Російська футболістка Надія Карпова розповіла, як ставиться до спортсменів, які не висловлюються про війну.
Надія Карпова— Ви можете уявити, що окремі російські спортсмени можуть виступити проти війни, щоб мати можливість змагатися під нейтральним прапором?
— Це залежить від спортсмена, від його бажання, наскільки сильно він хоче їхати. Наскільки я знаю, у нас є тенісистка Даша Касаткіна — перша ракетка Росії. У всякому разі, вона була їй у той момент, коли робила свою антивоєнну заяву. Але вона тренується не Росії і живе, напевно, теж. Тому теоретично це можливо зі сторони, наприклад, низки тенісистів, які можуть собі це дозволити.
— Чому російські спортсмени в переважній більшості мовчать про війну? Винятком стали одиниці — наприклад, та ж Касаткіна або футболіст Федір Смолов.
— Для мене чорний квадрат Федора Смолова теж не є антивоєнним висловлюванням. Як ти можеш, коли відбулася Буча, викласти тільки чорний квадрат (Смолов виклав пост в інстаграмі 24 лютого, до висвітлення подій в Бучі прим.)?
Для мене це виглядає як позиція людей, які кажуть: «Я за мир» і при цьому підтримують Путіна. Але я не хочу на Смолова всіх собак спускати, бо є люди, які навіть цього не робили. Молодець, що виклав.
Мені теж дуже складно було висловитись, коли я дала велике антивоєнне інтерв’ю Бі-бі-сі. Я довго про це думала і розбиралася: «Чому? Кого я боюся? У який момент я теж стала частиною цього слухняного стада?» Я довго не спала, переживала — як і що я скажу. В результаті я зрозуміла, що не можу мовчати, і все-таки це зробила. Мені здається, багато хто не висловлюється, тому що не може розібратися в собі. У них проблеми зі своїм «я» — вони зашорені, затюкані і забиті. Або вони просто безсовісні.
Я не хочу ділити людей: спортсмени, артисти, журналісти, тут немає великої різниці. Ми все нещодавно бачили артиста Кучеру, який прийшов на інтерв’ю до Дуди, яка у каша в голові. І у спортсменів те саме: одні просто дурні, а інші мерзотники, які задовольняються своїми матеріальними благами. Їм важливіше купити сумку від Dior, ніж врятувати від пропаганди людей, які живуть на п’ять тисяч рублів на місяць і ходять в туалет на вулицю. Для цього, мабуть, мають бути і людські якості, якась емпатія. Коли почалася війна, мене переслідувало відчуття непроглядної темряви і жаху. Це досі ще фонить, тому я не змогла по-іншому.
У мене багато друзів, у яких дуже багато передплатників у соцмережах. Я писала їм: «Чому ми всі мовчимо? Що з нами?» Ми вже вважали себе прогресивним молодим суспільством, а в підсумку виявилося: «Ой, а я не можу, а мене бізнес, а раптом що...» Серед моїх знайомих були люди, які говорили: «Почекай, я зараз собі роблю візу у Францію, ось поїду — і висловлюватимуся». Ну і нічого в підсумку. У мене немає іншого пояснення, крім того, що диктатура всіх зашугала і для людей якісь матеріальні речі стали важливішими, ніж бути собою.
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар