Відомий журналіст Микола Несенюк — про те, як тема грошей у спорті витісняє тему самого спорту.
Микола Несенюк«У сучасному спорті, який існує історично нещодавно — яких-небудь півтори сотні років, завжди боролися за титули. Спортсмени або особисто, або у складі команди, прагнули стати чемпіонами, здобути кубок, встановити рекорд. Колись це робилося виключно заради престижу, згодом до титулів, кубків та медалей почали додаватися гроші.
Можете самі зайти на сайт тої чи іншої міжнародної чи зарубіжної спортивної федерації чи ліги (українські не пропонувати) і дізнатися скільки грошей належить отримати тим чи іншим переможцям та призерам. Пишеться це все десь у куточку дрібним шрифтом. Тому що це не головне. Головне це перемога! Титул! Кубок! Рекорд! Власне за це ми і любимо спорт.
Звісно, що заробітки спортсменів неспівмірні. Є змагання де ходять шалені мільйони, а є такі, де платять дуже мало. Залежить від популярності або як тепер кажуть, «розкрученості» тих чи інших змагань. Звісно, ми вболіваємо за своїх і тішимося коли хтось із українців десь щось виграє, хоча трапляється це не дуже часто. Навіть коли українець стає чемпіоном, виступаючи за не українську команду, це теж багато кому приємно.
Так вітчизняні уболівальники футболу пишаються усіма нашими видатними командами та футболістами. Поза конкуренцією, принаймні у нинішнього покоління, ясна річ, Андрій Шевченко, який вигравав титули в Україні, граючи за «Динамо», а потім робив це саме в Італії, виступаючи за «Мілан». На клубному рівні він виграв усе, що лише можливо виграти!
А тепер запитання — чи знаєте ви за скільки грошей Шевченко переходив із команди до команди, скільки отримував грошей за контрактом і таке інше? Упевнений, що навряд. Навіть найвідданіші фанати, перепрошую, «Шеви», не порахують без підказки його мільйонів. Та й не треба це нікому — Шевченка знають і поважають за його гру, яка вражала увесь світ і за титули, які він допомагав здобувати своїм командам.
На жаль, нині ми маємо протилежну картину. Футбольні уболівальники України нині рахують не титули та трофеї вітчизняних футболістів, які ті здобули, виступаючи за кордоном, а розміри їхніх зарплат та мільйони, якими клуби розраховувались за їхні переходи. Навіть таблички складають, вираховуючи хто з них «дорожчий». Але причому тут футбол? Що і коли виграли ті футбольні персонажі, навколо яких сперечаються нині уболівальники, намагаючись забути про війну?
А може не треба? Може залишимо право рахувати гроші самим футболістам, їхнім агентам і родичам? Будемо натомість сподіватися, що своєю грою за шалені гроші вони змусять нас про ці гроші забути. Щоб просто насолоджуватися грою українців за європейські команди і радіти за них коли вони з тими командами щось виграють. А таких у нас є чимало! Але ніхто не згадує чомусь про те, що українці Харатін та Зубков кілька разів ставали чемпіонами Угорщини. І цей список можна продовжувати. Можливо чемпіоном Англії цього року знову стане Зінченко, про розмір контракту якого чомусь не пишуть у нас щодня. І чому цікаво?», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
