Молодий та перспективний новачок харківського «Металіста 1925» Рамік Гаджиєв, попереднім клубом якого був «Дніпро-1», розповів про інтерес до нього з боку київського «Динамо» та житомирського «Полісся».
Рамік Гаджиєв— Як ви себе зараз почуваєте? Повідомлялось, що контракт з «Металістом 1925» ви підписали з травмою спини.
— Ситуація покращилася. Пройшов реабілітацію, вже незабаром буду в загальній групі. Продовжую працювати з реабілітологами та все буде нормально.
— Варіант з «Металістом 1925» тоді виник?
— Ні. Він був із самого початку ще в червні. Харків’яни — одні з перших, хто вийшов на зв’язок.
— А інтерес «Динамо» та «Полісся» з часом згас?
— Точно не можу сказати, радився з людьми, які в цій справі компетентні й мене переконали, що «Металіст 1925» — для мене кращий варіант на сьогодні.
— Чи стало додатковим фактором наявність, що в «Металісті 1925» грають декілька ексдніпрян?
— Дійсно, мені легше було адаптуватися в колективі через наявність експартнерів, але головна причина — це мої проблеми зі спиною і я шукав команду, що була готова мене вилікувати та брати на перспективу. Всі ці питання ми проговорили й мені все сподобалось. Я вірю в проєкт «Металіста 1925 повністю». Тут все є, щоб перемагати й розвиватися.
— Під час літнього трансферного вікна лунали чутки про зацікавленість у ваших послугах «Полісся» та «Динамо», чи це правда?
— Надходили пропозиції як з «Динамо», так і з «Полісся», але на той час я хотів спробувати себе в Європі, поїхати на перегляд та випробувати свої сили. Так в той час і було: спочатку «Брентфорд», а потім «Дербі».
— Можете детальніше розповісти про ці перегляди?
— У «Брентфорд» я приїхав після закінчення юнацького Євро U-19, на якому грав за збірну. З Ірландії я полетів у Лондон на перегляд. Перші враження чудові: база, поля, інфраструктура — все на божевільному рівні. Люди дуже добрі, гарно мене прийняли. Не відчувалось, що я на перегляді, відносились на рівних. Тренування були інтенсивні та рівень хлопців добрий. Але не так, як думають деякі, що вони в гарному сенсі божевільні та дуже сильні, що українці від них за рівнем далеко. Насправді — ні, наші юнацькі команди змогли б з англійцями конкурувати.
— Що було далі?
— Був у команді два тижні, все добре, тренер мене нахвалював, був мною дуже задоволений та хотів, щоб залишився. Після перегляду я очікував на відповідь і мені повідомили, що існує проблема з заявкою. Вже почався сезон в Англії і я як легіонер мав окрему категорію, бо недостатньо ігор провів за збірну. У «Брентфорду» не було додаткових місць для мене і вони не змогли мене заявити.
— Ситуація з «Дербі» аналогічна? Не перейшли через проблему з заявкою?
— Ні, там інша ситуація. Перегляд тривав усього 5 днів, грав не на своїй позиції, бо мене ставили опорним півзахисником, хоча я атакувальний гравець. У підсумку тренер сказав, що у них є хлопці молодші та перспективніші за мене і він не хоче, щоб я забирав їх ігровий час.
— Надходили інші пропозиції від закордонних команд?
— Може і надходили, але вони надходили агенту, мені нічого про це невідомо. Після «Дербі» я вже не хотів ще кудись їхати, бо вже був кінець вересня. Крім того, у мене в той час ще виявились проблеми зі спиною.
Ігор Лисенко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
