Попри нескінченні атаки російського ворога, футбольне життя в Україні не спинилося. І новини із зелених полів, продуковані вітчизняними мас-медіа, наразі допомагають нашим людям хоча б трошки відволіктися від воєнного жахіття.
Фото: nkveres.com Після тривалої паузи 2020 року, викликаної сумнозвісною пандемією, здавалося, що український футбол здолав найважче із можливих випробувань. Але здавалося лише до 24 лютого 2022-го, поки війська РФ не розпочали повномасштабне вторгнення на територію нашої держави.
Утім, минуло два місяці, і українці, продемонструвавши нереальні сміливість, мужність і жагу до перемоги, не тільки відсунули ворога від столиці, а й взялися за відновлення всього того, що намагався знищити окупант. Серед іншого — і футбол.
В різних містах запрацювали футбольні школи, подекуди розпочали тренування вітчизняні клуби, а «Динамо» з «Шахтарем» навіть провели за кордоном низку благодійних матчів. Обидва гранди не лише зібрали чималі гроші для допомоги ЗСУ та потерпілим від військового терору співвітчизникам, але й фактично підготували своїх лідерів для збірної, яка в червні брала участь у стикових матчах за вихід на ЧС-2022. Попри всі складнощі, у битвах проти Шотландії (3:1) та Вельсу (0:1) виглядали «синьо-жовті» добре, ось тільки головної мети, на жаль, не досягли…
Уже тоді було зрозуміло, що Україна попри всі складнощі має проводити черговий чемпіонат саме тепер, причому команди обов’язково мусять грати на рідній території, тим самим надсилаючи позитивний, життєствердний меседж своїм уболівальникам. Зрештою з подачі глави держави відповідне рішення і було прийняте в УАФ.
Єврокубковий смуток
Війна, звісно, серйозно втрутилася у підготовчий процес професійних клубів. Позбавила найкращих легіонерів, переважна більшість яких завдяки дозволу ФІФА залишила Україну, позбавила ігрової практики, можливості повноцінної доукомплектації і відповідно посилення конкуренції. На цьому тлі старт єврокубкового відбору очікувався з певною насторогою.
«Чого зрештою чекати від єврокубкової осені? — задавався питанням головред «Футбольного клубу» Ігор Лінник. — Гадаю, Україна має право розраховувати на три клуби у групах. Якщо зайде четвертий — це буде приємний сюрприз. П’ятий стане колективним здійсненням спортивного подвигу!» (Footclub.com.ua, 02.07.2022).
На жаль, ані сюрпризу, ані подвигу не відбулося.
Наші команди завершили кваліфікацію до групових турнірів єврокубків на «двійку», зважаючи на те, що з чотирьох представників УПЛ лише «Динамо» втримало свою стартову позицію. Кияни у двох раундах відбору Ліги чемпіонів подолали міцні «Фенербахче» зі «Штурмом» та після програшу «Бенфіці» отримали путівку до основної сітки Ліги Європи. Трійка інших представників УПЛ — «Ворскла», «Зоря» та «Дніпро-1» — не змогли пройти за сумою двох матчів жодного з доволі посередніх суперників…
Утім, програма-мінімум була виконана, адже «Шахтар» автоматично потрапив до Ліги чемпіонів, а дніпровці опустилися до Ліги конференцій.
Звісно, після літніх невдач клубний рейтинг України просів: 16 місце. Так низько ми ще не падали. Попередній найгірший результат (15 позиція) був датований ще 2005 роком.
«Динамо»: сюрприз зі знаком «мінус»
Причому тим, хто гратиме в Європі восени, не варто заздрити. Графік у них очікується божевільний: два матчі упродовж тижня без будь-яких пауз. Причиною тому є зимовий фінал ЧС-2022, який максимально ущільнив термін проведення єврокубкових турнірів — на 6 турів групового етапу УЄФА відвів менше двох місяців. А поміж ними ми ще маємо три матчі збірної України в Лізі націй!
«І, до речі, подібний форс-мажор із небаченими навантаженнями на учасників єврокубків цілком може оживити, розворушити УПЛ, зігравши на руку всім учасникам, — ділиться своїми очікуваннями Ігор Лінник. — Адже поки лідери і хтось із претендентів на медалі будуть відволікатися на боротьбу з логістикою, у їх конкурентів на внутрішній арені з’явиться можливість додати фаворитам клопоту — не майстерністю, так біговою роботою. З чого випливає, що з початком осені у турнірі УПЛ слід очікувати значно більше несподіваних результатів та сенсацій, і навіть певного переформатування турнірної таблиці. А там — у кого як піде» (Footclub.com.ua, 02.07.2022).
Власне, переформатування таблиці вже відбувається. Те саме «Динамо», провівши у стислі строки шість надважких єврокубкових поєдинків, із великими труднощами вкотилося в новий чемпіонат, розпочавши його з двох поразок. Кияни не змогли зібратися на гру з «Дніпром-1» (0:3), після чого поступилися «Зорі» (2:3). І хоча в другому випадку за статистикою підопічні Мірчі Луческу повністю переграли свого опонента (23:7 за ударами, 12:0 за кутовими), очок їм це все одно не принесло. Показово, що вирішальний гол за луганців провів молодий Володимир Бражко — 20-річний півзахисник, орендований «Зорею» у… «Динамо».
Як би там не було, румунський тренер «біло-синіх» не робить трагедію з цих невдач.
«Це важкий період, і його нам потрібно пережити, — каже Луческу. — Наразі треба налаштовуватися на наступну зустріч, готуватися до гри з «Фенербахче» в Лізі Європи. Там нам потрібно чіплятися за кожен матч, а в чемпіонаті ми ще зможемо надолужити втрачене» (Ukrfootball.ua, 03.09.2022).
Уболівальникам киян дійсно рано посипати голову попелом. Можна пригадати, що могутня «Барселона», розпочинаючи свій найуспішніший сезон-2008/09, за підсумками якого було виграно все, поступилася більш ніж скромній «Нумансії». Або що потужний «Ювентус» на старті кампанії-2015/16 зазнав двох поразок, але на фініші відірвався від конкурентів на 9 очок!
Так що нема чого поспішати з висновками, адже всі особливості поточного сезону стосуються поки лише його початку і немов готують нас до нових сюрпризів. Яких, з огляду на форс-мажорні обставини, вочевидь ще буде вдосталь.
Красномовна арифметика
За великим рахунком, топ-темою у вітчизняних футбольних ЗМІ на стику серпня і вересня став не старт чемпіонату, а чергова спроба УПЛ створити єдиний телепул. Спроба вийшла непідготовленою, кособокою і тому була приречена на скандал. На жаль, наші чиновники не роблять висновків із минулих подій…
Репліки на кшталт «Динамо» невблаганно і знову зірвало створення єдиного телепулу» з’явилися в Мережі 12 серпня. Запускав в етер їх через свій телеграм-канал спец із жовтих пліток, колишній репортер ТРК «Футбол» Ігор Бурбас. Він вправно і оперативно ретранслював сигнали своїх джерел — людей, які були присутні на зборах УПЛ і таким чином викривали «винуватців».
А сталося лише те, що представників «Динамо», а також «Дніпра-1», «Зорі» і «Руху» не влаштувала пропозиція від телетранслятора Setanta Sports.
Чому не влаштувала — того ж дня пояснив заступник гендира столичного клубу Сергій Мохник. Умова киян зводилася до єдиного пункту — матчі за участі команди мають бути доступні якомога ширшій аудиторії, а отже повинні транслюватися в тому числі на загальнонаціональних каналах.
«Мова йде про воєнні часи. Уболівальнику, який перебуває за кордоном, на передовій, в окопі, важко знайти можливість зареєструватися та дивитися Setanta. Цей транслятор має 85 тисяч передплатників, а вболівальників «Динамо» — під п’ять мільйонів, якщо не більше. То що ми із чим порівнюємо? Різні цифри. Ми ведемо розмову та боремося за свого вболівальника — маємо право» (Fanday.net, 12.08.22), — підкреслив Мохник.
Пізніше цю думку розвинув президент «Динамо» Ігор Суркіс:
«Зараз, коли в нашій країні війна, коли вся Україна б’ється із російськими загарбниками, можливість перегляду футбольних матчів національного чемпіонату має бути безкоштовною, максимально доступною. Аби абсолютно всі, кому цікавий футбол, цікаві матчі «Динамо», отримали можливість їх дивитися. Тому в процесі перемовин ми озвучили одну-єдину умову — дайте можливість транслювати домашні матчі «Динамо» на одному із загальнонаціональних каналів та на нашому каналі в Youtube із затримкою у певну кількість хвилин. Все, більше ніяких умов у нас немає. Але для нас це принципове питання — як мінімум, під час війни!» (Fcdynamo.com, 14.08.22).
Для ілюстрації Суркіс навів приклад трансляції серпневої зустрічі киян зі «Штурмом»: на «2+2» (із 15-хвилинною затримкою) гру подивилися 3-3,5 млн людей, а на Setanta напряму — лишень 350 тисяч. Більш ніж красномовні цифри.
