Усього за два тижні після завершення осінньої частини сезону-2022/2023 наставник «Олександрії» дізнався про припинення співпраці з нею. Однак, незважаючи на ці обставини, він все ж дав інтерв’ю UA-Футбол, в якому розповів про перипетії непростого першого кола, в якому його підопічні виступили досить успішно.
Юрій Гура— П’яту сходинку у турнірній таблиці при двох матчах у запасі можна розцінювати як позитивний підсумок осінньої частини сезону?
— Думаю, так. Два поєдинки в запасі дозволяють розраховувати на сприятливий результат. У випадку здобуття перемог в них восени «Олександрія» ділила б другу-четверту сходинки у турнірній таблиці.
— Про долю відкладених матчів з «Металістом 1925» та «Дніпром-1» що можете сказати?
— Першому матчу з «Металістом 1925» завадило вороже бомбардування. Ми хотіли зіграти з харків’янами, однак у них не було можливості. Так само й з «Дніпром-1»: лунала сирена, а на ужгородському стадіоні «Авангард» не було освітлення. Тож обидві зустрічі змушені були перенести. Вони мають відбутися весною наступного року.
— Якщо порівнювати нинішній виступ «Олександрії» з показниками осіннього етапу минулого сезону, то без врахуванням двох перенесених ігор вони їх переважають. Відтак є підстави говорити про серйозні зазіхання на один з комплектів медалей?
— Так і є. Перед початком сезону-2022/2023 команді було поставлене завдання завоювати місце у першій трійці.
— Впродовж майже двох осінніх місяців ваша команда не знала гіркоти поразок, видавши серію із шести безпрограшних поєдинків. Нічия із «Шахтарем» у цьому списку стоїть окремо?
— Звичайно. Адже коли йде мова про лідера, то інакше й бути не може. З «Шахтарем» дійсно вийшла гарна гра, ми добре виглядали на футбольному полі. На жаль, повітряна тривога, через яку наша команда змушена була певний час провести в укритті, трохи збила нас з ігрового ритму і після поновлення гри гірникам вдалося забити «швидкий» м’яч. А невдовзі надійшов час перерви у матчі. Втім, як би там не було, а за цю гру хлопцям можна поставити залік.
— Безпрограшна серія була перервана лише у виїзній грі з грандом — «Динамо». Що завадило розраховувати на сприятливий рахунок у Києві?
— У тому поєдинку нас дещо збив «швидкий» гол Буяльського. Ми контролювали м’яч, і все начебто складалось непогано, однак згадане взяття воріт збентежило. Зрозуміло, що в певній мірі це наклало відбиток на подальший розвиток подій.
— Вже у наступному турі після поєдинку з «Динамо» ваша команда пережила діаметрально протилежну гаму відчуттів, коли забила переможний м’яч на сьомій (!) компенсованій до другого тайму хвилині. Що відчували у той момент?
— Радість була безмежна (посміхається)! Це відчуття можна порівняти хіба що з перемогою у кубковому матчі.
— Мабуть не помилюся, якщо припущу, що із усіх проведених матчів найбільш неприємний осадок залишився після поразки від «Металіста» — 1:3?
— Так-так, це для нас був найболючіший програш. Важко сказати, який саме із складової компонентів призвів до нього. Після вилучення гравця «Металіста» ми опинились у більшості і начебто повинні були довести гру до логічного завершення. Однак схоже, що фактор кількісної переваги призвів до втрати концентрації і дещо розслабив наших гравців, після чого ми пропустили два м’ячі. Слід віддати належне супернику, який з перших хвилин матчу виглядав досить потужно, а коли залишився у меншості, то неабияк згуртувався. Таке часто трапляється у футболі.
— Який матч — як по результату, так і по якості гри виокремили б із зіграних восени?
— Дуже сподобалася домашня гра з «Колосом». Вона вийшла гарною — як щодо результативності, так і впевненості командних дій.
— В осінній частині поточного сезону у складі «Олександрії» один за одним дебютувало дев’ятеро новачків — Владислав Калитвинцев, Вікентій Волошин, Богдан Кобзар, Богдан Білошевський, Артур Авагімян, Артем Шулянський, Денис Костишин, Максим Дячук та Данило Скорко. Чи всі з них прийшлися до двору?
— Якщо вони залишились в команді, то всі. Взяти, приміром, Калитвинцева. Він нам дуже допоміг, досить продуктивно провівши осінній відрізок чемпіонату. Владислав посилив нашу команду, і коли він отримав травму і не зміг грати в останніх матчах, нам його дуже не вистачало. Відзначив би і Дячука. Зрештою, виділити можна усіх новачків.
— Повернення у стрій Кирила Ковальця відбулося через рік після отримання важкої травми, операції та тривалого відновлення. Наскільки він наблизився до своєї оптимальної форми?
— Готовність Кирила із зрозумілих причин тривалий час була не оптимальною, проте в останніх іграх осіннього етапу сезону він виглядав краще. Впевнений, що під час зимових зборів Ковалець набере свою звичну форму і навесні демонструватиме притаманний йому футбол гарного рівня.
— Серед команд першої п’ятірки у «Олександрії» більше всіх покарань — три десятки попереджень та одне вилучення. Цей факт вас як тренера непокоїть?
— Дійсно, надто багато було карток. Більшість з них — необґрунтовані. Хоча наш тренерський штаб постійно акцентував увагу гравців на тому, щоб вони поменше розмовляли з арбітрами, менше фолили. Однак від нас, тренерів, у бурхливому вирі подій мало що залежить, адже у футболі часто гору беруть емоції.
— Перших п’ять матчів чемпіонату ваша команда провела за межами рідного міста, граючи у Петровому з «Інгульцем», двічі у Києві — з «Минаєм» та «Металістом», у Минаї з «Ворсклою» та у Ковалівці з «Чорноморцем». Постійні виїзди з Олександрії та повернення назад з подоланням не однієї сотні кілометрів виснажують?
— Дуже виснажують. Адже коли у нас за розкладом домашня гра, а ми змушені грати у Києві, то це важко. Особливо коли їздити по Україні доводиться щотуру! Тому коли отримали можливість проводити домашні матчі в Олександрії, були дуже раді. Після цього стало все на місця і увійшло в звичний графік.
— Чи наклала війна відбиток на фінансовий стан олександрійського клубу?
— Вважаю, що ні. Зрозуміло, що у такий важкий для країни час є певні труднощі, однак всі умови клуб виконує. Проблем у цьому питанні немає.
— Впродовж багатьох років «Олександрія» проводила зимові тренувальні збори у Туреччині. Як буде цієї зими?
— На це питання я не зможу вам відповісти, адже вже не є головним тренером «Олександрії». Втім, ясна річ, що провести збори у Туреччині в період нинішнього зимового антракту було би доцільно та ефективно. У цій країні вже давно створені всі умови для якісної підготовки до весняної частини чемпіонату, чим впродовж понад двох десятиліть охоче користуються не тільки команди еліти, а й нижчих ліг.
— Що скажете про припинення співпраці з «Олександрією», якій віддали не один рік своєї кар’єри?
— Коли мені у клубі це рішення озвучили, воно стало повною несподіванкою. Впродовж усього періоду перебування на посаді головного тренера «Олександрії» я виконував свої обов’язки чесно та добросовісно. Сподіваюсь, що мій послідовник зможе гідно продовжити розпочату мною і моїми помічниками роботу і у весняній частині чемпіонату. І, звичайно ж, зуміє дійти до мети, яку поставив у цьому сезоні клуб.
— Які думки щодо вашого подальшого футбольного майбутнього?
— Про що можна зараз говорити, коли про припинення співпраці було оголошено лише на цьому тижні… Про своє майбутнє ще навіть і не встиг подумати. Що ж, буду чекати запрошень (усміхається). Чесно кажучи, з радістю взявся б за тренерську роботу, якщо надійде якась гідна та цікава пропозиція. Чому б і ні? Я повний сил та енергії.
В’ячеслав Кульчицький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Читати всі коментарі (2)