Український наставник «Динамо» (Батумі) Андрій Демченко прояснив деталі конфлікту зі своїм колишнім клубом — «Ділою».
«Діла» не змогла пробачити тренеру його рішення піти працювати в «Динамо» та одразу після прощання з ним розпочала кампанію дискредитації українського спеціалиста.
Андрій Демченко— Андрію Анатолійовичу, хочеться почути вашу позицію щодо вашої історії взаємовідносин із «Ділою».
— Справа була півроку тому, коли мій попередній контракт із «Ділою» добігав кінця. Після закінчення першого року мені все подобалося. Я вийшов із пропозицією до керівництва: «Хочете, я підпишу контракт 1+1, але цифра трохи зміниться?». Вони сказали, що їх усе влаштовує. Допрацюємо ще рік на старій цифрі і я пішов їм назустріч. Справа була за малим — збільшити зарплату на один пункт — і я б перепідписав контракт із «Ділою» із запасом на два роки. Вони на це не пішли.
Потім закінчився контракт. Мені надійшла пропозиція із зарплатою втричі більшою, ніж я отримував у Грузії. Я поінформував «Ділу», що залишаю клуб, тому що там ставлять завдання чемпіонство. За цифрами прийнятно. Просто, що довелося б їхати в Азію на хорошу зарплату. Вони мені сказали: «Андрію, ти можеш по-братськи залишитися ще на рік на наших умовах?». Вони навіть не запитали мене, що я хочу або як я бачу цю ситуацію.
— Чим вас переконали?
— Мені чітко сказали, що піднімуть зарплату на 1 тисячу доларів і більше вони не можуть: «Але якщо хочеш, ми впишемо тобі в контракт пункт, згідно з яким ти можеш викупити свій контракт після єврокубків. Тобі надійде вигідніша пропозиція і ти можеш викупити свій контракт за 25 тисяч доларів». Це вони запропонували, тому що я пішов на зниження зарплати в 3−4 рази, ніж мені пропонували. Я пішов на ці умови, тому що вклав у цю команду душу і хотілося чогось досягти в Європі.
Вони слізно мене благали: «Андрію, більше ми тобі запропонувати не можемо». Була така ситуація, що в категоричній формі мені сказали — погоджуєшся чи ні. Моїй родині дуже комфортно в Грузії. Дитина пішла до школи, тому довелося піти на умови «Діли» і працювати далі.
— В які азійські країни вас запрошували?
— Казахстан, Узбекистан, Китай. Це були клуби, які ставлять серйозні завдання і в чемпіонаті, і в єврокубках. Із Узбекистаном і Китаєм ішлося про участь у Лізі чемпіонів АФК. Фінансова складова і рівень комплектації були на вищому рівні. Умови пропонувалися хороші. Просто мені хотілося щось довести з «Ділою». Я душу вклав у цей клуб. У попередні два роки нам нічого не вдалося домогтися в Європі. Тим більше колектив зібрався хороший. Я вже їх добре навчив і нам було працювати комфортно.
Ми добре виступили цього літа в єврокубках. Заробили два мільйони євро — це дуже велике досягнення для Грузії. Зросли цінники на гравців. «Діла» продала Гейла за один мільйон євро в «Рапід». Ковталюка запрошували в Полтаву.
Після вильоту «Діли» з кваліфікації Ліги конференцій мені надійшла пропозиція від «Динамо» (Батумі) і я скористався тим, що вони вписали в контракті. За 25 тисяч я викупив свій контракт, щоб піти в клуб, який бореться за чемпіонство. Ось, як було насправді.
— Чому на матчах «Діли» проти вас стільки чорноти?
— «Діла» хоче перекрутити цю ситуацію і зробити зі своєї жадібності перекрутити ніби я поганий. Виправдатися перед уболівальниками, чому вони не змогли втримати Демченка. Вони просто поскупилися свого часу, а потім, коли надійшла мені пропозиція, вони почали писати людям і маніпулювати їхньою думкою, що Демченко пішов через гроші.
— І що ж вони пропонували натомість?
— Вони говорили, що готові були запропонувати 10 тисяч доларів. Коли я вже був у переговорах із «Динамо» (Батумі), мені пропонували 8 тисяч не на півроку, а на півтора. Розумієте, про що йдеться? У мої плани це не входило.
Одразу хочу сказати, що люди виривають певні фрази з контексту і хочуть переконати цим, що Демченко поганий. Вони почали ворушитися, розуміючи, що я можу скористатися пунктом у контракті. Якби вони сказали: «Андрію, доопрацюй, будь ласка, ось цю ситуацію і будемо далі розмовляти». Це ще модно було розглядати, що за ці результати, які я приніс команді, підняв вартість гравців. Підняти зарплату і довести команду до кінця сезону. Це зрозуміло. Але ще на рік я не збирався підписувати контракт. Ні. Ви скажіть людям, що ви пропонували контракт на півтора року не на 10 тисяч, а 8, але він відмовився.
— Що було далі?
— Я серйозно почав обмірковувати варіант із «Динамо» (Батумі), у яких першим пунктом у контракті записано чемпіонство. Друге-третє місце вони не розглядають взагалі! Ми можемо купувати гравців, брати гравців у межах 10−15 тисяч доларів. Ми хочемо грати в Лізі чемпіонів.
Я переріс «Ділу». Я став сильнішим, мені потрібно рухатися далі, а вони намагаються перекрутити свою жадібність у мій бік. Вони хочуть показати, що Андрій поганий. Ні! Андрій не поганий. Андрій виріс і хоче йти далі.
— Ваш вибір загалом зрозумілий, особливо, коли тебе кличе до себе лідер чемпіонату.
— Саме так! У розмові з цими людьми я сказав, що я веду переговори з «Динамо» (Батумі), вони мені сказали, що приймають мою позицію. Подякували за виконану роботу. Люди говорять одне, а потім роблять зовсім інше. Свої помилки перекладають на інших.
Я дійсно зробив команду, яку поважають у Грузії, яка грає в хороший якісний футбол. Я зробив із «Діли» бренд, на словах усе було нормально. Вони програють «Динамо» (Тбілісі) з рахунком 0:3 і починають перед грою з Батумі лити на мене бруд. Долари почали кидати люди в масках.
— Із гравцями та вболівальниками «Діли» ви розійшлися в хороших стосунках?
— У мене з гравцями, тренерами прекрасні стосунки. Перед підписанням контракту з «Динамо» (Батумі) я зібрав команду і сказав: «Я веду переговори, щоб ви не читали домисли з інтернету. Я бажаю всім добра. Ми з вами пройшли разом величезний шлях».
Вони з розумінням поставилися до мого рішення. Усі мене підтримали і навіть після тієї гри ми тепло привітали один одного.
Моя совість — чиста перед футболістами, уболівальниками, тренерським штабом. Я чесно працював. Хоч і за копійки, але свою роботу я робив сумлінно. Жодна людина не сказала докір у мій бік. Усі мене підтримують у моєму рішенні. Я бачу, що тільки з боку керівництва йде образа.
Керівництво «Діли» обіцяло переді мною закрити всі питання щодо зарплати, включно з бонусами за єврокубки. Щойно прийшов час розраховуватися, ніхто нічого не виконав.
— Скільки вони вам винні?
— У районі 15 тисяч доларів. Я питав у них: «чому зі мною не розрахувалися?» А вони кажуть мені — «грошей немає, вибач». Європейські гроші приходять після того, коли ти береш участь і плюс зарплатні відомості, які я відпрацював. Вони кажуть: «Ми перед тобою все виконаємо». Приходить час розраховуватися — грошей немає. Ось це мене вразило.
Потім пішли інтерв’ю, долари почали кидати. Я з цим клубом залишився в серці, але з їхнім керівництвом теплих відчуттів у моєму серці в мене немає.
Я можу розповісти ще одну історію. У мене в контракті було прописано, що мені належить 3% від суми трансферу за те, що я виховав гравця, а клуб на ньому заробив.
25 серпня я йду з «Діли», а вони дотягнули з Гейлом до 28-го, щоб я не отримав свої 30 тисяч доларів з того мільйона. Я півтора року з людиною пропрацював, вкладав у неї душу і серце, а вони за 3 дні продають її, щоб мені не платити. З їхнього боку було не по-чоловічому. Я б погодився навіть на 15, але вони тягнуть до того, поки я піду в Батумі.
— Ви готові шукати справедливість у судах, якщо не вдасться знайти компроміс із «Ділою»?
— Вони мене образили, почали ображати публічно. Я хочу захистити свою гідність. Якщо вони так поводяться красиво щодо мене, відповідно, ми теж будемо діяти.
— З боку «Діли» ще можливі провокації на вашу адресу?
— З їхнього боку було б порядно погасити конфлікт, потиснути один одному руки і по-хорошому розійтися. Коли все добре в житті навколо тебе, але коли тобі стає погано, ти розумієш, хто насправді був поруч із тобою.
Олександр Карпенко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