Про необхідність забезпечення загальнодоступності матчів УПЛ говорив і президент «Руху» Григорій Козловський, вочевидь притримувалися тієї ж думки в офісах «Дніпра-1» і «Зорі».
На цьому тлі дивно виглядали висловлювання окремих представників УПЛ, які замість того, аби якось допомогти у досягненні консенсусу, почали натякати на застосування санкцій для «сепарів».
Чого вартий, зокрема, спіч президента «Вереса» Івана Надєїна:
«Ми прийняли єдиний статут для всіх, і ми маємо діяти згідно з ним. Хто не хоче — отримуватиме санкції. Подаватимемо на КДК, вимагатимемо штрафи. Якщо Setanta Sports виставлятиме нам штрафи, то ми переставлятимемо їх на ці клуби. Якщо вони не зупиняться, то взагалі можуть бути виключені зі змагань» (Fanday.net, 12.08).
Така агресивна риторика природно здивувала окремих журналістів.
«Якщо покласти на шальки терезів європейський авторитет та глядацьку аудиторію, то, напевне, умовна вага «Динамо» буде не меншою ніж сумарна привабливість всієї УПЛ, — констатує оглядач Костянтин Паткевич. — Тому окремі закиди про якісь санкції до киян, ба більше — про виключення їх зі змагань викликають хіба що іронічну посмішку і відчуття незручності за авторів подібних ініціатив. «Динамо» точно не є тим опонентом, який матиме зиск від встромляння палиць в колеса колективної ідеї. Просто керівникам Setantа варто дослухатись до аргументів клубу, стати на його місце і підкорегувати власні умови заради інтересів мільйонів уболівальників. Адже саме з них і починається телепул» (Footclub.com.ua, 14.08.22).
На поступки транслятор йти відмовився, хоча у футбольних кулуарах вистачало фахівців, які були солідарні з «четвіркою» клубів.
«Я цілком розумію позицію «Динамо», «Руху»… Вона мені ближче, ніж бажання за будь-яку ціну зробити телепул. Зараз точно не час для сварок, треба знайти баланс — і УАФ, і УПЛ. Зараз треба намагатися допомагати один одному, а не сваритися. Якщо ціна зараз така, щоб пацани на фронті дивилися безкоштовно футбол, то мені ближча позиція «Руху» та «Динамо». З точки зору бізнесу? Ну давайте про бізнес цього сезону не будемо» (Theageoffootball.com, 12.08.22), — розмірковує відомий футбольний агент Олег Авдиш.
Чиї права?
Схоже, саме бажання якомога швидше, без вирішення головних протиріч, створити телепул й підштовхувало Прем’єр-лігу. 15 серпня на своєму сайті вона оголосила Setanta Sports офіційним телетранслятором УПЛ. Уточнювалося, що угода розрахована на три роки, і що сума контракту складає $16,2 млн.
Автори повідомлення не забули вказати, що «За відповідне рішення проголосувала більшість Учасників УПЛ», і що «Згідно статуту УПЛ, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більша половина Учасників» (Upl.ua, 15.08).
Того ж дня, до речі були опубліковані результати дослідження Української соціологічної групи:
«77,5% українців сказали, що не будуть купувати, або скоріше за все, не будуть купувати передплату на футбольні матчі на спортивних телеканалах, навіть якщо матчі будуть транслюватися тільки там» (Ukranews.com, 15.08.22) — такі підсумки опитування більш ніж 3000 вболівальників. Утім, навряд хтось із чиновників УПЛ переймався через подібні показники.
Виконавчий директор Ліги Євген Дикий тим часом розповів, чому вважає саме свою організацію власником прав на телетрансляції матчів.
«У 2011 році виконавчий комітет, на той момент ФФУ, справді передав права на трансляції клубам на вісім років — тобто, до 2019 року. Це рішення не було пролонговано, відповідно з 2019 року правовласником даних прав є вже УАФ (ст. 47 Статуту УАФ)» (Fanday.net, 20.08.22).
Дикий зазначив, що клуби можуть повернути собі права лише за рішенням виконкому УАФ. Немов би відповідаючи на ці слова чиновника, Ігор Суркіс ще раз підкреслив, що правами на телетрансляції розпоряджається клуб і тільки він.
«Я права нікому не передавав. А якщо хтось думає, що їх можна забрати просто так, то є певні інстанції, які доведуть, що цього робити не можна. Свого часу в Іспанії чотири роки йшли переговори про передачу клубами прав на телетрансляції. І лише добровільна згода клубів дозволила створити єдиний телепул!
У нас тривалий контракт із «2+2». Ми були готові піти навіть на штрафні санкції, щоби розірвати цю угоду і створити спільний телевізійний пул. Ми навіть про фінансові складники не заїкалися. У нас була лише одна умова — футбол має бути показаний на загальнодоступних каналах! Не через шість годин, не через десять, не через добу, а максимум із 15-хвилинною затримкою» (Fanday.net, 20.08.22).
Президент «Динамо» також повідомив, що компанія 1+1 Media, окрім ігор за участю його команди, буде транслювати матчі «Дніпра-1», «Зорі» та «Металіста». Представники останнього, як з’ясувалось, відізвали свій голос у підтримку телепулу з Setanta Sports і доєдналися до інших його «опозиціонерів».
Старт чемпіонату наближався, компроміс не вимальовувався, і стало зрозуміло, що конфліктні ситуації на матчах — неминучі. У підсумку знімальні групи Setanta Sports не були допущені на ігри «Зоря» — «Ворскла», «Рух» — «Металіст» та «Динамо» — «Дніпро-1» (зустріч «Металіст» — «Інгулець» транслювалася одночасно двома каналами).
Після кожного випадку Setanta Sports подавала скаргу в УПЛ, і кожен раз Ліга публікувала одну і ту саму стандартну погрозливу відповідь:
«У зв’язку із недопущенням футбольним клубом «Зоря» знімальної групи на позиції для зйомки матчу «Зоря» — «Ворскла», Пересувна Телевізійна Станція офіційного транслятор Setanta Sports була вимушена покинути стадіон «Авангард», на якому проводиться матч.
Після отримання всіх офіційних рапортів та документів, дані про інцидент будуть передані на розгляд Контрольно-дисциплінарного комітету УАФ» (Upl.ua, 23.08.22).
Подібні погрози жодним чином не впливали на рішучість відмовників. Більше того, 26 серпня «Рух», який спочатку намагався організовувати трансляції власними силами, також зробив заяву на підписання контракту з 1+1 Media.
Зі свого боку продовжив наполягати на власній правоті «Дніпро-1». Про це, зокрема, сказав почесний президент клубу Юрій Береза:
«Позиція спортивного клубу «Дніпро-1» надалі, незважаючи на жодний тиск, залишається наступною: уболівальники України мають право дивитися футбол безкоштовно, і це не обговорюється. Цю позицію клуб дотримуватиметься до закінчення війни в Україні.
Станом на сьогодні, у лавах Збройних сил України перебуває понад мільйон людей, і я не хотів би, щоб мої побратими платили та шукали, як вони можуть подивитися улюблений футбольний матч» (Unian.net, 31.08.22).
Версія, вирок і досвід УЄФА
Передвісник розв’язки в цьому протистоянні став меседж від відомого коментатора Віктора Вацка, який той озвучив у авторській програмі.
«За проведення матчу у нас в країні відповідає клуб, який є господарем цього матчу. Він відповідає за все. За проведення матчу згідно з регламентними нормами, він сплачує штрафи за всілякі негаразди. Наприклад, неготовий газон. Погано поводяться вболівальники? Штраф сплачує клуб. Не готові місця у роздягальні — штраф платить клуб. Відтак є версія, що згідно з цими паралелями саме організатор змагання під назвою «футбольний матч», де змагається команда-господарів з командою-гостями, повинен мати всі права на його трансляцію» (Вацко on air, 30.08.22).
А невдовзі стало відомо про дві постанови Печерського суду міста Києва, який, перш за все, заборонив УАФ та УПЛ перешкоджати трансляціям домашніх матчів «Динамо», «Зорі», «Дніпра-1», «Металіста» та «Руху» на YouTube-платформах. Крім того, суд заборонив УАФ та УПЛ застосовувати будь-які грошові та спортивні санкції до футбольних клубів, які збираються транслювати самостійно свої домашні матчі. Про це, зокрема, повідомив сайт Tribuna.com (01.09.22), уточнивши що обидві ухвали про забезпечення позову підлягають негайному виконанню. Відповідно апеляційну скаргу можна подати протягом 15 днів.
Іншими словами, клуби, що відмовились вступати до нав’язаного їм телепулу, а також вся футбольна спільнота сподіваються, що всі крапки над «i» в цій історії вже найближчим часом розставить суд.
А не очікувано радикальним кроком стало звернення клубів до народних депутатів України щодо чіткого розмежування понять «спортивне змагання» та «спортивний захід», а також розмежування статусів осіб, відповідальних за їх проведення. Мета — назавжди закріпити за клубами право розпоряджатися «продуктом», який вони виготовляють.
У пояснювальній записці проблема була викладена настільки прозоро і очевидно, що майже відразу вилилась у зареєстрований у Верховній Раді проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (реєстр. № 7719).
У середу, 31 серпня, на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту почесний член УЄФА Григорій Суркіс підкріпив позицію клубів, навівши показові приклади:
«Будучи віце-президентом та членом виконкому УЄФА, я очолював Комітет цієї організації з маркетингу і брав активну участь у переговорах з національними асоціаціями, які тоді володіли правами на показ матчів своїх збірних. Протягом двох років ми проводили так-звані топ-столи, переконуючи усі 55 асоціацій створити єдиний маркетинговий і телевізійний пул. Ми давали конкретні цифри, наводили конкретні переваги і в підсумку досягли свого. Зрештою всі залишилися у виграші. Підкреслюю, це була демократична розмова — без погроз і ультиматумів. Так само відбувалося з клубними турнірами — Лігою чемпіонів та Лігою Європи.
У будь-якому разі все, що стосується проведення матчів, тобто інтелектуальна власність, залишається за клубом, і він сам має вирішувати — делегувати комусь свої права чи ні. Приклади? В Греції клуби реалізують свої права самостійно, португальські гранди — «Порту», «Бенфіка», «Спортинг» — так само. В Іспанії «Барселона» з «Реалом» також довго відмовлялися від входження до телепулу, поки не отримали достойної пропозиції» (Komsport.rada.gov.ua, 01.09.22).
Судячи зі слів представників «п’ятірки» в УПЛ аналогічні процеси проходили куди простіше: на думку окремих клубів там просто не зважали. Особливо показовою була інформація, якою поділився виконавчий директор «Дніпра-1» Андрій Русол:
«На моїх очах відбувалася трансформація регламенту УПЛ щодо того, як ця організація намагалася заволодіти правами на телевізійний пул чи отримати контроль над прийняттям рішень.
У 2018 році у регламенті указ по телепулу звучав наступним чином — клуби МОЖУТЬ передавати свої права транслятору чи мовнику. Потім через рік чи два регламент змінили та сказали, що клуби вже ЗОБОВ’ЯЗАНІ передавати свої права.
А у 2022 році в регламенті з’явився пункт про санкції для клубів, якщо ті добровільно не передаватимуть УПЛ свої права. Протягом п’яти чи шести років на моїх очах цей регламент змінювався. Я не знаю, хто був ініціатором усіх цих змін, але бачу, що ця стратегія існує для того, щоб позбавити клуби можливості розпоряджатися своїми правами» (Ua.tribuna.com, 01.09.22).
І хоча УПЛ оперативно зазначила, що збирається оскаржити рішення Печерського суду, його розпорядження вона вже виконує. І після того, як 1+1 Media 3 вересня показала два матчі 3-го туру, на сайті Ліги не з’явилося жодного погрозливого меседжу — на кшталт тих, що незмінно публікувалися раніше.
«Зрозумілий і логічний вердикт став підсумком протистояння не лише двох ідеологій. З боку УАФ і УПЛ ми не вперше спостерігали спроби ламати «відмовників» через коліно, шляхом погроз і ультиматумів. Склалося небезпідставне враження, що пропозиція «Сетанти» нашим футбольним керманичам була цікава лише з тих позицій, що і Асоціація, і Ліга отримували свої комісійні. Інтереси клубів відійшли на далекий задній план.
Щодо ж «ефективності» управління від УАФ і УПЛ — то надто стара й добре вивчена історія. Чиновникам наявно продемонстрували, що значить оперативно та продуктивно діяти в правовому полі, спираючись на досвід цивілізованого світу» (Footclub.com.ua, 02.09.22), — резюмує журналіст Юрій Корзаченко.
І наостанок постає логічне запитання: чому до сих пір мовчить президент УАФ?
Не може пояснити це і Ігор Суркіс
«Я про телепул з ним не говорив — він мовчить. Сподіваюся, що він прочитає моє інтерв’ю. І його позиція має дорівнювати позиції всіх клубів. ФФУ, УПЛ мають вислухати нашу позицію та знайти компроміс. Зрештою, президент ФФУ Павелко має неупереджено розібратися у цьому конфлікті» (Ua.tribuna.com, 03.09.22).
Що ж, м’яч на полі Асоціації. Є сподівання, що Андрій Павелко не довго триматиме паузу. Тим більше, що в середині серпня, відвідуючи в Черкасах матчі «Кубку героїв ЗСУ», очільник УАФ чітко наголосив: «Футбол потрібний нашим воїнам-захисникам, потрібний юним уболівальникам… Футбол потрібний усій Україні!» (Terrikon.ua, 14.08.22).
Хіба не на цьому наполягає «п’ятірка»?
Орест ЛЕЛЕКА
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
