Півзахисник молодіжної збірної України Володимир Бражко ділиться думками про капітанство в складі синьо-жовтих, оцінює шанси на вихід на Євро-2025 (U-21) та зізнається, що вся команда дуже скучила за рідними стадіонами й шаленою підтримкою українських уболівальників.
Володимир Бражко. Фото: uaf.ua— Володимире, молодіжна збірна України зібралася на заключні відбірні матчі Євро-2025 (U-21) цього року. Скучив за хлопцями? Про що розмовляєте під час зустрічей після перерв на клубний футбол?
— Скучив, звичайно! Усі хлопці чекають на виклики до збірної, бо тут панує особлива атмосфера. Коли ми збираємося, то розмовляємо про наші очні ігри. Хто виграє, хто програє, можемо посперечатися із цього приводу (усміхається). Але атмосфера в збірній дуже тепла й доброзичлива.
— У нещодавньому класичному дербі із «Шахтарем» ти вивів «Динамо» на поле з капітанською пов’язкою. А перед цим таку можливість отримав і в молодіжній команді. Це честь чи додатковий тиск для футболіста?
— Для мене це передусім честь. Тиск, звичайно, буде, але на це потрібно не звертати уваги. Я — капітан, і я представляю всю команду. Я повинен бути лідером і вирішувати всі проблеми як на футбольному полі, так і поза його межами.
— Під керівництвом тренерського штабу Унаї Мельгоси молодіжка наразі провела три офіційні матчі. На твою думку, чи встигла команда вже зрозуміти вимоги тренерів? І чи вбачаєш якісь відмінності від того, як було під час співпраці з тренерським штабом Руслана Ротаня?
— Ми з кожним збором стаємо кращими як команда, але, звісно, є куди зростати. Більше працюємо, більше розуміємо один одного. Певні зміни в підходах до роботи, звісно, є, але головне — виконувати вимоги тренерського штабу.
— Можеш виділити якісь концептуальні моменти, який футбол очікує бачити від молодіжки Унаї Мельгоса?
— Швидший перехід з оборони в атаку, більш вертикальний футбол, необхідність якнайшвидше приймати рішення.
— У трьох стартових поєдинках відбору Євро-2025 (U-21) збірна здобула три перемоги. Особливо цінною стала домашняя звитяга над англійцями. Це заслужений здобуток для синьо-жовтих?
— Звичайно, ми хотіли цього! Матч з Англією був вирішальним, і, як на мене, ми виконали план на нього й обіграли суперників. Потрібно дотримуватися тієї самої лінії в поєдинках із командами Люксембургу та Азербайджану, і, думаю, усе буде добре для нас.
— На вас очікують два поєдинки — із Люксембургом та Азербайджаном. Обидві збірні в поточній кампанії вигравали лише по одному разу. Що ти знаєш про цих суперників і чого очікуєш від майбутніх матчів?
— Ми нещодавно вже зустрічалися з Люксембургом. Це досить неприступна команда. Намагається грати у футбол, накривати наших гравців. Цього суперника ми вже знаємо, будемо вивчати ще і спробуємо перемогти й у другій зустрічі. Що стосується збірної Азербайджану, то ми отримаємо всю необхідну інформацію від тренерського штабу й будемо також готуватися й до цієї гри.
— Ти забивав за молодіжну команду ще 2021 року, це сталося в товариському матчі з Узбекистаном (1:1). Коли очікувати на твій наступний гол? Чи в тебе інші ключові обов’язки в командній грі?
— Я сподіваюся, що забиватиму в кожному матчі. Але вже як вийде. Головне, щоб перемагала команда! Я ж усе-таки можу бути корисним і в інших ігрових моментах.
— Як ти розцінюєш шанси молодіжної збірної України напряму вийти на чемпіонат Європи 2025 року?
— Я вже грав на чемпіонаті Європи, але хочеться туди потрапити ще раз! Вважаю, що ми маємо непогані шанси, бо я знаю рівень хлопців та команди в цілому. Мабуть, мало хто вірив, що ми можемо обіграти збірну Англії, а особливо після того, як вона розгромила сербів — 9:1. Але ми це зробили й не збираємося розслаблятися. Хочемо вийти на чемпіонат Європи!
— Обидва листопадові поєдинки відбору молодіжка проведе в іспанській Мурсії. Чи доводилося тобі вже грати в Іспанії, і який матч є найпам’ятнішим для тебе?
— Я був у Мурсії на зборі з київським «Динамо». Але це було взимку, і тоді було не так тепло, як зараз. Мені тут дуже комфортно.
— Через російське повномасштабне вторгнення молодіжна збірна вже понад півтора року не може грати на рідній землі. Особисто тобі бракує заповнених уболівальниками стадіонів в українських містах? Чи команда відчуває підтримку українців навіть на відстані?
— Ми вже давно не грали в Україні, тож, звичайно, сумуємо за рідними стадіонами та трибунами, повними наших уболівальників. Коли ми граємо в Польщі чи Словаччині, на матчі приходить чимало українців, але все-таки хочеться вже грати в рідній домівці. Хочеться, щоб в Україні настав мир, і все було добре!
Гра зі збірною Люксембургу відбудеться сьогодні, 17 листопада, а зустріч із командою Азербайджану — 21 листопада. Початок обох поєдинків — о 20:00 за київським часом.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
