Огляд ЗМІ. Весна надій

Увесь минулий тиждень вітчизняне футбольне співтовариство жило в передчутті майбутньої битви між національною збірною України та командою Італії в боротьбі за пряму путівку на Євро-2024, а профільні, і не тільки, ЗМІ на всі лади оцінювали перспективи кожної зі сторін, достоїнства й недоліки та прогнозували шанси на успіх у протистоянні.

На жаль, домогтися бажаного результату пізно ввечері в понеділок у німецькому Леверкузені, що став для українців домашнім, підопічним Сергія Реброва не вдалося. Нульова нічия (0:0) завдяки додатковим показникам відправила на фінальний турнір до Німеччини Скуадру Адзурру. Але хіба хтось посміє кинути камінь у город синьо-жовтих, які до останніх секунд поєдинку пристрасно боролися з діючими чемпіонами континенту, одним із найтитулованіших колективів світового футболу?

Ба більше, на самому початку відбірного шляху цьогорічної кваліфікації, коли у суперниках у збірної України опинилися авторитетні Англія й Італія, чимало, навіть оптимістично налаштовані фахівці та журналісти, вельми скромно оцінювали шанси нашої команди на реальну участь у суперництві за одне з перших двох місць.

Однак Сергію Реброву, який прийняв команду вже під час турніру, за короткий термін вдалося спростувати песимістичні прогнози та створити колектив, який до останнього туру на рівних боровся із самою Скуадрою Адзуррою, демонструючи водночас стабільно гідні результати, сміливу, з акцентом на атаку, гру та радуючи своїх шанувальників.

Тож не час посипати голову попелом: у нашої збірної є запасний варіант у вигляді участі в плей-офф Ліги націй, матчі якого відбудуться в березні наступного року. Суперники там — не рівня англійцям та італійцям, але й розслабленості від них чекати не варто. Утім, симпатична команда Реброва вже не раз доводила свою спроможність, і на вболівальників, безумовно, попереду чекають нові яскраві враження.

Гучна провокація ззовні

Матч Україна — Італія ще задовго до його початку опинився під прицілом медіа, причому не лише вітчизняних. Причиною тому стало необережне висловлювання президента УЄФА Олександра Чеферіна, нібито кинуте в кулуарах Франкфуртського книжкового ярмарку і підхоплене італійськими журналістами.

«Італія повинна кваліфікуватися на Євро-2024. Інакше це буде катастрофа. Збірна Італії занадто важлива. Я думаю, що Італія виграє в України», — без жодних сумнівів процитували Чеферіна сайт Хsport.ua (17.11.23) та інші інтернет-ресурси. І тут же, навіть з поправкою на те, що слова глави європейського футболу могли бути вирвані з контексту, а то й зовсім перекручено витлумачені, почали розганяти теорію змови.

Теорія зайшла настільки далеко, що навіть на передматчевій пресконференції в Леверкузені про це запитали у Сергія Реброва.

«Вважаю, що ми повинні концентруватися на своїй грі, — тактовно відповів головний тренер збірної України. — Усім хлопцям треба бути готовими до майбутнього поєдинку ментально, забути про всі висловлювання в пресі. Упевнений, жодне з цих висловлювань не вплине на наших футболістів. Усі розуміють, що результат можемо здобути тільки ми самі, тільки своїми власними силами» (Dynamo.kiev.ua, 19.11.23).

Іншою складовою цієї теорії стало доморосле твердження, буцімто УЄФА примушує збірну України 17 листопада зіграти товариський матч із Лаосом — щоб бути в рівних змагальних умовах з Італією. І знову новина виявилася пустушкою. У підсумку зустрілися з польською «Лехією» з Гданська, та й то днем раніше.

«Цей спаринг був у нас запланований від початку, — пояснив Ребров. — Вийшла корисна гра. Важливо, що ніхто з хлопців не отримав травму, і до матчу з Італією готуються всі».

У «Лехії» синьо-жовті виграли (2:0) і після майже тижневого збору в Гданську перебралися на південний захід Німеччини. Скуадра Адзурра тим часом у п’ятницю вдома розібралася з Північною Македонією (5:2), хоча був момент у матчі, коли македонці, пропустивши три м’ячі, два потім відіграли і дещо загострили інтригу.

«Ми проаналізували матч Італії з Північною Македонією, отримали багато інформації і надали її футболістам, — поділився своїми враженнями Сергій Ребров. — Упевнений, у Леверкузені буде інша гра порівняно з тією, що була в нашому першому матчі з Італією. На виїзді, на мою думку, ми зробили багато помилок. Тож завтра маємо бути більш сконцентрованими та відповідальними.

Нам потрібна тільки перемога. Ми розглядаємо кілька тактичних схем ведення гри. У збірної Італії багато якісних футболістів, які грають як на атаку, так і на оборону. Це дуже інтенсивна команда, і навряд чи вона буде грати на нічию. А те, що два дні тому вона проводила офіційний матч, значення не має. Ми маємо бути готові до дуже напруженої гри» (Dynamo.kiev.ua, 19.11.23).

«Ми завжди граємо для наших людей, які зараз потребують підтримки. У ці півтора року війни українцям не вистачає позитивних емоцій, які може дати спорт і футбол зокрема. Багато хто буде нас завтра підтримувати, і ми будемо це відчувати. Ми граємо для них, для нашої армії, для тих, хто відстоює нашу свободу», — додав головний тренер.

Оглядач сайту Хspоrt.ua Михайло Цірук тим часом звернув увагу на той факт, що хорошу ігрову форму останнім часом набрали провідні українські легіонери. Повернувся в стрій після травми Циганков. Трубін закріпився в ролі основного воротаря «Бенфіки». Забарний став просто незамінним для «Борнмута». Миколенко проводить найкращий період своєї кар’єри в «Евертоні». Зінченко видав ідеальний матч за «Арсенал». А Довбик тримається серед найкращих бомбардирів іспанської Ла Ліги.

«Водночас неймовірний місяць видав Судаков. Та й загалом гра ключових футболістів нашої команди на даному етапі наштовхує на позитивні думки і дає надії на успіх навіть напередодні зустрічі з чемпіонами Європи», — резюмував Цірук (14.11.23).

З іншого боку, журналіст Валерій Василенко заявив, що в збірній Італії зараз відбувається зміна поколінь, і вона лише віддалено нагадує Скуадру Адзурру, яка тріумфально перемогла на Євро-2020.

«І справа не стільки у втечі з корабля головного творця того успіху Роберто Манчіні, не в травмопаді, що звалився на голову Лучано Спаллетті. Усе набагато простіше — невміння долати зміну поколінь. За рівнем гри та домаганнями італійців зараз не назвеш грандом навіть із натяжкою. Тому дуже хотілося б, щоб збірна України скористалася цим моментом — перезмінкою в суперника» (Sport.ua, 20.11.23).

Загалом, у кожного своя думка. Але факт залишається фактом: саме Скуадра Адзурра є найбільш незручним суперником в історії нашої національної команди. Синьо-жовті жодного разу не обігравали італійців у дев’яти очних зустрічах, а загальна різниця м’ячів у протистоянні з ними — 4−17.

Розклади і настрій напередодні

Наставник збірної Італії Лучано Спаллетті перед двома заключними матчами кваліфікації Євро-2024 через травми недорахувався низки важливих виконавців — Локателлі, Мерета, Толоя, Калабрії, під питанням опинився Бастоні, на тривалий термін дискваліфікований Тонолі.

Можливо, через це, а, може, й з інших причин на передматчевій пресконференції мав не надто переконливий вигляд: «Ми з труднощами розпочали цей відбірковий цикл, але з честю вийшли з становища і з однаковими показниками з Україною підійшли до вирішального поєдинку — очки в турнірній таблиці групи це підтверджують. Тож фаворита в завтрашньому матчі немає. Звичайно, ми можемо і програти. Ця зустріч покаже, з якого тесту ми зроблені.

Безумовно, Сергій Ребров дуже добре підготувався до поєдинку. Думаю, він буде сповідувати більшою мірою атакувальний футбол. Якщо судити з останніх матчів, то це тренер, якому подобається відкрита гра. Українці напевно намагатимуться штурмувати наші ворота, проте ми самі вирішимо, коли нам грати високо, а коли низько. І коли віддати гру першим номером. Необхідно повторити те, що ми показали в матчі з Північною Македонією» (Dynamo.kiev.ua, 19.11.23).

Водночас знаменитий Арріго Саккі, один із попередників Спаллетті на посаді керманича Скуадри Адзурри, висловив думку про те, що його землякам не вдасться здобути просту перемогу над українцями. І закликав гравців у жодному разі не недооцінювати команду Сергія Реброва та не думати про те, що їх може влаштувати й нічия.

«По-перше, українська збірна не брала участі в офіційному матчі 17 листопада, тому більше, ніж ми, відпочивала й витратила менше сил. По-друге, напруга — це додатковий ворог. Треба постаратися зробити так, щоб хлопці Спаллетті не відчували тиску.

Якщо вони думають грати на нічию, то це саме те, що може призвести до поразки. Команда повинна слідувати кредо тренера, який любить атакувати суперника. Нехай вони це роблять і проти України, а не сидять і підраховують шанси, як у бухгалтерії», — сказав Саккі (Fanday.net, 18.11.23).

А от телекоментатор Ігор Циганик висловив абсолютно протилежну думку: «Італійці гратимуть дуже обережно. Те, що вони в медіа розповідають, ніби мріють тільки про перемогу, що не закриватимуться, не думають про нічию, яка їх цілком влаштує — я в це не вірю. Вони вміють добиватися позитивного для себе результату, особливо, якщо візьмуть м’яч під свій контроль. Тому нашій команді потрібно максимально пресингувати суперника, максимально нав’язувати боротьбу. А в шаховому футболі ми навряд чи щось зможемо зробити» (Dynamo.kiev.ua, 19.11.23).

Однак накручувати ситуацію, як він висловився, Циганик не став. Бо навіть у разі невдачі в нашої команди залишався шанс потрапити до Німеччини через плей-оф у Лізі націй, де рівень суперництва набагато нижчий. І навіть використавши першу спробу, залишалася друга.

А один із лідерів нашої команди Олександр Зінченко нагадав: «Це буде велика гра, матч нашого життя. Особливо зважаючи на складні часи, які переживає наша країна. Нам важливо принести українцям позитивні новини. Грати у фінальному турнірі Євро — велике досягнення. Одягнути футболку збірної — мрія і велика честь для кожного. Найбільша честь!» (Vesti.ua, 18.11.23).

Висловив свою думку і легендарний Андрій Шевченко, фрагменти з інтерв’ю якого італійській La Gazzetta dello Sport процитував портал Footboom1.com: «Це дуже важливий для нас матч. Набагато важливіший, ніж просто матч. Незважаючи на війну, необхідність грати на виїзді та інші пов’язані з цим труднощі, команда залишається на ходу.

Звісно, відбулася зміна поколінь, у нас є такі хороші гравці, як Мудрик, Судаков, Циганков. Ребров прекрасно впорався зі складною ситуацією, привніс свою філософію, і команда відродилася. Наразі нам нема чого втрачати, але ми не хочемо зупинятися на досягнутому» (20.11.23).

Водночас Шевченко віддав належне і Скуадре Адзуррі. За його словами, у Лучано Спаллетті та його підопічних мотивація теж зашкалює, адже це кваліфікований тренер, який, безумовно, хоче повернути Італію на вершину після розчарування від непотрапляння на чемпіонат світу. Крім того, італійська збірна сильна ментально, має у своєму розпорядженні якісних гравців.

Такими були розклади та настрої напередодні поєдинку. Але все вирішила сама гра...

Дивне мовчання Мансано

Мають рацію ті, хто очікував від італійців активної гри. Та й узагалі обидва суперники кинулися в бій, по суті, без розвідки, вже в дебюті поєдинку створивши по гострому моменту. Причому шанс відзначитися в апеннінців був набагато гострішим. Ба більше, поступово вони цілком прибрали ініціативу до своїх рук, і біля воріт нашої команди до самого свистка на перерву було по-справжньому гаряче. Утім, вона не лише відбивалася, а й знаходила шляхи для контрвипадів.

«Проте Скуадра Адзурра все одно жалила ефективніше, насамперед узявши на озброєння стандартні положення. Після двох кутових українців відверто вибачили К’єза та Ді Лоренцо. Потім Трубін виграв ближній бій у Фраттезі, а Распадорі не вистачило кількох сантиметрів, щоб замкнути передачу невгамовного К’єзи», — описував перипетії на полі до перерви сайт footclub.com.ua (20.11.23).

Загалом нулі після першого тайму виглядали для підопічних Реброва непоганим фундаментом, щоб активізуватися в другому. І синьо-жовті доклали максимум зусиль, щоб забити довгоочікуваний гол. Заблискав Циганков, кілька нагод здійснити свої убивчі ривки мав Мудрик, він же бив по цілі напевно після довгого ауту у виконанні Коноплі — гостей врятував Доннарумма.

Зрештою, апофеозом цього тиску на ворота італійців став момент, коли Мудрик опинився на газоні після контакту з Крістанте. Пенальті? Іспанський арбітр Хесус Хіль Мансано запропонував командам продовжити гру, а в кабіні VAR цілком спірний і неоднозначний епізод і зовсім проігнорували, навіть не спромігшись винести відеоповтор на розгляд рефері.

«Україна пропустила поперед себе обох фіналістів попередньої континентальної першості, — резюмував footclub.com.ua. — Такий піпідсумок не став диковинкою, але мало хто розраховував, що наша команда змусить по-справжньому нервувати Італію, що здобуде дві нічиї у протистояннях із відомими фаворитами і що боротиметься за вихід із групи до самого кінця. Отже, занесемо цю кампанію до активу Реброва та його хлопців. Тим паче, що крапку ще не поставлено» (20.11.23).

А головний редактор порталу Ігор Линник на своїй сторінці у facebook зазначив: «Гадаю, у вирішальному матчі проти Італії збірна України видала свою найкращу гру у відбірковому циклі Євро-2024. Дві третини ігрового часу італійці провели в такому інтенсивному темпі, з таким потужним тиском, який витримав би далеко не кожен, навіть найсолідніший суперник.

Але наша команда встояла, виконавши, таким чином, першу частину тренерського плану Сергія Реброва. А ось штабу Лучано Спаллетті не вдалося реалізувати його головну задумку — придушити опір збірної України в зародку, забити один-два м’ячі й у такий спосіб не залишити їй шансу на позитивний результат» (21.11.23).

Линник шкодує, що українським футболістам не вдалося реалізувати другу половину задуму Реброва — забити в останній чверті ігрового часу переможний гол. Впадало в око, наскільки спантеличеною і виснаженою в кінцівці була збірна Італії. І в підсумку саме вона «відскочила», зберігши рятівну для себе нічию.

А щодо непризначеного в компенсований час пенальті у ворота італійців, автор упевнений, що цей епізод, який не прикрашає УЄФА, ще довго й гучно розбиратимуться: «Арбітр загалом упевнено впорався із грою, але в моменті з фолом проти Мудрика не взяв паузу для належної оцінки більш ніж суперечливої ситуації. І це після відомих усім сумнівних одкровень ззовні».

Цікаво, що навіть італійська преса, не приховуючи ейфорії від успіху Скуадри, вельми критично поставилася до епізоду під завісу гри.

«Італія буде довго згадувати, як зітхнула з полегшенням, коли Мансано не наважився поставити в її ворота пенальті. Але ж Мудрик упав у штрафному майданчику після контакту з Крістанте», — процитував газету La Stampa сайт Footboom1.com (21.11.23).

Своєю чергою La Repubblica написала: «Те, що сталося на останніх хвилинах, змусило всю Італію схопитися за серця. Здавалося, що Мансано призначить пенальті, але він навіть не став дивитися відеоповтор. Дивне рішення, яке допомогло Італії зітхнути спокійно і якому українці, ймовірно, ще довго дивуватимуться».

Не менш категоричним є й екс-арбітр ФІФА, а нині авторитетний суддівський експерт Мирослав Ступар: «Таке враження, що на матчі був відсутній VAR. Головний суддя добре бачив епізод, але побоявся взяти на себе відповідальність і поставити пенальті. А коли б подивився повтор, то однозначно мав призначати 11-метровий. Але це для нього було б самострілом» (Ukrfootball.ua, 21.11.23).

Сергій Ребров теж вважає, що в епізоді з Мудриком був чистий пенальті. Однак VAR з якоїсь причини не став виносити перегляд відеоповтору в публічну площину. Чому — питання.

А що до власне гри зауважив: «Ми грали проти чинних чемпіонів Європи, і дуже важливоко в матчі з такою командою пресингувати зі стартових хвилин. Тому в першому таймі сконцентрувалися на обороні, а після перерви стали діяти більш інтенсивно і завдяки цьому створювати моменти біля чужих воріт.

Звичайно, хлопці дуже засмучені тим, що не здобули необхідного результату. Але, вважаю, вони показали хорошу гру, і я можу їм лише подякувати. Нагадаю, перед початком відбірного циклу, дивлячись на склад нашої групи, мало хто вірив у збірну України. Але, думаю, ми гідно виступили і показали справжній український характер» (Dynamo.kiev.ua, 21.11.23).

