Український тренер Петр Кушлик поділився своїми враженнями від матчу 2-го туру Ліги націй Чехія — Україна (3:2).
Петро Кушлик— Усі ми чекали, що з чехами буде зовсім інша гра, ніж з албанцями. Тим паче, що порівняно з першим матчем у Лізі націй Сергій Ребров поміняв півскладу, довіривши місця в «старті» ветеранам Степаненку, Ярмоленку, Зінченку. Обнадіяла і поява в складі з перших хвилин Мудрика, який вийшов на лівому фланзі. Здавалося, після дебютної частини поєдинку, в якій була важка гра, наша збірна поступово почне диктувати супернику свої умови. Але...
Дії українських футболістів не виглядали злагодженими, було чимало помилок і програної боротьби в простих ситуаціях. Непереконливою була й гра в атаці, де збірній України давно бракує справжнього забивного форварда. Варто було Довбику опинитися в лазареті, як ця гостра проблема проявилася повною мірою. Яремчук не вирізняється бомбардирськими здібностями та стабільно потужною грою, а Ванату ще бракує досвіду. Можливо, його дебютний гол за збірну стане поштовхом для прогресу.
Якщо аналізувати гру загалом, то наша команда вкотре постраждала через свої ж помилки. Я б навіть сказав, «шкільних» помилок. У першому пропущеному м’ячі провина Миколенка та Шапаренка, у другому питання є до цілої групи гравців, які не змогли відвести загрозу після навісу та дозволили м’ячу відскочити до Шульца й завдати удару по воротах після відскоку. А третій гол став результатом призначеного пенальті, якого могло й не бути. Утім, маємо те, що маємо.
— Чи не стануть дві поразки на старті Ліги націй тим психологічним тиском, який завадить нашій збірній у наступних матчах турніру?
— Не думаю. Усі футболісти — дорослі люди, професіонали. За місяць, що залишився до поєдинків із Грузією та Чехією на умовно домашніх аренах у польських Познані та Вроцлаві, кожен із них зіграє щонайменше 4−5 матчів на клубному рівні, тож усі думки про невдачі в іграх з албанцями та чехами давно забудуться.
Навпаки — у футболістів має з’явитися бажання довести всім, що вони здатні гідно виглядати на європейській арені не лише в іграх за клуб, а й за збірну рідної України. України, яка вже третій рік потерпає від зухвалого і цинічного ворога. Кожен із наших гравців має зіграти в наступних матчах не лише за честь країни, її народу та ЗСУ, а й свою честь. Про це слід пам’ятати весь час.
В’ячеслав Кульчицький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Читати всі коментарі (2)