Влітку цього року «Шахтар» переживав, мабуть, найскладніший період у своїй сучасній історії. Через початок повномасштабної фази російсько-української війни склад команди залишили практично всі легіонери, причому багато хто зробив це таким чином, що виручити пристойні гроші від їхнього відходу український клуб так і не зміг.
Михайло МудрікВсе це призвело до значного погіршення фінансово-економічної ситуації у «Шахтарі». Донеччани втратили, по суті, ключове джерело свого заробітку, яким були топ-трансфери, а ось борги на суму близько 50 мільйонів євро за ними залишилися, й дозволу не платити за ними «гірникам» абсолютно ніхто не давав.
Найпростішим рішенням у ситуації, що склалася, для «Шахтаря» минулого літа був би тотальний розпродаж усіх футболістів, на яких в Європі та світі виникав більш-менш серйозний попит. Одним із таких виявився молодий вінгер Михайло Мудрик, котрий встиг дебютувати у першій команді «гірників» ще за Паулу Фонсеки, але відносно стабільне місце в основі почав отримувати вже за Роберто Де Дзербі.
За Мудриком влітку активно полювали клуби середньої руки із чемпіонатів Німеччини та Англії. Зокрема, у пресі фігурували згадки про «Брентфорд» та «Баєр», причому останній був готовий заплатити за українця 21 мільйон євро. Вже тоді багато вітчизняних експертів та уболівальників запевняли — Мудрик і близько не коштує таких грошей (на Transfermarkt вінгер оцінювався в той період у 9 мільйонів євро), а тому «Шахтарю» не варто надувати щоки, а краще погоджуватися і завершувати угоду, поки інтерес леверкузенців до молодого таланта не згас.
Втім, у «Шахтарі» розуміли, що ціна на Мудрика може суттєво піднятися за підсумками виступу команди у груповій стадії Ліги чемпіонів. Для цього, звичайно, «гірникам» загалом і Михайлу зокрема важливо було вдало зіграти, і продемонструвати футбольному континенту, що «Шахтар» все ще залишається реальною силою у єврокубках, навіть незважаючи на важкий удар по кадровому наповненню...
У ситуації, що склалася, перед «Шахтарем» був непростий вибір — піти на продаж Мудрика влітку, й суттєво поліпшити економічне становище клубу, або ж зіграти в довгу, продовживши турботу про статус своєрідного «інкубатора елітних талантів», і даючи зрозуміти потенційним претендентам на вінгера, що цей актив боси «гірників» оцінюють значно дорожче, аніж навіть більшу частину бразильців, що залишили стан «помаранчево-чорних» влітку 2022-го.
Коли «Баєру» було відмовлено, а «Брентфорд» так і не розродився на адекватну пропозицію, стало зрозуміло остаточно — «Шахтар» піде шляхом збереження тієї стратегії, яку протягом ряду років вибудовував до цього. Жодних екстрених розпродажів талановитих виконавців не буде, навіть якщо для клубу настали важкі часи.
Незабаром Мудрик чудово проявив себе у Лізі чемпіонів, ставши не лише рекордсменом зі швидкості на груповій стадії цього турніру в сезоні-2022/23, але й відзначившись цілком собі пристойними показниками результативності — 3 забиті м’ячі та 2 результативні передачі у 6 матчах, коли суперниками «гірників» виступили «Реал», «Лейпциг» та «Селтік».
Ставка «Шахтаря» на здатність Мудрика заявити про себе на весь голос зіграла. Після цього настала черга оголосити претендентам суму, за яку клуб буде готовий розлучитися зі своїм новим лідером. Такою були визначені 100 мільйонів євро, про що на весь світ публічно заявили директор з футболу «гірників» Даріо Срна та генеральний директор донецького клубу Сергій Палкін.
При цьому, боси «Шахтаря» цілком раціонально обґрунтували, чому клуб зупинився саме на такій цифрі, як прийнятній, якщо мова зайде про трансфер Мудрика. Зокрема, Срна заявив, що при оцінках важливо спиратися на вартість футболістів з аналогічними ігровими якостями, як у лівого вінгера «Шахтаря», але за яких нещодавно платили реальні гроші. У вигляді яскравих прикладів хорват навів угоди щодо бразильця Антоні та англійця Гріліша, за кожного з яких покупцями було заплачено близько 100 мільйонів євро.
Безперечно, оцінки трансферної вартості Мудрика з боку «Шахтаря» викликали серйозний резонанс у футбольній громадськості. Зокрема, абсолютно нескладно відшукати резони, за якими Михайло не може коштувати таких грошей — це, наприклад, і національність вінгера, і відсутність стабільного, а також тривалого досвіду виступів на топ-рівні, і його гра в українській Прем’єр-лізі, яка не відрізняється серйозною конкурентоспроможністю на континенті, і навіть ймовірна недосвідченість в угодах такого калібру агентів, котрі представляють інтереси футболіста... Загалом аргументів такого характеру можна підшукати чимало, й усі вони звучатимуть не менш логічно, аніж позиція Срни та Палкіна.