Велика перемога в Мурсії

Молодіжна збірна України (U21) у п’ятницю, 17 листопада, в іспанській Мурсії обіграла Люксембург (4:0) і здобула четверту перемогу поспіль на старті кваліфікації Євро-2005. Наша команда очолює турнірну таблицю групи F (12 очок), на три бали випереджаючи англійців і на шість — сербів. 21 листопада суперником синьо-жовтих буде Азербайджан. Решта матчів відбору відбудуться вже наступного року.

«У нас були різні пропозиції щодо проведення цих двох домашніх поєдинків. Для мене важливими були гарна погода і гарне поле. І коли з'з’явився варіант із Мурсією, обрали його», — пояснив місце вибору зустрічей іспанський наставник української «молодіжки» Унаї Мельгоса (Suspilne.media, 15.11.23).

Та додав: «Чи буде відчутною підтримка глядачів, як це було в Словаччині? Сподіваюся. До Іспанії приїхало чимало українців з початку війни, вони проживають у різних регіонах, у Мурсії — зокрема. Тож, вважаю, люди захочуть прийти підтримати нас. Хоча я завжди кажу, що ми маємо давати вболівальникам більше, ніж вони дають нам».

Щодо кадрів, то через пошкодження поза грою в матчі з Люксембургом опинився одесит Брагару. Натомість із резерву національної команди після консультацій із Сергієм Ребровим був переведений динамівець Ванат.

«Щодо Люксембургу, то це команда з великим бажанням, доволі організована, має хороших виконавців, особливо швидких в атаці. Ми маємо бути обережними з нею. У першому матчі, який ми виграли 3:0, я видихнув лише після того, як ми забили третій гол — уже в компенсований час. Люксембург більше грає на контратаках, діє вельми агресивно, і ми знаємо про це», — поділився Мельгоса своїми враженнями про найближчого суперника (Suspilne.media, 15.11.23).

Зрештою підопічні іспанського фахівця зовні без проблем з великим рахунком здолали опонента — 4:0. Відзначилися динамівці Владислав Ванат і Назар Волошин, а також Арсеній Батагов із «Зорі» та Ігор Краснопір з «Оболоні». В активі Волошина до того ж дві результативні передачі. Слід зауважити, що практично протягом усього другого тайму люксембуржці грали без вилученого Бербері, і саме в цей період матчу синьо-жовті відзначилися трьома голами. А відкрив рахунок на 35-й хвилині Владислав Ванат.

«Можна сказати, що спрацювала динамівська зв’язка. Перед грою я якраз запитував у Назара, коли він мені вже, нарешті, гольову віддасть. Він голи забиває, а гольові передачі не віддає. Сьогодні Волошин віддав. Сподіваюся, так і далі буде», — з часткою жарту зауважив автор першого голу (Dynamo.kiev.ua, 18.11.23).

А ще додав: «Розумів, що в мене мало шансів зіграти з Італією за національну команду, тому опинився в молодіжній збірній. Сьогоднішня оцінка моєї гри? Напевно, міг би і краще, але ж гол забив, а це головне. Хочу сказати спасибі за підтримку вболівальникам, сьогодні на трибунах їх було багато. А ще спасибі нашим воїнам — за захист країни».

Щодо власне розвитку подій у матчі, то сайт Football24.ua зазначав: «Люксембург з перших хвилин практично всією командою відійшов на свою половину, не даючи українцям вільного простору. За таких умов великого значення набували довгі паси, яких було чимало. І на 35-й хвилині наші нарешті забили. Пройшло чергове закидання Батагова, Волошин зліва увірвався в штрафний і покотив у воротарський на Ваната, який без проблем вразив порожні ворота.

До кінця тайму рахунок не змінився. Українці пішли на перерву з мінімальною перевагою. А на початку другої половини Бербері отримав другу жовту картку за фол проти Бражка і залишив Люксембург у меншості. У підсумку чергова перемога України. Після нервового першого тайму і отримання чисельної переваги синьо-жовті влаштували розгром» (17.11.23).

«Я не повністю задоволений матчем, — зі свого боку зізнався Унаї Мельгоса. — Ми мали шанси і в першому таймі, і в другому, але шанси в першому мені сподобалися менше. Попросив футболістів грати з більшим акцентом на атаку, і це спрацювало.

Нам потрібно було знайти місця, куди віддавати передачі на хід, знали, що суперник діятиме з високою лінією захисту. Від Рубчинського в першому таймі та Ваната в другому були класні забігання. Також погодився, щоб В'юнник і Волошин після перерви помінялися флангами. Вони пограли деякий час так, але потім відійшли на свої позиції. Утім, така варіативність нам знадобиться в майбутньому» (Suspilne.media, 18.11.23).

