид Буряк поделился воспоминаниями о своём бывшем партнере по команде Михаиле Фоменко, который вчера ушел из жизни на 76-м году жизни.

Читать полностью →

Мы живем во времени, когда смерти стали привычным явлением. Это очень страшно. Каждый день получаешь известие о гибели человека, находящегося к тебе в разной степени близости. Поэтому, когда утром узнал о том, что долго болевшего Михаила Ивановича Фоменко больше нет, я почувствовал не шок, а пустоту и досаду.

Читать полностью →