Президент УАФ Андрій Шевченко в інтерв’ю Tuttosport висловився про близький йому італійський футбол.
Андрій Шевченко— В Італії зараз багато говорять про «вуличний футбол», адже відчувається дефіцит талантів. В Україні ж грати на вулиці може бути смертельно небезпечно.
— Саме тому ми активно працюємо над протоколами безпеки для дітей. Треба дуже уважно стежити, де вони грають і в який час. І зробити так, щоб щойно лунає сигнал повітряної тривоги — діти могли миттєво знайти укриття. Між дронами та ракетами небезпека постійна. Випадків багато. Наприклад, два роки тому ракета вибухнула на спортивному полі: там було троє дітей, усі отримали важкі травми. Один хлопчик тепер має протез після ампутації, двох інших прооперували. Ми зробили все можливе, щоб допомогти їм і сім’ям. Було дуже важливо бачити їх на стадіоні 16 листопада — на матчі проти Ісландії, який вивів нас у плей-оф. Але це лише один приклад із багатьох.
— Змінимо тему на легшу: вам подобається нинішній «Мілан»?
— Мені подобається настрій усередині команди. Гравці прийняли ідеї та організацію, які приніс Макс. Я з ним ніколи не працював, але знаю й дуже поважаю його. Аллегрі має фантастичну кар’єру, а його стиль гри — це питання смаку. Втім, він зумів повести групу за собою, і результат прийшов. Команда добре сформована під його футбол. Є сильні й досвідчені виконавці: Модрич, Рабйо, Меньян, Леау, Пулішич. Ентузіазм — це знак, що команда жива. Поки що рано називати «Мілан» фаворитом чемпіонату, але він поруч, у хорошому стані. І відсутність єврокубків — це додатковий плюс у підготовці та енергії.
— Леау знайшов би місце у вашому «Мілані»?
— Так. Чи був би він стабільним стартовим гравцем — не знаю, але своє місце точно мав би. Він унікальний нападник.
— Центрфорвард чи «фальшива дев’ятка»?
— Леау — не справжній центрфорвард, він крайній нападник. Але якщо опустити блок трохи нижче, щоб вивільнити його швидкість і простір, — він може грати й там. У відкритому просторі він знищує опонентів. Інша справа — коли простору немає. Зараз Макс пробує його на цій позиції — подивимось. Поки все йде добре: він забиває й опановує нову роль. Але інколи буде дуже важко: центрфорвард має вміти вирішувати епізоди будь-якого типу.
— «Мілан» чудово грає з прямими конкурентами, але втрачає очки з «Кремонезе», «Пізою», «Пармою». Чи не потрібен команді універсальний нападник «а-ля Шевченко»?
— Або «а-ля Індзагі», або «а-ля Креспо». Коли ти мусиш атакувати сам, а попереду «болото» та тісні зони — потрібні справжні центрфорварди, яким достатньо секунди, щоб випередити суперника. Можливо, щоб бути повністю збалансованим, «Мілану» такий форвард і потрібен. Але чемпіонат цього року дуже відкритий і непередбачуваний. Є й приємні сюрпризи, як-от «Комо»: бачив їхні моменти — вони проводять чудовий сезон.
— Модрич продовжує традицію володарів «Золотого м’яча» в Міланелло. Він схожий на Пірло?
— Модрич не потребує порівнянь. Це футбольний геній, який прийшов до «Мілана» з величезним бажанням. У нього ще багато сил, і приємно бачити, як він працює.
— Як вам ідея Гаттузо — стати головним тренером збірної Італії?
— Він узяв на себе серйозний виклик. Мені дуже сподобалося, коли він сказав: «Якщо кваліфікуюсь на чемпіонат світу — буде чудово; якщо ні — поїду з Італії надовго». Ріно був чесним: він прекрасно знає, на що йде. І мав сміливість прийняти цю роботу, бо важливішої у футболі немає, особливо коли тренуєш таку велику збірну, як Італія. Очікування дуже високі, адже тиску, який супроводжує Мундіаль чи Євро, не зрівняти ні з чим.
— Італія не потрапляє на чемпіонат світу вже 11 років. У чому проблема?
— Це цикли. Італія завжди буде країною талантів — не лише у футболі. Зараз складний момент, але лідер обов’язково з’явиться, навіть якщо його зараз не видно. Ви — країна футболу. Ви подарували світу великих гравців, великих тренерів і великі матчі.
— Анчелотті очолив Бразилію. Один із найтитулованіших тренерів — у найтитулованішій збірній. Ідеальний союз?
— Я дуже поважаю Карло і бажаю йому чудового Мундіалю. Так, було б красиво зустрітися там усім разом… Але роботи — багато. У житті й у спорті все треба заслужити. Жодних подарунків.
— «Сан-Сіро» знесуть. Як ставитеся до цього?
— Новий стадіон потрібен, але він має поважати минуле і нести в собі історію «Сан-Сіро». Він не повинен бути чимось зовсім іншим.
— Ви стежите за Янніком Сіннером, який, до того ж, вболіває за «Мілан»?
— Звичайно! Ми навіть спілкувалися телефоном. Він неймовірний. Для вас, італійців, це щось особливе: у вас у тенісі ніколи не було такого гравця. Тож насолоджуйтесь ним.
Клаудіо Казагранде
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