Однак тут важливо розуміти інше — «Шахтар» дуже чітко окреслив свою позицію по відношенню до Мудрика ще влітку, коли не «клюнув» на першу більш-менш високу пропозицію щодо гравця від «Баєра», а почав діяти згідно іншої стратегії в аспекті потенційного продажу вінгера. Щось подібне «гірники» демонстрували на трансферному ринку й раніше, хоча не завжди їм вдавалося дотиснути ситуацію на свою користь до кінця. Наприклад, у випадках з Вілліаном та Генріхом Мхітаряном від донецького клубу залежало не так багато, як хотілося б його босам, але вдалі приклади з Фернандіньо, Алексом Тейшейрою та Фредом доводять, що у «Шахтарі» навчилися витягувати той максимум, на який себе «програмували» із самого спочатку.
Немає сенсу з піною біля рота сперечатися, скільки насправді коштує Михайло Мудрик. Можливо і навіть ймовірно, що його об’єктивна ціна на сучасному ринку зовсім не має нічого спільного із запитуваними 100 мільйонами євро. Але ринок є ринок, і тут діють закони попиту та пропозиції. А ще продавець може сам виставляти ту ціну, яку забажає. Особливо, якщо він не поспішає розлучатися зі своїм активом й позбавлятися його у авральному порядку.
Продавати Мудрика «зі швидкістю світла» для «Шахтаря» справді не має жодного сенсу. По-перше, контракт вінгера з донеччанами розрахований до кінця 2026 року, і був дуже вчасно, з точки зору клубних інтересів, пролонгований на такий тривалий термін. По-друге, з літа, коли за Мудрика давали 21 мільйон євро, до теперішнього часу оціночна вартість Михайла на Transfermarkt зросла більш ніж у чотири рази — з 9 до 40 мільйонів євро. Іншими словами, якщо у червні «Баєр» був готовий переплатити за українця у 2,3 рази більше за його номінальну вартість, то зараз, помноживши її актуальну версію на це значення, мова має заходити мінімум про 93 мільйони євро, а це вже майже стільки, як і просить «Шахтар»...
У зв’язку із цим, західні журналісти можуть скільки завгодно заявляти про те, що «Шахтар» просить 100 мільйонів євро тільки для того, щоб розпочати торги, в процесі яких відійде від своїх вимог у сторону зменшення. Насправді треба пам’ятати логіку ухвалення рішень президента «гірників» Ріната Ахметова у таких питаннях. А він неодноразово казав, що дає схвалення на здійснення подібних угод лише тоді, коли у нього «починають здавати нерви».
У випадку із Фернандіньо йшлося про 40 мільйонів євро, з Алексом Тейшейрою — вже про 50, а за Фреда «Шахтар» завдяки сталевим нервам господаря отримав 59 мільйонів. І нехай ціну на Мудрика у публічному просторі озвучував не Ахметов, можна не сумніватися, що слова Срни та Палкіна прозвучали не просто так, а після предметних та ретельних консультацій із президентом клубу.
Отже, абсолютно недивно, що перша офіційна пропозиція «Арсенала» щодо трансферу Михайла Мудрика на 40+25 мільйонів євро була відкинута. «Шахтар» просто продовжуватиме гнути свою лінію, даючи «канонірам» від контакту до контакту зрозуміти, що 100 мільйонів євро — це саме 100 мільйонів євро, а не 65, 80 і навіть не 99. Просто тому, що це вже питання принципу, піти на який «гірники» таки наважилися.
І, відверто кажучи, «Шахтар» навряд чи програє у цій ситуації, навіть якщо не продасть Мудрика в січні. Насамперед, Михайло — це справді великий професіонал, котрий не складе руки після зриву торгів про його потенційний перехід до топ-клубу, а скоріше, забажає працювати ще інтенсивніше, щоб змусити покупця задовольнити інтереси «гірників». Плюс для «Шахтаря» саме зараз дуже важливо продемонструвати футбольному світу, що цей клуб не вийде взяти і «переламати через коліно». Позов проти ФІФА до Спортивного арбітражного суду на 50 мільйонів євро доводить те, що донеччани не відсиджуватимуться осторонь, послужливо приймаючи ті рішення, про справедливість яких можна дискутувати неймовірно довго. А ще «Шахтар», ймовірно, не хоче, щоб хтось вважав його позиції на ринку ослаблими, а хватку — недостатньо твердою. Саме тому Мудрик, якщо й залишить стан «гірників» у найближче трансферне вікно, то лише за 100 мільйонів євро, а єдиним предметом переговорів в аспекті ціни може стати розбивка платежів на частини, або включення обов’язкових бонусних виплат на додаток до основної суми, але аж ніяк не дисконт.
Олексій СЛИВЧЕНКО
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Читати всі коментарі (3)