У 1990 році розпався «могутній» і «кипучий» СРСР, а разом із цим завершила свої виступи і футбольна збірна, у складі якої в різні роки виступало 59 київських динамівців, які грали на семи чемпіонатах світу.
У Швеції 1958 року до складу символічної збірної світу за підсумками Мундіалю було занесено динамівця Юрія Войнова, який через два роки у Франції став тріумфатором першого чемпіонату Європи.
На чемпіонаті світу 1962 року в Чилі виступали Віктор Каневський і Віктор Серебряников. У складі збірної СРСР на Мундіалі-1966 в Англії грали Леонід Островський, Йожеф Сабо, Віктор Серебряников і Валерій Поркуян. Посівши четверте місце, вони повернулися до Києва з бронзовими медалями. Згідно з регламентом турніру, гравці збірних, які фінішували на третьому і четвертому місцях, отримували «бронзу».
Віктор Серебряников зіграв і на ЧС-1970 у Мексиці, який став для нього вже третім у кар’єрі. Там же виступали Анатолій Пузач, Віталій Хмельницький та Анатолій Бишовець.
Також брали участь динамівці й на олімпійських турнірах. Срібними призерами Ігор-1972 став Євген Рудаков, Йожеф Сабо, Віктор Колотов, Володимир Онищенко, бронзові медалі Олімпіади-1976 вибороли Анатолій Коньков, Віктор Матвієнко, Леонід Буряк, Стефан Решко, Володимир Трошкін, Володимир Онищенко, Віктор Колотов, Володимир Веремєєв, Михайло Фоменко, Олег Блохін, також «бронза» дісталася на Олімпіаді-1980 у Москві Володимиру Безсонову та Сергію Балтачі. А з Сеула-1988 олімпійським чемпіоном приїхав Олексій Михайличенко.
Не їхали динамівці без нагород і з чемпіонатів Європи. Крім тріумфу Юрія Войнова 1960-го, «срібло» континентальної першості 1972-го в колекції Віктора Колотова, Євгена Рудакова і Володимира Трошкіна. Нагороди аналогічного ґатунку дісталися 1988-го Володимиру Безсонову, Анатолію Дем’яненку, Ігорю Бєланову, Олександру Заварову, Сергію Балтаче, Олегу Кузнєцову, Віктору Чанову, Олексію Михайличенку, Геннадію Литовченку та Олегу Протасову.
Гравці «Динамо», які залучалися до збірної, провели в її складі різну кількість матчів. До десятки динамівських гравців-рекордсменів за кількістю зіграних матчів увійшли: Олег Блохін — 112 матчів і 42 забиті м’ячі (рекорд), Володимир Безсонов — 82 (5), Анатолій Дем’яненко — 80 (6), Олег Кузнєцов — 58 (1), Леонід Буряк — 58 (17), Віктор Колотов — 55 (23), Володимир Мунтян — 49 (7), Євген Рудаков — 48, Сергій Балтача — 45 (2), Йожеф Сабо — 41 (8). Загалом ця топ-десятка провела за збірну 628 матчів!
У різні роки на тренерському містку збірної СРСР перебували Валерій Лобановський (ОІ-1976 і ЧЄ-1988) і Анатолій Бишовець (ОІ-1988).
Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua
Отже сходу, косяки...
"На чемпіонаті світу 1962 року в Чилі виступали Віктор Каневський і Віктор Серебряников".
Серебряниов на ЧС-62 не зіграв жодної гри. Хоч на ЧС їздив. Та і 1962 році за збірну Качаліна він не зіграв жодної гри. А Каневський, так, зіграв на тому ЧС дві гри з чотирьох.
"Віктор Серебряников зіграв і на ЧС-1970 у Мексиці, який став для нього вже третім у кар’єрі. Там же виступали Анатолій Пузач, Віталій Хмельницький та Анатолій Бишовець".
Куди дівся Мунтян?
Далі.
Безсонов за збірну СРСР зіграв 79 ігор плюс 6 матчів за олімпійську збірну, Тобто 85 ігор, а не 82, як пише автор.
Далі не буду перевіряти. Не цікаво...
Отже сходу, косяки...
"На чемпіонаті світу 1962 року в Чилі виступали Віктор Каневський і Віктор Серебряников".
Серебряниов на ЧС-62 не зіграв жодної гри. Хоч на ЧС їздив. Та і 1962 році за збірну Качаліна він не зіграв жодної гри. А Каневський, так, зіграв на тому ЧС дві гри з чотирьох.
"Віктор Серебряников зіграв і на ЧС-1970 у Мексиці, який став для нього вже третім у кар’єрі. Там же виступали Анатолій Пузач, Віталій Хмельницький та Анатолій Бишовець".
Куди дівся Мунтян?
Далі.
Безсонов за збірну СРСР зіграв 79 ігор плюс 6 матчів за олімпійську збірну, Тобто 85 ігор, а не 82, як пише автор.
Далі не буду перевіряти. Не цікаво...
Польський «Спортовець»…
І ось журнал у мене в руках. На розвороті одинадцять фотографій футболістів різних країн. Серед них упізнаю себе. Виявляється, закордонні журналісти та спортивні оглядачі склали збірну Європи з футбола. Звичайно, символічна збірна.
Мені здається, що вибір був між Паркуяном і Хусаїновим... :-)
Галімзян Саліхович Хусаїнов (рос. Галимзян Салихович Хусаинов, тат. Галимҗан Саліх ули Хөсәенев; * 27 червня 1937, село Нове Ішлайкіно Жовтневого району Татарської АРСР — † 5 лютого 2010, Москва) — радянський футболіст, лівий нападник. Заслужений майстер спорту СРСР (1967). Декілька років був капітаном московського «Спартака». Дворазовий чемпіон СРСР з футболу у складі московського «Спартака», срібний призер чемпіонату Європи та півфіналіст чемпіонату світу.
Мурта́з Калістра́тович Хурцила́ва (5 січня 1943, с. Бандза, Гегечкорський район, Грузинська РСР) — колишній радянський футболіст, захисник, відомий виступами насамперед за тбіліське «Динамо» та збірну СРСР. Згодом — радянський та грузинський футбольний тренер. Майстер спорту (1962), Майстер спорту міжнародного класу (1966), Заслужений майстер спорту (1969). Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший грузинський футболіст 50-річчя (1954—2003).
Поркуян Валерій Семенович (нар. 4 жовтня 1944, Кіровоград) — радянський і український футбольний тренер, в минулому футболіст на позиції нападника. Майстер спорту міжнародного класу (1966), Заслужений майстер спорту (1991).
Що, декого ще мучить ностальгія за совком?
Автор "забыл" Ковалёва (1960, КЕ), Сабо (1962, ЧМ), Банникова (1966, ЧМ), Мунтяна (1970, ЧМ). А финальный турнир ЧЕ-68?! А ЧМ-90?! А ЧЕ-92?!
На ОИ-72 Сабо представлял уже московское "Динамо".
И кто сказал Тищенко, что на ЧМ-66 третья и четвёртая команды награждались бронзовыми медалями? Первое место - золотые. Второе место - позолоченные. Третье место - серебряные. Четвёртое место - бронзовые. Это по одной версии. А по другой, всё, как и положено: золото, серебро и бронза за первые три места. А сборной СССР за четвертое место вручили... памятные медали непонятного достоинства.
Здається, ЦЕ ввели в 1974 році.
Пам'ятаю, поляки дуже акцентували, що вони отримали СРІБНІ меделі, а не бронзові, як по звичці писали багато хто.
https://www.championat.com/other/article-3283741-chempionat-mira-po-futbolu-1966-byla-li-bronza-sbornoj-sssr.html
досить докладно описано ЩО в 1966 наші (тоді - наші) отримали.
Якщо не маєте VPN, то можу закинути весь матеріал.
Цікава статистика...
учетная запись этого пользователя была удалена