Відомий український тренер Володимир Шаран розповів, що думає і відчуває після матчу 1-го туру групового етапу Євро-2024 Румунія — Україна (3:0).
Володимир Шаран— Усі ми очікували на стартову перемогу, яка могла б стати вкрай важливою для нашого футболу та країни загалом. Особливо, якщо враховувати нинішню ситуацію в Україні. На жаль, цього не сталося. Мені вже почали телефонувати навіть із-за кордону — з Німеччини, Польщі. Усі запитували: «Що скажеш?». А що я буду говорити? Перебуваю в шоці, як і кожен українець, хто всім серцем уболівав за наших хлопців.
— І все ж: що думаєте з приводу такого несподіваного фіаско?
— Знаєте, до старту чемпіонату Європи я мовчав, адже ще в грі зі збірною Німеччини сподівався, що в нашій національній команді буде награватися склад. А потім — зі збірною Польщі. Однак у нас усе тривали експерименти, експерименти...
Практично основним складом зіграли лише з Молдовою, яка є надто слабким суперником для того, щоби зробити якісь висновки щодо моделювання гри у стартовому матчі чемпіонату Європи. Хоча ми розуміли, що Румунія теж буде закриватися. Однак румуни — це не збірна Молдови, що ми в понеділковому матчі й побачили.
І я вже не раз казав, що як ти не крути, а ігрова дисципліна і порядок все ж таки більшою мірою б’є клас. А якщо цього класу немає, то все в грі вирівнюється і перемагає та команда, яка більше виконує тренерські вимоги.
У нинішній збірній Румунії мені відоме тільки прізвище її капітана, більше з футболістів «Триколор» нікого не знаю. А ось румунська «молодіжка» — непогана була торік команда. Зараз це покоління гравців намагається заявити про себе і в національній збірній, але поки що в цьому процесі триває перехідний етап. Але як би там не було, а румуни довели дієвість свого стилю. У румунській команді я побачив «Олександрію» тієї пори, коли я працював у ній головним тренером.
— У чому бачите паралелі?
— Насамперед, це організація гри в захисті. Тому що для мене фундамент командної гри — це саме побудова оборони, спрямована на збереження воріт у недоторканності. Утім, це аж ніяк не означає, що ми повинні тримати глибину оборони. Ні. Потрібно правильно використовувати три варіанти оборони: це глибина, середня зона і, звісно ж, пресинг.
І ось у перші двадцять хвилин матчу в Мюнхені збірна Румунії показала, як правильно грати за глибини оборони, коли ініціатива була повністю віддана українській команді. І коли коментатор під час трансляції в середині першого тайму сказав, що за статистикою кількість передач нашої збірної майже вчетверо перевищує аналогічний показник румунів, я було подумав: «Невже у футболі роль відіграють тільки передачі?!». Так, звісно, контроль м’яча — це здорово, але якщо повертатися до мюнхенського поєдинку, то в нас жодного моменту не було. І коли я побачив, що після двох флангових передач Коноплі тільки один Довбик перебував біля воріт, а при цьому ні Судакова, ні Мудрика, ні Шапаренка не було поруч, то для мене це було дивно.
Як тут не згадати матч-відкриття між збірними Німеччини та Шотландії, коли в перші двадцять хвилин у штрафному майданчику британців гостювали п’ять гравців команди господарів? Чи варто тоді дивуватися, що німці буквально знесли Шотландію. Це було зроблено за рахунок того, що «включення» були за спини захисників і в ті зони, звідки забиваються м’ячі.
Повторюся: так, контроль м’яча — це дійсно красиво, але найголовніше полягає не в цьому. Якщо йдуть флангові передачі до чужих воріт, а нікого з гравців збірної України у штрафній зоні немає, то як ви можете забивати?! Як взагалі можна за таких умов створити моменти? Контроль м’яча без завершальних ударів — утопія для футболу.
— Ви згадали про гравців середньої ланки, від яких у матчі з румунами очікували значно ефективнішої гри...
— Судаков занадто часто зловживав індивідуальною грою. Були ситуації, в яких потрібно було віддавати передачі, а він із цим явно затягував. У Мудрика було теж саме. В одному з характерних епізодів його пресингували, «накривали» одразу кілька гравців, тож Михайлу варто було відпасувати партнеру під ударну позицію — зокрема, Степаненку.
Але всього цього не було, люди просто грали на себе. Цьому, чесно кажучи, я дуже здивувався. І невдовзі наша збірна отримала гол, після чого, як завжди, потрапили під психологічний прес. Виникла розгубленість і було видно, що футболісти не знають, що робити. Почалася хаотична біганина вперед із відкриванням, що ні до чого не призвело. А ось у румунів усе вийшло навпаки: з’явилася впевненість, після чого нам забили другий м’яч, а потім на куражі й третій.
— Як оцінюєте дії голкіпера Андрія Луніна в цьому матчі?
— На превеликий жаль, у другому пропущеному м’ячі він нас не виручив. І у випадку з першим під час виконання передачі наш воротар помилився. А третій гол — це взагалі. Два румунських футболісти розігрують «стандарт», а в нас тільки один гравець вибігає. Чому не вибігав другий?! Як таке може бути? Я не розумію. Не треба, щоб одразу два гравці висувалися на фланг. Румуни беруть і на замаху спокійно прибирають Шапаренка, йде передача з флангу — і отримуємо третій гол.
Це просто жах. Для мене, втім, як і для всіх людей, хто підтримує збірну України, це було щось на кшталт удару під дих. Якщо у двох наступних матчах — зі Словаччиною та Бельгією буде така сама гра, то тоді про що ми можемо говорити?
— У чому бачите основну причину стартового фіаско?
— У діях суперника я побачив ігрову дисципліну, порядок і зарядженість на боротьбу. А ось у наших футболістів, мені здається, була присутня скутість. Вони виходили перед грою — і це було помітно. Я не думаю, що була якась самовпевненість. І хоча на початку матчу була активність в атаці, але до загострення справа так і не доходила.
Можливо, певний відбиток на футболістів збірної України наклав надлишок інформації щодо їхніх трансферних сум. Як на мене, занадто сильно роздмухали рівень наших гравців — зокрема, таких як Судаков, Шапаренко. Ці суми захмарні. Водночас мало кому відомі румуни всіх синьо-жовтих зірок просто «перекусили». Ще раз кажу: у виконанні збірної Румунії побачив «Олександрію» кращих часів.
— Яким вам бачиться подальший перебіг подій у нашій групі?
— Після чергової сенсації, якою стала перемога Словаччини над Бельгією, ситуація в групі в наступних матчах може загостритися так, що стане важко прогнозованою. Та все ж я сподіваюся, що гіркий урок від Румунії змусить збірну України зробити серйозні висновки і два заключні поєдинки вона проведе на максимумі своїх можливостей.
Андрій Писаренко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
