Українська тенісистка Ольга Янчук, також відома, як колишня дівчина та мама сина вінгера «Динамо» Жерсона Родрігеса, розповіла, як нині справи у футболіста.
Ольга Янчук і Жерсон Родрігес— Ви в курсі останніх проблем із законом Жерсона?
— Так, звичайно. Я в курсі усіх ситуацій. Ми на зв’язку кожен день. Насправді багато пишуть неправдивого. Зараз він тренується у Словаччині, і в нього все добре. У наступному матчі він повинен грати.
Коли я все це читаю у ЗМІ, то також ставлю йому питання. Він відповідає: «Можеш нічого не читати. Питай напряму в мене. У мене все добре».
— Пишуть, що його зі збірної Люксембургу можуть виключити.
— Наскільки я знаю, то ситуація зараз 50/50. Від Жерсона я не чула, що це вже прийняте рішення. Я все ж відштовхуюся не від новин у пресі, а від його слів.
— А у якому статусі ви зараз перебуваєте із Жерсоном?
— Та ми й самі не знаємо (сміється, — прим. Д. В.). У нас все вагається туди-сюди. Точно сказати, що разом, я також не можу. Начебто якось щось...
У нас збереглися дуже хороші стосунки. Ми — найкращі друзі. Спілкуємося дуже класно. Скоро із малим збираємося до нього летіти. У Словаччині я жити поки не готова. Мені подобається Київ. Однак подивимося, як піде.
— Жерсону інкримінують домашнє насильство. Він колись застосовував до вас фізичну силу?
— Ні. Тому мені було дуже важко повірити в цю інформацію. Я його захищала та навіть в інстаграмі записувала сторіс, де казала, що не вірю, що він комусь міг завдати шкоди. Хоча його визнали винним. Я була шокована, бо на мене він ніколи руку не підіймав.
— А як ви взагалі познайомилися?
— Коли він тільки перейшов до «Динамо», нас у ресторані познайомили спільні друзі. Все якось дуже швидко відбулося, і через два тижні ми вже зустрічалися. Ще за два він сказав: «Давай жити разом».
В мене вперше так сталося. В нього також, як він розповідав. Хоча, не знаю... Спалах між нами стався (сміється, — прим. Д. В.).
Потім я разом із ним переїхала до Туреччини, коли він відправився грати за «Анкарагюджю». Тим ми вже повноцінно були разом, і я завагітніла. Через пів року ми повернулися до «Динамо», а потім він захотів грати не в Києві.
— Як ви спілкувалися на початку? Він, напевне, навіть мови не встиг вивчити.
— Спілкувалися англійською. Він її добре знає. Я також із дев’яти років жила у США, тому вільно нею володію.
— Чим він вас підкорив?
— Своїм ставленням до мене, вчинками. Коли Жерсон прилітав, то завжди щось привозив. Це могло бути чимось дрібним і недорогим, але мені було важливо, що він згадував про мене. Ми були 24/7 на зв’язку. Засинали та просиналися із камерою.
— Йому наша кухня подобалася? Ви йому щось готували?
— Так, готувала йому і борщ, і деруни. Йому подобалося. Хоча перші страви він не їсть. Взагалі, він дуже любить пасту. З ним в цьому плані дуже легко та просто жити. Можна було не напружуватися сильно. Він казав: «Не заморочуйся, відвари мені пасту і буде достатньо».
— Яким був найромантичніший жест від Жерсона?
— Коли він організував нам романтичну вечерю ще до мого переїзду до нього. Все приготував, поставив трояндочку на стіл, трояндочки у кімнаті, музика, свічки... Це було один раз, але запам’яталося найбільше. Бо Жерсон та романтика — це несумісне.
— На ваших очах Жерсон порушував спортивний режим?
— Так, порушував. Хоча я намагалася із цим боротися. Ви ж знаєте, якщо доросла людина щось хоче робити, то йому неможливо заборонити. Намагалася контролювати, наскільки могла. Начебто непогано виходило.
Особисто я, коли грала в теніс, то, можна сказати, зовсім не гуляла. Я не вживала алкоголь і нічного життя в мене не було. Я концентрувалася лише на тенісі. Ось зі свого боку і підказувала йому.
Мені здається, що до знайомства зі мною він був більш гулящим. Його найкращі друзі з Люксембургу говорили мені, що він змінився. Можливо, це і не моя заслуга, а він сам зробив висновки. Яка зараз ситуація, я не знаю, бо ми не живемо разом.
— Жерсон міг, наприклад, о п’ятій ранку прийти додому з клубу, а потім піти на тренування?
— Таке дуже рідко бувало. На початку його кар’єри в «Динамо» ставалися подібні косяки, але, мабуть, йому в команді щось сказали, і він перестав так робити.
В більшості випадків, якщо вони вигравали, то після матчу командою могли піти кудись. У вихідні ми усі також збиралися. Такі дні він не пропускав!
Якщо напередодні матчу йому дуже хотілося гуляти, то я просила, аби це хоча б було вдома. Щоб під наглядом знаходився. Приїздили до нього і друзі з Люксембургу, і динамівці. Жерсон добре із Сідклеєм, Томашем Кадаром, Момо Кадірі дружив... За вечерею вони могли трохи випити.
— А правда, що тренери футболістам перед матчами забороняють сексом займатися?
— Жерсону це не заважало.
— Як у Жерсона складалися відносини із тренерами «Динамо»?
— Я в це особливо не влізала. Більше намагалася підтримувати, коли він травмувався, або в нього щось не виходило.
Знаю, що він добре спілкувався із Мірчею Луческу. Завжди, коли приходив, то говорив про нього щось позитивне. Тому в мене склалося враження, що в них був хороший контакт.
— У Жерсона ще рік контракту із «Динамо». Він збирається повертатися до Києва?
— Він казав мені, що не збирається повертатися. Іноземці все ж трішки інакше сприймають війну. Думаю, він залишиться грати у Європі. Зараз йому подобається в Словаччині.
— Чому ви все ж розійшлися із Жерсоном?
— Скоріше за все, на це вплинула відстань. Я займалася своєю школою, розвивала її. Мені потрібно було бути у Києві. Я не могла із ним постійно знаходитися у Франції.
Коли почалася війна, то я переїхала до Туреччини. Там в мене була депресія через події в Україні та те, що я не бачилася із батьками. Він постійно був на тренуваннях та матчах, а я залишалася вдома із дитиною та нянею. Почалися постійні сварки...
Коли я повернулася до Києва, то відчула полегшення. Тут мені було набагато спокійніше. Якби він залишився грати у Києві, то, мабуть, все склалося б інакше.
— Ви кохали Жерсона чи це все ж був короткочасний спалах?
— Я й досі його кохаю. Тому в нас поки незавершена історія. Він для мене — найближча людина, якщо не рахувати батьків та дитину. Я усе можу йому довірити та розповісти. І він також може поділитися. Якщо погано, то ми завжди один одному телефонуємо.
— Жерсон спілкується із сином? Матеріально допомагає?
— Звичайно-звичайно. В цьому плані все добре. Він дуже любить малого. В нього ж в Люксембурзі ще один син. Тому він до дітей добре ставиться.
Дмитро ВЄНКОВ
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
