Український півзахисник польского «Ракува» Владислав Кочергін подбив підсумки першої частини сезону для своєї команд и для себе особисто (33 матчі у всіх турнірах, 6 голів, 3 асисти).
Владислав Кочергін— Владе, чемпіонат Польщі пішов на зимові канікули. «Ракув» розривався між Екстраклясою, єврокубками та Кубком Польщі. Як оціните першу частину сезону?
— Це для «Ракува» перший єврокубковий сезон,ми продовжуємо боротьбу за чемпіонство, вийшли до чвертьфіналу Кубка Польщі (в лютому «Ракув» поїде в гості до «П’яста» з Ґлівіце, — прим. ред.). Я вважаю, що ми добре відіграли цей проміжок часу.
— Як команда готуватиметься до поновлення сезону?
— В нас будуть збори в Туреччині. Суперники — «Лудогорець», «Марибор» та «Дніпро-1».
— «Ракув» зустрічає свята на четвертій сходинці в Екстраклясі, маючи гру в запасі. Команді під силу надолужити відставання у 9 очок від лідируючого «Шльонська»?
— Минулого сезону в нас не було єврокубків, тому всю дистанцію пройшли досить рівно. Фізично і психологічно досить складно грати кожні 3−4 дні. Команди, не задіяні в єврокубках, можуть скористатися своїм шансом, як це зробили «Шльонськ» та «Ягеллонія». Попереду багато матчів, щоб виправити цю ситуацію. Після відпустки ми зможемо зосередитись на чемпіонаті та Кубку Польщі.
— Матчі проти яких суперників вам запам’яталися найбільше?
— Можу назвати кілька матчів. Найбільш пам’ятними стала перемога над «Легією» (2:1). Мені вдалося забити, дуже важлива для нас перемога.
Далі матч зі «Штурмом» (1:0) в Лізі Європи, бо це історична перемога для «Ракува». Само собою, поєдинки проти «Спортинга» (1:2, 1:1) та «Аталанти» (0:4, 0:2). Команди дуже хорошої якості.
— Шлях «Ракува» в єврокубках справді видався історичним. Чемпіон Польщі у кваліфікації Ліги чемпіонів пройшов всю дистанцію в 4 раунди та подарував євроосінь. Складно було подолати шлях довжиною в 14 матчів?
— Дуже тяжко. В нас був період, коли багато знакових гравців травмувалося. Грали кожні 3−4 гри. Багато людей прийшло в команду. «Ракув» відрізняється тим, що гра поставлена на взаємодіях. Кожен футболіст повинен знати, що робити в пресингу, при грі в обороні. Новачкам знадобився час, щоб все зрозуміти.
— Що відчуває футболіст, коли вперше слухає гімн Ліги чемпіонів безпосередньо на полі?
— Почути гімн Ліги чемпіонів на футбольному полі — мрія кожного футболіста, і я — не виключення. Завжди мріяв зіграти в цьому турнірі, тож почути цю мелодію було приємно. Коли ми вийшли на гру з «Копенгагеном», пішов дощ і це ще більше закарбувало в пам’яті цю мить.
— «Ракув» реально претендував на вихід в груповий раунд Ліги чемпіонів, однак поступилися «Копенгагену» (1:1, 0:1) за підсумками плей-офф. Чого не вистачило?
— Зовсім трохи. З «Копенгагеном» не пощастило отримати в першому матчі гол у власні ворота, потім нам скасували взяття воріт через сантиметровий офсайд. В матчі-відповіді отримали нелогічний м’яч з 40 метрів. Ми не повинні пропускати такі голи.
Потрібно не забувати, що єврокубки ми грали не у Ченстохові, а у Сосновиці. Підтримка була справді хорошою, але чогось не вистачало. Десь це могло вплинути на такий результат в єврокубках.
— Влітку «Ракув» залишило кілька провідних футболістів чемпіонської команди, а на їхнє місце прийшло багато новачків. Зараз новенькі вже призвичаїлися до футболу, який сповідує команда?
— В команду прийшли хороші футболісти, які потребували часу на адаптацію. Хтось більше, а хтось менше для того, щоб зрозуміти, як ми граємо командно, обороняємось, атакуємо та решту дрібничок, які мають значення у побудові гри «Ракува».
Досить непросто прийти та з ходу стати бойовою одиницею, коли щотижня ти граєш важливі матчі. На початку було важко, а зараз вийшли на високий рівень та приносять користь команді.
— Творець чемпіонського «Ракува» Марек Папшун залишив команду після семи років роботи на чолі команди. Зараз клуб тренує його асистент Давид Шварга. Гра команди сильно змінилася?
