Відомий журналіст Микола Несенюк — про характерну рису, причетну гравцям на тренерам донецького «Шахтаря».
Микола Несенюк«Вчора команда „Шахтар“ практично забезпечила собі перше місце у футбольному чемпіонаті України. Можна було би привітати з цим успіхом тренера Ігора Йовичевича, порадіти за талановитого хорватського фахівця, який врешті здобув в Україні свій перший титул. Але не виходить.
І не тому що Йовичевич поганий тренер. Навпаки — у чемпіонстві „Шахтаря“ його заслуга чи не найбільша. Зробити на основі гравців колишнього „Маріуполя“ найсильнішу команду країни треба вміти! І не тому, що „шахтарів“ дружно тягнули до чемпіонства арбітри та футбольне начальство. Нинішній „Шахтар“ об’єктивно був сильнішим за всіх і став би чемпіоном без сторонньої допомоги.
Мене неприємно вразило інше — поведінка Йовичевича та його команди. Я був на двох останніх іграх „Шахтаря“ проти „Вереса“ та „Зорі“. Упродовж цих матчів лава запасних на чолі з тренером здіймалася з місць після кожного ігрового зіткнення, стрибала навколо поля і у дві дюжини горлянок кричала на арбітра вимагаючи потрібних „Шахтарю“ рішень. І коли в Рівному, де на трибуни просочилося пара сотень уболівальників, це було не так чути, то на порожньому стадіоні в Києві це виглядало бридко. І поведінка тренерів та запасних „Шахтаря“, і боягузлива реакція арбітрів.
Це почалося не вчора. Ще влітку 2001-го на тому ж київському стадіоні „шахтарі“ на чолі з майбутнім зрадником Тимощуком всією командою бігали за арбітром, який насмілився призначити одинадцятиметровий в їхні ворота на користь „Динамо“. Арбітр, здається його прізвище було Мельничук, показав тоді непогану швидкіть бігу тікаючи від розгніваних футболістів. А потім… скасував призначений пенальті!
З того часу минуло понад двадцять років, ми пережили дві революції і війну, змінившись назавжди. Лише хамство гравців та тренерів „Шахтаря“ залишилось таким самим. І ніби команда вже десятий рік не живе у Донецьку, а ця зараза з неї ніяк не вівітриться. Той же Йовичевич працюючи у Львові та Дніпрі виглядав взірцем європейського джентльмена, викликаючи щиру симпатію. А щойно став тренувати „Шахтар“ як за короткий час перетворився із симпатичного джентльмена на… тренера „Шахтаря“.
Скажете, що це не головне, що головне — результат, який залишиться, а дозволене лише одній команді хамство забудеться? Спробуйте згадати про це після того, як „Шахтар“ отримає у єврокубках чергові 1:7, як у Роттердамі два місяці тому і сидітиме тихо. Дуже тихо. Бо в Європі таких „джентльменів“ не розуміють», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар