Екс-гравець «Дніпра» та «Дніпра-1» Сергій Кравченко поділився своїми думками щодо зникнення обох цих клубів.
Сергій Кравченко під час виступів за «Дніпро-1». Фото — scdnipro1.com.ua— З Андрієм Анатолійовичем Русолом перетиналися у «Дніпрі» та «Дніпрі-1». Яка він людина та керівник?
— Спочатку Андрій грав, потім пішов на керівні посади. Нормальні відносини, нічого не можу особливого сказати. Пройшли разом шлях в «Дніпрі-1» з Другої ліги до УПЛ.
— Андрій Русол у порівнянні з Андрієм Стеценком це шлях вперед чи назад у спортивному менеджменті?
— Трохи таке провокативне питання, тяжко сказати, з усіма нормальні робочі відносини й спілкування було.
— Якщо продовжувати тему Русола, то чи бачите його частку відповідальності у зникненні «Дніпра» та «Дніпра-1»?
— Думаю, що ні. Хто головний винуватець — ви самі знаєте. З того, що я бачив, що Русол любить Дніпро, як місто. Любив «Дніпро» та «Дніпро-1», як його продовження. Він робив все можливе, щоб футбол був, я в цьому впевнений. Ось зараз, де грати молодим хлопцям? Є база, є чудовий стадіон. Місто — легендарне, а клуба немає.
Андрій Анатолійович робив все можливе на своїй посаді, щоб футбол у місті був, а команда, що представляє місто, не важливо «Дніпро» або «Дніпро-1», грала у вищій лізі. Останні роки я не був поряд з ним, але не думаю, що щось змінилось. Він робив все, що було в його силах для продовження існування цих двох клубів.
— Як вас запросили до «Дніпра-1»?
— У мене до цього була травма взимку, потім операція та відновлення. Прийшло літо, було створено СК «Дніпро-1», саме як професійний клуб. Дмитро Михайленко та Андрій Русол мені запропонували приєднатися.
Ситуація та сама, як коли не пішов раніше з «Дніпра». Якби були цікаві пропозиції, то навряд чи залишився у клубі другої ліги, але був після операції. І куди я одразу в УПЛ, враховуючи вік? Пропозицій не було. З однієї сторони друга ліга, що там робити? З іншої: завдання, гарний тренер, один з кращих в Україні, на той момент точно. До цього додайте власну базу, народження дітей, моє знаходження вдома, гарні поля, стадіон. Тому вирішив піти спільним шляхом з «Дніпром-1». І знову ж, вважаю, що зробив правильно, бо грав, отримував насолоду, ми пройшли на одному диханні другу та першу ліги та потрапили в УПЛ, де я також встиг пограти.
— Що для вас особисто означає «Дніпро» та «Дніпро-1»?
— Найголовніше, що у цих командах я провів найдовший період своєї професійної кар’єри. Я завжди грав для дніпрян та віддав загалом 12 років цьому місту, тому це досить важливий етап для мене, як для футболіста. До того ж у цьому місті у мене народилися діти, тому не тільки команда, а й саме місто для мене важливе як для людини.
— В сам проєкт «Дніпра-1» ви повірили?
— На той час повірив звісно. А те що зробив Коломойський з «Дніпром» та «Дніпром-1» може статися і з іншими клубами. В нас всі клуби — приватні. Завтра президент скаже, що не хочу вкладатися — до побачення! Просто в Ігоря Валерійовича цей відсоток непостійності набагато більший.
Всі ці борги, знищення клубу з віковою історією — це звісно жахливо, але ми нічого не можемо зробити. Це вже трапилось. Для мене «Дніпро-1» — це було продовження «Дніпра». Всі, хто повірив в цей проєкт, сподівались, що з часом повернеться те саме Дніпро, на базі «Дніпра-1». Але трапилось, як трапилось…
Це його гроші, бажання та аргументи. Вважаю, що певні важелі повинні бути, але з іншої сторони — це ж його гроші, що з цим поробиш? Так робити звісно не можна, з таким клубом, з історією, з людьми, які працювали та вболівали за клуб, але що ми, звичайні люди можемо вирішити?
— Яке було відношення до інших легенд «Дніпра», які потім працювали в «Дніпрі-1»?
— Найсмішніша історія в тому, що багато так званих «патріотів „Дніпра“» на початку казали, що це не команда, а потім працювали в «Дніпрі-1» і до них відношення нормальне було. А умовний я, який залишився з дніпровською командою в «лайні» Другої ліги, був зрадником.
Тоді ж казали, що ось ФК «Дніпро» — клуб з віковою історією, а СК «Дніпро-1» — це нічого. А як нічого? За ці 7 років були єврокубки, боротьба за чемпіонство. Це також історія, хай і не дуже велика.
По факту працювали та мали відношення до «Дніпра-1» дуже багато людей, але з одними продовжували обніматися, а інші були зрадниками. Той же Селя спілкується з ультрасами нормально, хоча працював в «Дніпрі-1» в останні роки, а до цього щось за Колос показував і був «патріот». А я залишився у Другій та Першій лізі, допомагав молоді — і я зрадник. Смішно!
Річ у тому, що всі одразу розуміли, для чого створений «Дніпро-1» і що іншого способу залишити футбол у місті немає, але на той час було модним робити з себе «патріота „Дніпра“». Я ж також патріот «Дніпра», любив цей клуб і цю історію, але сталося, як сталося.
— Ось зараз фактично футболу у «Дніпрі» немає, чи стало комусь від цього краще?
— Зараз дійсно нічого немає. Яка перспектива у молоді, у дітей, що тренується у «Дніпрі»? Про що вони мріють? Про гру в «Кривбасі»? Ось мені дуже сумно, бо на вихідні іноді приїжджаю і розумію, що в місті немає футболу. Хоча б перша або друга ліга? Взагалі нічого, це катастрофа! Стадіон один з найкращих в України, всі умови: база, поля, все супер. Єдине — немає команди.
Ігор Лисенко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