— Основні принципи, які були при Папшуні, збереглися. Шварга додав свої деталі, які можуть допомогти нам буде ще кращими. Коли ми граємо проти команди за лінією м’яча, я вище підіймаюся третьою десяткою і насичую певну ділянку поля в пресингу.
— Прізвище Папшуна часто можна було почути в наших медіа в контексті можливого призначення в «Шахтар» або «Динамо». Кому з наших грандів його футбол міг би підійти?
— Я думаю, що для «Динамо» стиль Папшуна підходив би краще, тому що в нього все закладено на інтенсивності, на спринтах. Як ми бачили при Луческу, «Динамо» також грало в інтенсивний та вертикальний футбол. Щось схоже сповідує Папшун.
— Чи багато команд в Екстраклясі грають в простий футбол?
— Рівень всього чемпіонату Польщі дуже пристойний. Більшість команд подібного рівня, змагається за чемпіонство.
— Досвід гри в УПЛ стає в нагоді проти таких суперників?
— Так. Досвід гри за «Зорю» в УПЛ та єврокубках мені допомагає. Мені дуже подобається, як поляки вболівають, їхнє ставлення до футболу. Завжди повні стадіони, відчуваєш себе футболістом.
— З «Ракувом» ви виграли всі можливі титули у Польщі, засвітилися в Європі. Що далі?
— Зараз повністю сконцентрований на «Ракуві». Хочу бути корисним для своєї команди.
— Контракт з «Ракувом» дійсний до 2025 року. До вас є інтерес з боку інших команд?
— Не можу сказати. Можливо він є, але я нічого не знаю.
— Успішні виступи за «Ракув» можуть сприяти вашому потраплянню в топ-чемпіонат?
— Хотілося б спробувати себе в топ-5 європейських чемпіонатів. Спробувати себе на тому рівні. Повинно скластися багато речей так, щоб там опинитися. Залежить від багатьох дірбниць.
— А серед чемпіонатів топ-5 є улюблений?
— З дитинства симпатизую «Реалу». Якщо є можливість подивитися футбол, то перевага буде у Ла Ліги. Слідкую за всіма нашими українськими легіонерами, зокрема за «Жироною», яка показує класний рівень.
— Польщу дуже часто ставлять в приклад Україні в футбольному плані. Що могла б УПЛ взяти за приклад?
— Через війну, а перед цим COVID-19, у нас в Україні немає вболівальників на стадіонах. Після нашої перемоги можна більше уваги звернути на навколофутбольні речі. Клуби Екстракляси потужно просувають себе на телебаченні та в соцмережах. Є телепул. Все це на дуже високому рівні.
— Ваша успішна гра за «Ракув» залишається поза увагою тренерського штабу збірної України. Ви для себе знайшли відповідь?
— Звісно, хочеться отримати запрошення в збірну України, але не зациклююсь на цьому. Я виходжу на кожен матч за «Ракув» грати на максимум, а решта залежить від Сергія Станіславовича. Я буду щасливий, якщо це трапиться. Якщо ні — вболіватиму і сподіваюся побачити нашу команду на Євро-2024.
В збірній України зараз дуже серйозна конкуренція, тому я стараюся прогресувати і показувати той футбол, щоб на мене звернули увагу.
— У вашому доробку є один поєдинок у складі збірної. Восени 2021 року ви зіграли у спарингу проти Чехії (1:1). Що запам’яталося з того відрядження?
— Коли змалечку займаєшся футболом ти завжди мрієш потрапити до збірної. Це почесно представляти свою державу. Для мене це було дуже приємно і дало мотиваційний поштовх тримати рівень. Дуже був радий, що мене запросили і дали можливість дебютувати.
— З появою Сергія Реброва на чолі збірної України вважалося, що ваше запрошення — питання часу. Готуючись до інтерв’ю, прочитав, що, коли Ребров очолював «Динамо», то він розглядав вашу кандидатуру. Можете пролити світло?
— Я чув про це. Пройшло дуже багато часу. Це вже не має ніякого значення.
— Попереду на збірну чекає плей-офф за вихід на Євро-2024 через Лігу націй. Як розцінюєте шанси нашої команди?
— Я вважаю, що нашій збірній все під силу. Потрібно добре налаштуватися, показати свою гру, яку ми бачили під керівництвом Сергія Реброва. Все в наших руках.
— Вам подобається футбол, який демонструє збірна України?
— Так. Ми почали грати з позиції сили. Важливим є те, що почали здобувати потрібний результат.
Олександр Карпенко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