Крута гойдалка на Мальті

Юнацька збірна України (U19) з 15 до 21 листопада брала участь у кваліфікаційному турнірі Євро-2024 для футболістів свого віку (не старших за 2005 рік народження), що проходив на Мальті. Суперниками підопічних Олега Кузнєцова були команда господарів, а також Косово і Словаччина.

По два найсильніші колективи кожної з груп отримували путівки в еліт-раунд. Плюс додаткова перепустка для команди, що посіла третє місце з найкращими показниками.

Для участі в турнірі Кузнєцов запросив 21 виконавця: 15 представляли сім вітчизняних клубів, ще шестеро — легіонери. А що стосується новачків, повідав: «Якщо на нещодавній збір у Південній Кореї було запрошено багатьох нових гравців, то зараз акцент зроблено на тому, щоб футболісти були з ігровою практикою.

За Тимуром Тутеровим ми стежили давно, коли він ще виступав за „Колос“. Зараз він стабільно грає за молодіжний склад „Сандерленда“. Хороші відгуки про Олександра Піщура, високого нападника з „Академії Пушкаша“. Непогано себе проявляє в Іспанії Богдан Мануйлов. Сподіваюся, ці хлопці нам допоможуть. Хоча на підготовку в нас буде, по суті, два повноцінні робочі дні„ (Uaf.ua, 13.11.23).

60-річний віце-чемпіон Європи працює в структурі юнацького футболу ФФУ/УАФ із 2010 року, а нинішню команду очолює з 16-річного віку гравців. До цього входив до тренерського штабу національної збірної, з якою брав участь у ЧС-2006. Тож досвіду йому не позичати, як і відповідальності за результат. Хоча результати, скажімо прямо, не завжди вражали.

Досить обережний Кузнєцов був в оцінці суперників: "Найбільше інформації збирали щодо збірної Мальти, оскільки зустрічаємося з господарями в першому турі. А на Косово та Словаччину подивимося на самому турнірі.

Не був би категоричним з приводу фаворитів. Мальтійці вдома будуть надмотивовані. З Косовом зустрічалися і перемагали, але це був дуже складний для України поєдинок. А Словаччина завжди мала перспективну молодь. Тому не став би виділяти якусь збірну. Усі мають приблизно рівні шанси на успіх. Однак іншої мети, окрім як пробитися до еліт-раунду, наша команда не має“ (Uaf.ua, 13.11.23).

Залишалося тільки реалізувати мрію. І почали підопічні Кузнєцова цілком гідно — з перемоги над Мальтою (3:1). Цікаво, що два голи в матчі забили дебютанти — Мануйлов і Тутеров, а ще один в активі динамівця Пономаренка, який, утім, записали як автогол одного з гравців господарів.

„Відкрили рахунок підопічні Кузнєцова доволі курйозно, — описував події в матчі журналіст Тарас Котів. — Богдан Мануйлов подав штрафний з лівого флангу, снаряд перелетів через голкіпера, який необачно далеченько вийшов, та опустився вже у сітці“ (Football24.ua, 15.11.23).

Сталося це на 17-й хвилині. Наша команда мала ще низку моментів, щоб збільшити перевагу, але на 59-й пропустила сама. Мальтійці хитро закрутили з кутового — м’яч чи то зачепив Пономаренка, чи то перелетів над Фесюком. Довелося вмикати додаткові оберти.

„Матвій Пономаренко заробив небезпечний стандарт на межі штрафного майданчика і сам спритним ударом низом перехитрив голкіпера. А потім дніпровський центрбек Мельниченко перехопив м’яч на своїй половині, пройшов правим краєм і викотив під удар Тутерову. Вінгер "Сандерленда“ майстерно розібрався на паузі з двома мальтійцями та прошив воротаря», — підбив підсумок поєдинку Тарас Котів (Football24.ua, 15.11.23).

Що трапилося за три дні, сказати важко, але Косову наша команда поступилася з великим рахунком (0:4).

І тепер подальшу долю юнацької збірної України мав вирішити заключний поєдинок у групі проти Словаччини, який відбувся 21 листопада. У словаків підопічні Кузнєцова впевнено виграли — 4:0 (голи забили Єрмачков, Деркач, Міхавко та Пономаренко) і, таким чином, виконали завдання, вийшовши до еліт-раунду змагань (матчі цієї стадії відбудуться вже наступного року).

Віктор ЖУРАВЛЬОВ

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости