Реєстрація, після якої ви зможете:

Писати коментарі
і повідомлення, а також вести блог

Ставити прогнози
та вигравати

Бути членом
фан-зони

Зареєструватися Це займе 30 секунд, ми перевіряли
Вхід

Колонка Олександра Липенка. «Я жив у щасливий футбольний час»

2024-01-05 11:32 «Я жив у щасливий футбольний час», — так назвав свою другу книжку Леонід Буряк — знаменитий ... Колонка Олександра Липенка. «Я жив у щасливий футбольний час»

«Я жив у щасливий футбольний час», — так назвав свою другу книжку Леонід Буряк — знаменитий футболіст, заслужений майстер спорту, п’ятикратний чемпіон і семиразовий володар Кубка СРСР, володар Кубка Кубків і Суперкубка УЄФА 1975 року. Заслужений тренер України, найкращий тренер країни 1994 і 1995 років.

Зараз Леонід Йосипович є послом ФК «Динамо» (Київ). Пропоную вашій увазі ще кілька фрагментів із цієї книги.

Леонід Буряк. Фото - А.Попов

Освідчення в коханні на параді олімпійців

Відкриття Олімпіади-1976 у Монреалі — це як день чудес. Одне з них чекало на мене. Коли я крокував у колоні на параді учасників Ігор і ми біговою доріжкою огинали крутий сектор, у шумі переповнених трибун почув: «Льоня, Льоня, Льоня!». Дивлюся — наші «художниці»: Жанна, Іра Дерюгіна, Галіма Шугурова. Махають руками. Наших дівчат запросили на Олімпіаду, щоб вони могли продемонструвати можливості художньої гімнастики, про включення якої в олімпійську програму вже активно йшли розмови.

Звісно, за першої ж нагоди я перебрався до них. Спалахнув вогонь Олімпіади, зазвучав олімпійський гімн. Мурашки забігали по шкірі. Тримаючи мене за руку, Жанна прошепотіла: «Як добре!.. Я щаслива, що ми разом». «Я теж», — відповів я. Не відриваючи очей від священного вогню, я неголосно сказав Жанні: «Ти згодна?». «Із чим, Ленечко?» — перепитала вона. І я випалив: «Хочу, щоб ти стала моєю дружиною. Ось повернемося, закінчу сезон — і давай весілля зіграємо». — «Оленю, це можна вважати освідченням у коханні?!» — «Вважай це поясненням. Так так чи ні?» — «Так, звичайно так!»

Еталон мужнього чоловіка

Мене з Юрієм Федоровичем Кравченком дружба пов’язувала не один рік. Будь-якому чоловікові приємно, коли його вважають мужнім. Але що таке мужність? Якими критеріями оцінюється ця якість? Питання, звісно, риторичне. Для мене мужній чоловік — це Юрій Кравченко. Той Кравченко, який у середині 90-х, будучи міністром внутрішніх справ України, у бронежилеті та з автоматом напереваги протягом двох діб практично без відпочинку разом зі своїми підлеглими, ризикуючи життям, займався «зачисткою» Кримського півострова від організованих бандитських формувань. Але ж цілком міг керувати цим процесом по рації або телефону. Хто або що штовхало його тоді на передову під кулі в мирний час?

Але одного разу я набрав його номер, а ми зідзвонювалися щодня, і мені ніхто не відповів. Того трагічного ранку Юрія Федоровича не стало...

Які секрети забрав він із собою? На жаль, цього ми вже, ймовірно, ніколи не дізнаємося...

Будував роботу на творчих принципах Лобановського

На початку 70-х мені обіцяли дати в Києві двокімнатну квартиру. Але постійно відтягували з вирішенням питання. Разом із Лобановським я зайшов у «високий» кабінет. Його господар навідріз відмовився стримати дане слово. Я мало не розплакався від досади — адже обіцяв же!..

Васильович сказав мені їхати на тренування, обіцяв усе владнати. Я й не думав, що йому вдасться це зробити. Увечері того ж дня він сам зайшов до мене в кімнату в старому корпусі бази в Конча-Заспі і якось буденно вимовив: «Ну, тримай свій ордер на квартиру. На новосілля хоч запросиш?»

Із Лобановським я виграв усе, про що міг тільки мріяти. Звання чемпіона СРСР, володаря Кубка країни, Кубок Кубків і Суперкубок УЄФА, став заслуженим майстром спорту. Він виліпив із мене професіонала, довгі роки був моїм поводирем у світі футболу. Коли і я став тренером, то будував свою роботу на його творчих принципах. Для мене він назавжди залишиться старшим товаришем і духовним наставником.

Особливі непередавані почуття

Як швидко летить час... Колись для мене це була порожня фраза, нині ж — наповнена особливим філософським змістом, забарвлена цілою гамою почуттів. Нині ми з Жанною переживаємо особливі непередавані відчуття. Тому що ми — дідусь і бабуся! Андрій і Оксана подарували нам п’ятьох онуків.

Це означає, що наше сімейне щастя багаторазово зросло. Ми радіємо йому і намагаємося, як і колись, нести його по життю обережно й побожно, наче по самі вінця наповнену чашу — щоб, не дай Боже, не розплескати, не зронити жодної крапельки.

Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua

Кращий коментар

auto-zatko
Złatko . - Старожил
05.01.2024 11:38
Ні, хлопці, ви хоч пост фактум перечитуєте, що ви пишете? Жанна що, так і називала чоловіка? "Оленю"? Я розумію, що то дрібниці, але ж то не я журналіст, і не веду колонку на сайті, а ви!

Читати всі коментарі (3)

Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини

RSS
Новини
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть