Вихованець київського «Динамо» та колишній захисник молодіжної збірної України Андрій Башлай пригадав свої роки, проведені в столичному клубі.
Андрій Башлай— Як ви потрапили до «Динамо»?
— Мене десь у 13 років до «Динамо» запросив Олександр Олександрович Шпаков. Це відомий тренер, який виховав Андрія Миколайовича Шевченка.
— Якою була ваша перша зарплата в «Динамо» та на що ви її витратили?
— 100 доларів, у «Динамо-3». Не скажу, що витратив на щось конкретне. Сім’я в нас була не дуже багатою, тому родині стало легше, коли я почав заробляти якісь гроші. Вже не треба було купляти мені якісь речі, адже я сам міг якось себе забезпечувати.
— В Динамо ви не були частиною легендарного академкласу гравців 1985 року народження Павла Яковенка, однак пограли під його керівництвом в українській «молодіжці». Відчули на собі неймовірні фізичні навантаження?
— Так, трішки я це застав. Звичайно, доводилося важко, але шлях до успіху легким не буває. Багато бігали та багато працювали. Мабуть, завдяки цьому люди потім чогось досягли. Важко судити зараз, чи потрібно було це все, чи краще б зберегли здоров’я та запал на майбутнє.
— Гравці блювали від навантажень на тренуваннях?
— Думаю, в кожного таке бувало. Це, в принципі, нормальна історія. Зі мною, звичайно, також таке траплялося.
— Артем Мілевський та Олександр Алієв — найбільші українські таланти «Динамо», із якими ви перетиналися?
— Талантів було багато. Проте комусь трохи завадили травми, комусь не довірили… Артем та Саша досягли більше, ніж інші. Так склалося. Вони заслужили на це своєю працею.
Вони доповнювали один одного. Чого не вистачало Артему, мав Саша, і навпаки. Сашко, зрозуміло, володів крутим ударом з двох ніг. Ті м’ячі летіли як з гармати. В Артема такого удару не було. Зате він дуже класно закривав м’яч корпусом. Захисникам до нього важко було підібратися, і вони часто фолили. Артем заробляв штрафні та пенальті, а Саня їх реалізовував.
— З кимось із братів Суркісів у вас були пам’ятні історії?
— У 2004 році «Динамо» відправило на Кубок Співдружності до Москви другий склад, бо покриття у манежі «Спартак» було вже поганої якості. Прийняли рішення, що основа готуватиметься до чемпіонату на хороших полях десь в Іспанії чи Туреччині.
Турнір був високого рівня із сильними командами. З групи ми вийшли, але вже в 1/4 фіналу програли «Шерифу» (0:1). Для «Динамо» це було важливе змагання, адже раніше команда його вигравала та виступала у фіналі.
Ігор Михайлович після зібрав нас на базі та дав прочухану. Оштрафував. Він знав усе про всіх та кожному міг пред’явити по фактах. Він не називав прізвищ, однак кожен розумів, що мова йде про нього. Навіть сперечатися не було сенсу.
— Протягом років в «Динамо» наскільки ви були близьким до першої команди?
— Я грав за «Динамо-2», дубль, брав участь у товариських матчах першої команди під час міжнародних пуз. На тренування з основою часто підключався. Чекав свого шансу, але на жаль.
— Чого не вистачило?
— Важко сказати. Конкуренція була високою, траплялися й травми, коли вимагалося хірургічне втручання. Десь мені не вистачало. Можливо, трохи атлетизму. Був залегкий. Проте я ні на кого не жаліюся та не ображений.
— Як ви покинули «Динамо»?
— В мене був п’ятирічний контракт, протягом якого я пограв в оренді за київський «Арсенал», де провів пару матчів в УПЛ, «Оболонь» та «Карпати». Потім угода сплила, і продовжувати її не було сенсу. Першій команді на той момент я був непотрібний, а в дублі, звісно, виступали вже молоді футболісти, яким потрібно було давати шанси.
Коли я отримав статус вільного агента, то першим моїм клубом стала алчевська «Сталь».
— З важким серцем покидали рідний клуб?
— Нічого важкого не було. Це життя. Не можуть усі грати за «Динамо» чи «Реал». Є багато інших класних команд з гарними умовами, тренерами, де можна заробляти гроші та отримувати задоволення від футболу. Ніякої проблеми в тому не було.
— Після відходу з «Динамо» в Україні ви виступали за виключно за команди Першої та Другої ліги. Як вважаєте, наскільки реалізували свій потенціал?
— Не було якихось інших пропозицій. Коли запрошували клуби Прем’єр-ліги, я ще мав контракт із «Динамо» і мене, на жаль, не відпустили. Були дійсно непогані варіанти. Потім, коли я вже пішов з «Динамо», ці пропозиції більше не надходили.
Вважаю, що пограв в гідних командах. В «Севастополі» я провів хороший шматочок кар’єри. Дійсно приємно згадати. І яка командочка була, і атмосфера в місті й на стадіоні, і підтримка шалена… Там ми показували класні результати.
Звичайно, були й мої помилки, якщо проаналізувати кар’єру. Просто іноді від мене щось залежало, а іноді — ні.
— Не зарано було завершувати грати у 29 років?
— Я отримав пропозицію працювати в школі «Динамо». Десь ще моглося та хотілося пограти, але розумів, що мій футбольний вік вже поступово добігає кінця. Та і в «Динамо» не кожен день кличуть. Запросили б мне туди ще раз через рік-два? Не знаю.
Я ні в якому разі не шкодую про свій вибір. Шпаков мене багато чому навчив. Потім перейшов працювати в академію якраз у часи іспанського штабу Сергія Реброва. Керівником академії був Альберто Босх. Ми працювали по іспанських програмах. Багато чого варте потрапити у таку систему та побачити, що дійсно футбол не стоїть на місці.
Якщо порівняти із тим як я тренувався в дитинстві, то це зовсім інші вимоги. Дійсно було цікаво. Дуже крута тренерсько-футбольна школа.
— Як вам сьогоднішнє «Динамо»?
— Приємно бачити, що зараз дійсно грають наші молоді футболісти, які розкриваються та проявляють себе. Якби не війна, можливо, ситуація була б іншою. А так хлопці отримують шанс. Коли я був у «Динамо», то міг лише мріяти про таке.
Дивлюся, вболіваю. Радує, коли на поле виходять гравці, із якими мені вдалося попрацювати в академії «Динамо». Це і Крістіан Біловар, і Руслан Нещерет, і Матвій Пономаренко.
— «Динамо» в цьому сезоні поверне собі золоті медалі УПЛ?
— Я думаю, так. Бачу, що «Шахтарю» важкувато. Не знаю, чому. Може, не вистачає обойми. На 11 гравцях увесь сезон на три фронти не витягнеш. Люди втомлюються фізично та емоційно. Плюс травми й хвороби. Аби показувати результат, потрібна ротація.
Дмитро Вєнков
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар