Український захисник Олександр Насонов поділився враженнями від виступів за ташкентський «Пахтакор», кольори якого він виступав у минулому сезоні. Нагадаємо, цей клуб зі столиці Узбекистану зараз тренує колишній нападник київського «Динамо» Максим Шацьких.
Олександр Насонов— У минулому сезоні ви стали чемпіоном Узбекистану в складі ташкентського «Пахтакора». Поділіться емоціями від завоювання титулу.
— Емоції дуже сильні, це не передати словами. Я вперше в кар’єрі виграв чемпіонство країни. Навіть трохи заплакав. Відчував радість і щастя.
— Наскільки конкурентний чемпіонат в Узбекистані? Складно було здобути титул?
— Все вирішувалося в останньому турі. На чемпіонство претендувало три команди. Будь-яка осічка могла все вирішити. Минулого сезону всі команди в чемпіонаті Узбекистану дорівнювали. З усіма важко грати, навіть із командою, яка йде на останньому місці. Майже в кожному турі траплялися якісь сенсації.
«Пахтакор» — це подразник для всіх в Узбекистані. Як у нас кажуть, що на «Динамо» чи «Шахтар» не треба налаштовуватися — так і там на «Пахтакор». Усі хотіли відібрати у нас окуляри, у всіх була неймовірна мотивація. Тому виграти чемпіонство Узбекистану було тяжко.
— Як з відвідуваністю матчів в Узбекистані?
— На принципові матчі приходить багато вболівальників. Якщо граємо дербі — може прийти повний стадіон, а потім приймаємо аутсайдера — і на трибунах, образно кажучи, сто чоловік. Грали на виїзді з «Навбахором» — уболівальники кричали так, що ми один одного не чули на поле.
— Можете порівняти за рівнем чемпіонати України та Узбекистану?
— Якщо я грав у останній рік в українській Прем’єр-лізі, я міг би порівняти. А оскільки перед від’їздом я виступав у другій лізі чемпіонату України, то порівняти її з вищою лігою Узбекистану буде неправильно.
Чемпіонат там своєрідний. Є швидкі та технічні футболісти. Але мені здається, що за тактикою та організацією гри українські команди трохи сильніші.
— Як вам працювалося під керівництвом головного тренера «Пахтакора» Максима Шацьких?
— Мені все подобалося. Я розумів усі його вимоги. Від роботи під його керівництвом залишилися лише позитивні емоції.
Максим Олександрович дотримується атакувального футболу, щоб суперник не міг вийти зі своєї половини поля. Перед кожною грою він давав нам таку установку: «Забийте два-три голи в першому таймі і відпочивайте». Але не завжди так виходило.
— Чи була у вас можливість залишитися в «Пахтакорі» на наступний сезон?
— Не було. У мене закінчився контракт з «Пахтакором» і пропозиції про його продовження не надходило.
У фінансовому плані все було солідно, виплачували все вчасно. Але, наскільки я знаю, зараз у клубу є невеликі проблеми — спонсор, за неофіційною інформацією, скоротив фінансування.
— Що вас здивувало в Узбекистані в побутовому плані?
— Мені здалося, що люди там своєрідні. Можливо, трохи ліниві, але при цьому добрі. Узбекистан — це Азія, і відчувається, що країна трохи відстає від Європи — по машинах, магазинах. За продуктами — імпорту з Європи там практично немає, в основному всі везуть із росії.
— В Узбекистані стежать за війною в Україні?
— Слідкують, але їх показують російські телеканали. Усі російськомовні дивляться їх, а там самі розумієте, що кажуть.
Було таке, що їду в таксі, а водій дізнався, що я українець, і почав мені розповідати, що в нас одні нацисти. Я заперечував, казав, що у нас такого взагалі немає.
Андрій Каплун
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
