Колишній голкіпер кількох українських клубів Вадим Деонас розповів, що думає про матч 1-го туру групового етапу Євро-2024 Румунія — Україна (3:0).
Вадим Деонас— Хочу сказати ось що. Щоб наша збірна завжди грала вдало у фінальних частинах чемпіонату світу та Європи, потрібно, по-перше, мати в складі хоча б одного одесита. На чемпіонаті світу 2006 року в національній команді був вихованець одеського футболу Андрій Воронін, зараз у ній Георгій Бущан. Як одного, так і іншого всі називали «душею збірної». Вони каламбурили, жартували, використовували різні приколи. Тобто, створювали позитивну атмосферу в колективі.
Хоча в потрібний час поводилися в грі з усією серйозністю, як і належить справжнім професіоналам.
По-друге, судячи з гри з Румунією, нам потрібно переходити до варіанту «Б». Це варіант 2006 року, коли на світовій першості в тій самій Німеччині перший матч ми програємо з великим рахунком (Деонас проводить паралель між програшем 0:4 від Іспанії на ЧС-2006 з нещодавньою поразкою 0:3 від Румунії — прим. ред.), далі з невеликими проблемами виходимо з групи. Першу гру кваліфікації нинішнього чемпіонату Європи ми виграємо в серії пенальті, а в півфіналі програємо майбутньому чемпіону Європи. (Посміхається).
— У разі, якщо ваш «варіант Б» справді втілиться в життя, то для головного тренера нашої збірної Сергія Реброва це буде справжнім бальзамом на серце...
— Якщо говорити про тренерську тему, то висловлю свою думку. Вважаю, що найвідчутніший крок зі зміни гри збірної України було зроблено за Андрія Шевченка. Скажу відверто: коли йшлося про призначення Сергія Реброва на посаду головного тренера національної команди, я чекав його з великими надіями. Адже він був дуже успішним як клубний тренер: вигравав чемпіонство в Україні з «Динамо», в Угорщині з «Ференцварошем», в ОАЕ з «Аль-Айном», ставав віце-чемпіоном у Саудівській Аравії з «Аль-Ахлі».
Ребров уже рік на чолі збірної, чи видно якісь зміни? Коли приходив Шевченко, він сформував серйозний тренерський штаб з італійців Мауро Тасотті, Андреа Мальдери і тренера воротарів іспанця Педро Харо. Тоді він сказав: «Ми будемо грати по-іншому». У першому ж матчі під керівництвом Шевченка, в якому Україна програла хорватам 0:2, були помітні паростки нового стилю гри. І більше ні за Олександра Петракова, ні за Сергія Реброва я не бачив чогось подібного. Не бачу, за рахунок чого наша збірна в грі може що-небудь змінити.
— Зараз багато фахівців піддають суворій критиці багатьох футболістів збірної України. Невже все так погано?
— Якщо аналізувати цей злощасний матч із Румунією, то питань справді дуже багато. Ось, скажімо, Георгій Судаков. У поєдинку з румунами він знову грав «на себе». Були моменти, коли він мав віддавати передачу, але натомість ішов в обіграш або ж пробивав по воротах із незручної ситуації. Тобто він це відчуває як продаж себе. Ось така моя думка.
Що ж стосується виконавців добре знайомого мені амплуа — воротарського, то я в одному зі своїх інтерв’ю обґрунтовував свої думки з цього приводу. Вважаю, що на місце у воротах заслуговує Георгій Бущан. І не тільки тому, що він одесит. Ні. Річ у тім, що цей голкіпер краще діє на виходах і краще виконує довгі та середні передачі під тиском.
— Як оцінюєте шанси національної команди України щодо виходу з групи?
— Зараз дуже необхідна підтримка для нашої збірної. Саме вона, а не цькування потрібне їй нині. Адже занадто багато було за останні дні хейту, а він до добра не доведе. Я коли був футболістом, то сам цього не любив. Отже, не хочу хейтити. Потрібна підтримка, адже сьогодні це еліта нашого футболу. Це найкращі гравці, які в нас є.
Вихід України з групи залежить від самих хлопців, усе в їхніх ногах і головах. Це щодо вміння. А найголовніше — це ігрова дисципліна, самовіддача, воля і прагнення до перемоги, повна концентрація. Якщо на першому з двох умовних для нас фіналів, зі Словаччиною, збірна України зіграє саме так, тоді шанси на вихід до наступного раунду турніру підвищаться. Уся наша країна на це сподівається.
В’ячеслав Кульчицький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар