Колишній гравець, а потім головний тренер одеського «Чорноморця» Ігор Наконечний поділився своїми враженнями від 18-й туру чемпіонату України.
Ігор Наконечний— Наскільки закономірним є підсумок матчу у Ковалівці, де «Колос» змушений був капітулювати у суперництві з «Чорноморцем» — 1:2?
— Вважаю, що все по ділу. На самісінькому початку матчу команди обмінялися голами, а потім на полі точилася цікава боротьба. У другому таймі «Колос» мав кілька нагод для того, аби вийти вперед, однак використати їх не вдалося. І як часто трапляється у футболі: не забиваєш ти — заб’ють тобі. Це «Чорноморець» і зробив. Після відмінного розрізного пасу Кратова на ударній позиції опинився Попов, який вміло пробив по цілі. Враховуючи, що цей м’яч було забито за кілька хвилин до фінального свистка, «Чорноморцеві» вдалося довести матч до перемоги. Вона для «моряків» є дуже важливою — перш за все, у психологічному плані.
— Перенос домашнього матчу «Кривбасу» із Кривого Рогу у Рівне, схоже, зіграв з командою Юрія Вернидуба злий жарт. Чи могли ви уявити, що «Верес» здобуте перемогу з великим рахунком 3:0?
— Чесно кажучи, цьому результату був сильно здивований. Як я розумію, перенос поєдинку до Рівного стався внаслідок погодних умов та замерзлого поля у Кривому Розі. У цій грі «Кривбас» чомусь виглядав дуже слабо, тож результат 0:3 став для мене повною несподіванкою. Мабуть, після того, як воротар Маханьков припустився грубої помилки і «Верес» повів 1:0, криворізька команда потрапила у «штопор» і зламалась психологічно. А після другого голу цей стан лише посилився — і можна сказати, що гра була зроблена. Звідси і результат.
— Схожа ситуація із своїм полем виникла і в «Інгульця», який свій домашній поєдинок проти «Полісся» проводив на стадіоні суперника у Житомирі. Умовні «гості» перемогли 1:0, зумівши забити лише більш ніж через годину ігрового часу…
— Перш за все слід зазначити, що рівень майстерності у «Полісся» є вищим, ніж в «Інгульця». У Житомира більш організована команда, чого не скажеш про суперника. «Інгулець» має футболістів іншого рівня, тому з набором очок у них складно. Та все ж можу сказати, що підопічні Василя Кобіна налаштувалися на цю гру і дали бій «Поліссю». Інша справа, що житомирці забити зуміли, а «Інгулець» не зміг.
— Перемога гостей, але не номінальних, а реальних була зафіксована у поєдинку «Рух» — ЛНЗ. Що думаєте з цього приводу?
— Наскільки я розумію, новий головний тренер черкаської команди Роман Григорчук налагодив організацію гри. І хоча за своїм складом «Рух» не слабший за ЛНЗ, у цьому матчі він не мав змоги використати усіх гравців. Ми знаємо, що перед стартом весняного відрізку чемпіонату багато футболістів львівської команди захворіли, та й перехід до «Карпат» відразу чотирьох провідних гравців — Сича, Федора, Квасниці і Краснопіра теж не могли не позначитись на якості гри. Хоча не можна сказати, що у поєдинку з черкащанами «Рух» виглядав надто слабо. Ні. У господарів навіть були можливості для взяття воріт, однак реалізувати їх не вийшло. У певній мірі ЛНЗ допоміг швидкий гол, забитий вже на 3-й хвилині Танковським.
— У неділю в столиці відбулося відразу два матчі, у яких київські команди здобули перемоги: «Оболонь» виграла у «Ворскли» — 1:0, а «Динамо» у «Карпат» — 2:0. Якийсь із цих результатів вас здивував?
— Так. Перемога «Оболоні» мене здивувала, тому що на даний період «Ворскла» виглядала краще. Та перипетії боротьби у цьому матчі навіть призвели до невдоволення з боку наставника полтавської команди, за що арбітр показав йому червону картку. Київська команда завдяки цій перемозі залишила зону перехідних ігор, що свідчить про те, що у «пивоварів» є ще порох у порохівницях. Що стосується матчу «Динамо» — «Карпати», то київський клуб за індивідуальною майстерністю виконавців виглядав у ньому цікавіше за львівський. Про що свідчать і забиті м’ячі. Особливо мені сподобався гол Ваната, який пішов в обводку досить майстерно і ефектно вразив ціль.
— «Олександрія» продовжує перебувати у призовій трійці. Її домашній матч із «Зорею» завершився вольовою перемогою, однак щодо суддівства не обійшлося без нарікань.
— Олександрійська команда зараз знаходиться на тому місці, на якому і повинна знаходитись. «Містяни» нині йдуть другими, дихаючи в спину динамівцям — і у своєму прагненні до серйозних здобутків їм слід віддати належне. «Олександрія» в рідних стінах завжди досить пристойно виглядає, а у цьому чемпіонаті ця команда взагалі на ходу. Поєдинок із «Зорею» був не першим, у якому олександрійцями здобута вольова перемога. Пригадується, як на початку сезону їм вдалося подібним чином виграти у «Шахтаря» — 4:3, де трьома голами відзначився Філіппов. У неділю він знову нагадав про себе, забивши у ворота «Зорі» два м’ячі, перевівши гру із 0:1 на 2:1. А те, що були нарікання на суддівство лише зайвий раз підтверджує той факт, що у весняній частині сезону напруга у боротьбі за кожне очко набуває особливої гостроти та емоційності.
— У заключному поєдинку туру «Шахтар» зумів здолати опір «Лівого берега», здобувши мінімальну перемогу. Що відзначили б у цій грі?
— Передусім, відзначив би той факт, що попервах у цьому поєдинку «Лівий берег» виглядав скромно, проте згодом у пристоличної команди стали з’являтися моменти. Я навіть не очікував, що вона діятиме так сміливо. Слід віддати підопічним Віталія Первака належне за те, що вони чинили опір чемпіону більше години і у дебютному для себе сезоні в Прем’єр-лізі потрохи набирають очки. Їх у них вже набралось 16. Та «Шахтар» є «Шахтар». Донеччани за рахунок майстерності все ж зуміли дотиснути «Лівий берег» і перемогти.
В’ячеслав Кульчицький
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
