Екс-наставник черкаського ЛНЗ Олег Дулуб пригадав матчі своєї колишньої команди з київським «Динамо» в чемпіонаті України минулого сезону (2:4, 1:1).
Олег Дулуб— Після зимової перерви ЛНЗ виглядав не дуже впевнено. Із чим це було пов’язано?
— Було розбалансування атмосфери в роздягальні, коли три місяці, січень-лютий-березень, ми були на зборах і повернулися додому лише за день до матчу з «Минаєм». Хоча я просив наших директорів, щоб ми приїхали хоча б за три дні. Три місяці далеко від сім’ї — це дуже важко.
На підставі цього ми мали нараду з керівництвом, де мене запитали, коли команда буде готова. Відповів, що приблизно шостого тижня. Так і вийшло. У матчі з «Динамо» ми зіграли в нічию і це дало нам поштовх. Побачили, що наша команда грала вже на інших швидкостях. Після цього ми почали стабільно набирати очки.
— У «Динамо» вам вдалося відібрати очки, але із «Шахтарем» двічі розгромно програли по 0:3. Це означає, що з киянами вам було легше грати, ніж із «гірниками»?
— Ні. Кожен матч має свою історію. У грі з «Динамо», де ми поступилися 2:4, була моя помилка. Це як у шахах — коли на дошці складається нічия, то треба грати на нічию, а я спробував виграти. Ми програвали 0:1 і у нас біля поля вже стояло троє атакуючих гравців (Тищенко, Прядун і Шестаков), і в цей момент Віталій Бойко з пенальті зрівнює рахунок. Мені треба було відкликати їх, подивитися куди піде гра, а далі реагувати на ситуацію.
Вихід одразу трьох нових гравців може призвести до розбалансування зв’язків та взаємодій гравців у конкретній грі. Я ризикнув, і ми програли. Не треба було з «Динамо» грати на той момент у футбол на зустрічних курсах. На мій погляд, «Динамо» Луческу було найкращою командою України зі встановлення атакуючої гри у верхній третині поля. Буяльський, Ярмоленко, Ванат, Волошин «крутили» комбінації, як у футзалі. Нам треба було не дати їм це зробити.
Також великим мінусом став ранній гол Бражка з дальньої дистанції. Цей м’яч вплинув на наш план гри. До того ж, ми грали не в оптимальному складі, тому довелося Селіна випускати в опорну зону. Ще в одного нашого гравця сталася трагедія.
— Яка?
— За день чи два до гри у Віталія Бойка помер тато. Він прийшов із похорону за годину до матчу з «Динамо», тому не грав у старті. Я запитав: «Ти зможеш вийти на заміну?». Відповів: «Так, зможу». Віталій вийшов, а потім реалізував пенальті. Тоді він став для мене справжнім капітаном, який може повести за собою команду.
Гра з «Динамо» показала, що наші гравці мають потенціал. Після матчу була зустріч із керівництвом, де я сказав: «Навіть із цими гравцями ми вирішимо завдання збереження прописки та наберемо в районі 35−40 очок». Але керівництво все одно вирішило кардинально змінювати команду.
Андрій Піскун
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
