Капітан національної збірної України Андрій Ярмоленко разом із головним тренером Сергієм Ребровим узяв участь у пресовій конференції напередодні поєдинку Ліги націй-2024/2025 проти команди Чехії.
Андрій Ярмоленко (фото: Д. Балашов)— Роман Яремчук сказав, що команда зробила висновки після Євро, але гра проти Албанії не сильно відрізнялася від поєдинку проти Румунії. У цьому контексті яким є ваш вплив на молодших футболістів, на їхнє ставлення до гри за збірну?
— Звичайно, після гри з Румунією кожен із гравців, які знаходилися в розташуванні збірної, зробив висновки. Думаю, це показала наша наступна гра, зі Словаччиною. Те, що ми програли поєдинок з Албанією — не потрібно це розцінювати так, наче ми виходимо на поле й не хочемо досягти хорошого результату. Хлопці також переживають, розуміють, куди вони приїжджають, розуміють, що представляють країну, в якій іде війна. Я приходжу на прес-конференцію, щоб також захистити хлопців, — не слід на всіх накидатися. Ми хочемо показати якнайкращий футбол. Але ви також повинні розуміти, що зараз усі збірні навчилися грати у футбол, уже немає легких ігор. Албанія — зовсім інша команда, ніж та, що була років п’ять тому. Вони це показали своєю грою на Євро та проти нас. Усі віддали максимум сил, але це футбол, нічого не вдієш. Потрібно з таких ігор робити висновки й рухатися далі.
Що я можу дати молодим? Звичайно, це досвід. Якщо молодий футболіст хоче щось у мене спитати — я завжди відкритий, готовий допомогти.
— Чи обговорювали ви з футболістами такі події, як початок повномасштабної війни, коли ви мали проводити матчі. Як ви проживаєте такі моменти?
— Коли почалася повномасштабна війна, то було не до того, аби щось обговорювати. Ти переймався своєю сім’єю, тим, аби рідні знаходилися у безпеці. Також хочу дуже подякувати гравцям збірної Чехії — Цоуфалу, Соучеку, Кралу, які дуже мене підтримували, пропонували свою допомогу. За це я буду завжди їм вдячний.
— Як ви готується до матчів чемпіонату, коли в будь-який момент перервати тренування чи гру може перервати повітряна тривога?
— Важко до цього звикнути: коли йде гра, і ти чуєш сирену, потрібно йти в бомбосховище. Звичайно, це не легко, але ми не можемо жалітися, тому що знаємо, що роблять наші військові. Кому насправді важко — так це їм. Тому ми терпимо й намагаємося грати у футбол і дарувати людям якісь позитивні емоції.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
